Рішення

від 05.12.2017 по справі 904/9138/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2017 Справа № 904/9138/17

За позовом: Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу №42, м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 562 547,52 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №00.01.0205 від 21 жовтня 2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, договір від 06 листопада 2017 року №24/2017, адвокат

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №64545/17 від 28.11.2017, а.с. 80) просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №42 заборгованість у розмірі 562 547,52 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 465 000,00 грн.;

- пеня у розмірі 19,41 грн.;

- 3 % річних у розмірі 18 170,25 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 79 357,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії № 251л від 01 травня 2015 року щодо оплати у встановлений договором строк вартості спожитої теплової енергії за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року, наявністю боргу відповідача за спожиту теплову енергію у зазначеному періоді її споживання у сумі 465 000,00 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 21.11.2014 по 14.11.2017 у сумі 18 170,25грн. та інфляційні збитки за період з грудня 2014 року по жовтень 2017 року у розмірі 79 357,86 грн.

Відповідно до умов п. 5.1. договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 19,41 грн. за загальний період прострочення з 21.05.2016 по 30.10.2016.

Відповідач, Житлово-будівельний кооператив №42, проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач не довів у встановленому законом порядку наявність заборгованості відповідача у розмірі 465 000,00 грн., в матеріалах справи міститься цілий ряд первинних документів (двосторонніх актів про постачання теплової енергії), які не містять назви документа (форми), дати складання, посаду осіб відповідальних за здійснення господарської операції, а також підпису представника відповідача. Інші, підписані обома сторонами акти, не містять дату складання. Наданий позивачем у додатках до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є невірним, надав свій розрахунок, за яким 3% річних в розрахунку позивача завищені на 5,79 грн.

Також, Житлово-будівельний кооператив №42 просить відстрочити виконання рішення суду на два календарні місяці.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 порушено провадження у справі №904/9138/17, розгляд справи призначено на 08 листопада 2017 року. Розгляд справи був відкладений з 08 листопада 2017 року на 28 листопада 2017 року.

У судовому засіданні 28 листопада 2017 року оголошено перерву до 05 грудня 2017 року.

У судовому засіданні 05 грудня 2017 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2010 року між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськ-тепломережа" (постачальник) та Житлово-комунальним кооперативом № 42 (споживач) був укладений договір № 251л на відпуск теплової енергії, відповідно до п. 1.1 якого постачальник здійснює продаж споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Відповідно до пункту 9.1. договору - цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.09.2011, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однієї із сторін.

01 травня 2015 року між Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", яке в подальшому змінило найменування на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом №42 (споживач) був укладений договір № 251л на відпуск теплової енергії, відповідно до п. 1.1 якого постачальник здійснює продаж споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 9.1. договору - цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.05.2016, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однієї із сторін.

Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДСТУ Б.Д. по об'єктах споживача, згідно адрес: проспект Перемоги,55 (1-107)-по приладу обліку. Джерело - ЛБК (п. 2.2 договору).

Загальна опалювальна площа - 4 968,7 кв.м. Планове проектне теплове навантаження на опалення по приладу обліку - 439442 Ккал/год; 316,40 Гкал/міс; 1803,47 Гкал/рік. Планове теплове навантаження на опалення без приладу обліку 0,191290 Гкал/год; 137,73 Гкал/міс; 785,05 Гкал/рік.

Облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку (п.2.3. договору).

Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Тепломережі" здійснено поставку Житлово-будівельному кооперативу №42 теплової енергії, про що складені акти постачання теплової енергії (а.с. 25-46):

- акт №10-0001330 без дати за жовтень 2014 року на суму 3 347,93 грн.;

- акт №11-0001547 без дати за листопад 2014 року на суму 17 241,70 грн.;

- акт №12-0О02739 без дати за грудень 2014 року на суму 28 912,43 грн.;

- акт №1-00000348 без дати за січень 2015 року на суму 28 226,58 грн.;

- акт №2-00001001 без дати за лютий 2015 року на суму 20 761,96 грн.;

- акт №3-00001504 без дати за березень 2015 року на суму 19 817,18 грн.;

- акт №4-00001916 без дати за квітень 2015 року на суму 6 903,61 грн.;

- акт №10-0003449 без дати за жовтень 2015 року на суму 8 139,97 грн.;

- акт №11-0003449 без дати за листопад 2015 року на суму 32 574,29 грн.;

- акт №12-0003449 без дати за грудень 2015 року на суму 34 586,96 грн.;

- акт №1-00003986 без дати за січень 2016 року на суму 52 515,32 грн.;

- акт №2-00004517 без дати за лютий 2016 року на суму 31326,89 грн.;

- акт №3-00004981 без дати за березень 2016 року на суму 29 182,25 грн.;

- акт №4-00005162 без дати за квітень 2016 року на суму 135,19 грн.;

- акт №10-0005500 без дати за жовтень 2016 року на суму 16 205,59 грн.;

- акт №11-0005745 без дати за листопад 2016 року на суму 45 069,84 грн.;

- акт №12-0006548 без дати за грудень 2016 року на суму 80 909,50 грн.;

- акт №1-00006880 від 14.02.2017 за січень 2017 року на суму 78 212,08 грн.;

- акт №2-00007406 без дати за лютий 2017 року на суму 67 121,35 грн.;

- акт №3-00008165 без дати за березень 2017 року на суму 42 226,76 грн. (а.с.25-45).

ОСОБА_3 про постачання теплової енергії за жовтень-грудень 2014 року, лютий - квітень 2015 року, лютий та квітень 2016 року, підписані позивачем в односторонньому порядку. Зазначені акти містять період постачання теплової енергії, найменування постачальника та споживача, кількість поставленої теплової енергії у періоді її постачання та вартість спожитої теплової енергії.

Решта актів на постачання теплової енергії підписана відповідачем без зауважень.

Листом від 20.06.2017 (а.с.22) всі акти на постачання теплової енергії були направлені на адресу відповідача разом з рахунками на оплату.

Згідно пункту 5.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Постанова НКЕКП від 03.03.2015 №592, тариф за 1 Гкал складає 556,92 грн. без ПДВ, у тому числі на виробництво теплової енергії 507,98 грн. без ПДВ, на транспортування теплової енергії 47,15 грн. без ПДВ, на постачання теплової енергії 1,79 грн. без ПДВ.

Інформація про заміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладання договору. Постачальник має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди зі споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

За спірний період позивачем відповідачу виставлені рахунки на оплату та платіжні вимоги (а.с.35-50).

Відповідач частково розрахувався за поставлену теплову енергію, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 63-71, 88-90):

№ 145 від 09 серпня 2017 року на суму 90 000,00 грн.;

№ 146 від 31 серпня 2017 року на суму 4 000,00 грн.;

№ 92 від 01 вересня 2017 року на суму 6 000,00 грн.;

№ 93 від 25 вересня 2017 року на суму 6 000,00 грн.;

№ 96 від 29 вересня 2017 року на суму 10 000,00 грн.;

№ 101 від 04 жовтня 2017 року на суму 5 000,00 грн.;

№ 102 від 17 жовтня 2017 року на суму 5 000,00 грн.;

№ 104 від 19 жовтня 2017 року на суму 5 000,00 грн.;

№ 105 від 24 жовтня 2017 року на суму 5 000,00 грн.;

№ 113 від 15 листопада 2017 року на суму 5 000,00 грн.;

№ 86 від 03 жовтня 2017 року на суму 5 000,00 грн.;

№ 100 від 09 грудня 2017 року на суму 4 000,00 грн.

Залишок несплаченої суми станом на 30 жовтня 2017 року становить 470 000,00 грн., що також підтверджується підписаним позивачем та відповідачем ОСОБА_3 звіряння взаємних розрахунків (а.с. 72). Враховуючи часткову оплату заборгованості 15.11.2017 у сумі 5 000,00 грн. залишок несплаченої суми становить 465 000,00 грн.

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленої позивачем відповідачу теплової енергії, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 465 000,00 грн. за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року.

З огляду на положення п.5.1 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період у сумі 465 000,00 грн. є таким, що настав.

Доказів оплати відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував,

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 465 000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена пунктом 5.1 договору. Так, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії нарахована ним у сумі 19,41 грн. за загальний період прострочки з 21.05.2016 по 30.10.2016.

Перевіркою правильності нарахування пені судом порушень вимог чинного законодавства не встановлено. У зв'язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 19,41 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.11.2014 по 14.11.2017 у сумі 18 170,25 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2014 року по жовтень 2017 року, у розмірі 79 357,86 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Оскільки період прострочки виконання зобов'язання позивачем по сплаті заборгованості за листопад 2015 року, лютий 2016 року, жовтень 2016 року визначено невірно, не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, вимога про стягнення трьох процентів підлягає частковому задоволенню у сумі 18 164,46 грн.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97, втрати від інфляції складають 79 357,86 грн.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 562 541,73 грн. (465 000,00 грн. - основний борг + 19,41 грн. - пеня + 18 164,46 грн. - 3% річних + 79 357,86 грн. втрати від інфляції).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недоведеності позивачем у встановленому законом порядку наявності заборгованості у розмірі 465 000,00 грн., оскільки додані до позовної заяви акти наданих послуг з теплопостачання не відповідають вимогам, які ставляться до первинних та зведених облікових документів.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Дійсно, в матеріалах справи міститься цілий ряд двосторонніх актів про постачання теплової енергії, які не містять дати складання актів, посаду осіб відповідальних за здійснення господарської операції, а також підпису представника відповідача. Інші, підписані обома сторонами акти, не містять дату складання.

Разом з цим, наведені відповідачем обставини не впливають на результати вирішення даного спору та не спростовують наявність заборгованості за надані позивачем послуги. Як було встановлено судом, всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць. У зв'язку з неотриманням споживачем самостійно актів на постачання теплової енергії позивачем ці акти були направлені на адресу споживача. ОСОБА_3 повинні бути підписані в 5-денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду строком на два календарні місяці.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органі місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у виняткових випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - за її межами.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення строком на два календарні місяці не є обґрунтованим, не підтверджено відповідними доказами.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ) зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 вказаної Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні з позовом до суду Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" сплатило судовий збір у сумі 10 727,43 грн., а необхідно було сплатити 10 727,42 грн. (715 161,30грн. х 1,5%). Тобто, позивачем надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,01 грн.

28 листопада 2017 року позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог та заявлено до стягнення сума 562 547,25 грн., за розгляд цієї вимоги сплачується судовий збір у сумі 8 438,21 грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 2 289,22 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі , ніж встановлено законом.

Оскільки клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору позивач до прийняття рішення у справі не подавав, надмірно сплачений судовий збір у сумі 2 289,22 грн. господарським судом не повертається, що не позбавляє позивача права звернутися із відповідною заявою в загальному порядку після прийняття рішення у справі.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 8 438,13 грн. (562 541,73 грн. х1,5%).

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №42 (51937, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Перемоги, 55, ідентифікаційний код 23643114) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна (Петровського), 168, ідентифікаційний код 03342573) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 465 000 (чотириста шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 41 коп., три відсотки річних у сумі 18 164 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 46 коп., втрати від інфляції у сумі 79 357 (сімдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 86 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 8 438 (вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 13 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу №42 про відстрочку виконання рішення суду на два календарні місяці - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2017

Суддя Н.М.Євстигнеєва