Рішення

від 07.12.2017 по справі 923/967/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року Справа № 923/967/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

представники сторін до суду не з'явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Різуна Володимира Олександровича, с.Пузикове Глобинського району Полтавської області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРОС ГРУП", м.Херсон

про зобов'язання повернути майно

Описова частина рішення: Провадження у справі порушено за позовом ФОП Різуна Володимира Олександровича з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРОС ГРУП" передати протягом 10 днів соняшник в кількості 28,325 тонн, переданий на зберігання за договором відповідального зберігання №1 від 02.09.2016р.

Позов обґрунтований твердженням про невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна, переданого на зберігання, на вимогу зберігача.

14.11.2017р. за вх. № 10314/17 до суду надійшла заява від позивача з назвою "про уточнення позовних вимог", в якій зазначалося про допущену помилку при розрахунку ціни позову, та було зазначено нову ціну позову - 223768грн. Вимоги позовної заяви ФОП Різун В.О. викладено у іншій редакції: "Зобов'язати ТОВ "Дарос Груп" передати ФОП Різуну Володимиру Олександровичу соняшник в кількості 28,325 тонн".

З огляду на вимоги ст.22 ГПК України вказана заява позивача не оцінюється судом заявою про зміну предмета позову, проте, приймається до уваги. Предметом позову, що розглядається, є вимога про зобов'язання ТОВ "Дарос Груп" передати ФОП Різуну Володимиру Олександровичу соняшник в кількості 28,325 тонн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Ухвали суду, що надсилалися за адресою, вказаною у позовній заяві, повернуті до суду Укрпоштою з довідкою "адресат не значиться".

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру, вчиненого судом 31.10.2017р., місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "ДАРОС ГРУП", код ЄДР 40076604, є м.Херсон, вул.Паровозна, 31 і співпадає з адресою вказаною у позовній заяві.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 ГПК України.

За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою у судове засідання 07.12.2017р.

Враховуючи, що судом було дотримано вимоги закону щодо надсилання судової кореспонденції, а також з урахуванням того, що вся судова кореспонденція надсилалась відповідачу за адресою відповідно до витягу, отриманого судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та за адресою, вказаною позивачем, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

02.09.2016р. між ФОП Різуном Володимиром Олександровичем (замовник, позивач) та ТОВ "Дарос Груп" (виконавець, відповідач) укладено договір №1 відповідального зберігання, за умовами якого замовник зобов'язався передати, а виконавець - прийняти соняшник на відповідальне зберігання. Приймання на зберігання соняшнику відбувається за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками після фактичного прийняття (п.1.1 договору).

Найменування, асортимент та кількість продукції, що приймається на зберігання, визначаються у актах приймання-передачі (п.1.2 договору).

У п.1.6 договору адресою місця зберігання продукції вказано с.Омельник, вул.Поштова, 3-а.

У п.2.2 сторони погодили, що вартість площі місця зберігання становить 15грн. за тонну, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3.2 повернення соняшнику замовнику здійснюється на підставі актів приймання-передачі.

У п.7.2 сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017р., а відносно грошових зобов'язань - до повного їх виконання.

Копія договору міститься на а.с.7-8.

Позивачем за актом прийому-передачі, складеного сторонами 02.09.2016р., передано відповідачу на відповідальне зберігання 28,325 тонн соняшника (а.с.9).

Позивач листом від 26.06.2017р. звернувся до ТОВ "Дарос Груп" з вимогою про повернення йому з відповідального зберігання соняшнику в кількості 28,325 тонн. Він стверджує, що відповідачем не повернуто вказану кількість соняшнику, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли відносини з договору зберігання, врегульовані гл.66 ЦК України.

Відповідно до ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як встановлено матеріалами справи, 02.09.2016р. сторонами у справі укладено договір зберігання, на виконання умов якого позивачем (поклажодавець) 02.09.2016р. за актом прийому-передачі передано відповідачу (зберігач) на відповідальне зберігання соняшник у кількості 28,325 тонн.

Дослідженням тексту названого договору встановлено, що він не містить умови щодо строку зберігання, а містить строк дії договору - до 31.12.2017р., а відносно грошових зобов'язань - до повного виконання (п.7.2 договору).

Поклажодавець (позивач) листом від 26.06.2017р. звернувся до зберігача (відповідач) про повернення соняшнику в кількості 28,325 тонн у строк до 31.07.2017р.

Зазначене звернення згідно поштового штемпеля Укрпошти прийняте відділенням зв'язку 03.07.2017р., та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ТОВ "Дарос Груп" 11.07.2017р.

Вказаний лист-вимога був надісланий позивачем за адресою ТОВ "Дарос Груп", зазначеною у договорі, та є одночасно адресою місця зберігання переданого майна.

Згідно зі ст.938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Стаття 949 ЦК України зобов'язує зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. При цьому, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Позивач стверджує про неповернення відповідачем переданого на відповідальне зберігання соняшнику в кількості 28,325 тонн.

За таких обставин позов ФОП Різуна В.О. підлягає задоволенню.

Ціною позову позивачем у заяві про уточнення позовних вимог вказано 223768грн., розрахунок у тексті позовної заяви здійснений, виходячи із кількості переданого на зберігання соняшника та ринкової вартості 1 т соняшнику станом на 26.09.2017р. Суд зауважує про вчинення технічної помилки при розрахунку ціни позову у тексті позовної заяви, у зв'язку з чим позивачем внесено виправлення заявою про уточнення позовних вимог. Однак, і у заяві про уточнення позовних вимог позивачем невірно розраховано ціну позову, враховуючи спосіб її розрахунку, наведений у позовній заяві.

Ціна позову становить 223767,50грн. (28,325 т х 7900грн.).

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Судовими витратами у справі є судовий збір, який відповідач має відшкодувати позивачеві.

Судовий збір становить 1,5% від ціни позову майнового характеру і у цій справі дорівнює 3356,51грн. Відтак, відповідач має відшкодувати позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 3356,51грн.

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір у сумі 3362,44грн.

Решта сплаченого позивачем судового збору (3362,44грн.-3356,51грн. = 5,93грн.) підлягає поверненню з Державного бюджету України відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарос Груп" (код ЄДРПОУ 40076604) передати Фізичній особі-підприємцю Різуну Володимиру Олександровичу (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) соняшник у кількості 28,325 тонн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарос Груп" (код ЄДРПОУ 40076604) на користь Фізичної особи-підприємця Різуна Володимира Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 3356грн. 51коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути ФОП Різуну Володимиру Олександровичу (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з Державного бюджету України 5грн. 93коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 103 від 26.09.2017р. Платіжне доручення знаходиться в матеріалах господарської справи № 923/967/17.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області.

Повне рішення складено 08.12.2017

Суддя Н.А. Павленко