Рішення

від 05.12.2017 по справі 913/882/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 грудня 2017 року Справа № 913/882/17

Провадження №31/913/882/17

За позовом Приватного будівельного підприємства фірма Рубін , м. Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства Алчевський коксохімічний завод , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 89 888 грн. 14 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Марченко Ю.І.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від №_01_ від 20.07.2017;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

в с т а н о в и в:

Приватне будівельне підприємство фірма Рубін звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Алчевський коксохімічний завод про стягнення заборгованості за договором №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл від 26.12.2014 на виконання робіт по технічному обслуговуванню установок автоматичної охоронної сигналізації в загальній сумі 89 888 грн. 14 коп., в тому числі: 67 453 грн. 56 коп. - основна заборгованість; 4 567 грн. 99 коп. - 3% річних; 17 866 грн. 59 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 629, 837, 875 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт у строк, встановлений договором №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл від 26.12.2014, що укладений між сторонами цієї справи.

Від відповідача на електрону адресу Господарського суду Луганської області надійшов відзив №10-506 від 01.12.2017 на позовну заяву з додатковими доказами.

Відповідач проти позову частково заперечує. Так, у відзиві відповідач підтверджує виконання позивачем робіт на суму 67 453 грн. 56 коп., проти заявленого позивачем до стягнення 3% річних в сумі 4 567 грн. 99 коп.. заперечує, та надає детальний розрахунок 3% річних на суму 4 459 грн. 80 коп.

Судом відзив відповідача прийнятий до розгляду та відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Разом з цим, від відповідача на електрону адресу Господарського суду Луганської області надійшло клопотання №10-507 від 01.12.2017 про відстрочку виконання рішення суду до 01 липня 2018.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що відповідно до Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014р. введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України . На виконання вказаного рішення на території Луганської області проводиться Антитерористична операція (АТО), яка триває до теперішнього часу.

Під час активної фази АТО на території міста, тобто за обставин фактичного ведення бойових дій, силового захвату незаконними озброєними формуваннями органів місцевої влади та правоохоронних органів, неможливістю забезпечення належного рівня безпеки та сплеску кримінальних злочинів, задля збереження життя персоналу, майна та коштів було зупинено роботу майже усіх підприємств, організацій, банківських установ та органів місцевої влади.

Основні виробничі фонди ПАТ Алчевський коксохімічний завод розташовані у місті Алчевськ Луганської області. Враховуючи напружене навколишнє середовищ, та з ціллю збереження потужних містообразуючих підприємств основні фонди відповідача було надано в оренду ПАТ Алчевский металургійний комбінат (договір оренди від 01.11.2016). Але, незважаючи на прийняті міри підприємство знаходиться у скрутному становищі.

Залізничною станцією, яка примикає до заводу та комбінату є станція Комунарськ Донецької залізниці.

03.06.2016 року ПАТ "Укрзалізниця" була введена конвенція №ЦЦО-12/131 на заборону прийому до перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького і Луганського напрямів.

Під заборону підпав цілий ряд вузлових станцій отримання, зокрема, Ясинувата, станції Донецького вузла, Горлівка, Стаханов, Антрацит, Луганськ, Комунарськ. Конвенцією заборонено перевезення по цих напрямах як завантажених вагонів (для усіх вантажів), так і порожніх. Заборона діє для усіх одержувачів.

Крім того, 12 лютого 2017 року була введена конвенція №ЦДЗО/0000074 на заборону прийому до перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького і Луганського напрямів, в тому числі на станцію Комунарськ.

15 березня 2017 року Указом Президента України №62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України , яким тимчасово було припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного і автомобільного сполучення.

Блокування залізничного руху призводить до розриву технологічних ланцюжків, відсутності сировини та неможливості відправки готової продукції ПАТ Алчевський металургійний комбінат і, як наслідок, до повної зупинки металургійного та коксохімічного виробництва та відсутності обігових коштів, що унеможливлює розрахунки за оренду з ПАТ Алчевськкокс . Заборгованість ПАТ Алчевський металургійний комбінат перед відповідачем, станом на 30.09.17р. складає 1 850 338 431,49 грн.

Так, 13.02.2017 року у зв'язку з неможливістю здійснення вантажних перевезень через блокування залізничних колій ПАТ Алчевський металургійний комбінат був вимушений здійснити гарячу консервацію основних виробничих фондів підприємства, що підтверджується наказом №109 від 13.02.2017р. та як слідство, в зв'язку з відсутність оборотних коштів, призупинити розрахунки з відповідачем.

Загалом сума дебіторської заборгованості контрагентів (як резидентів так і нерезидентів) перед Відповідачем становить 4 948 559 565,89 грн., що значно перевищує розмір позовних вимог по справі. За результатами ведення переговорів із контрагентами, сплановано планомірне погашення дебіторської заборгованості перед відповідачем протягом 12-18 місяців.

Крім того, відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі №908/1858/16 позовні вимоги ПАТ Алчевський коксохімічний завод задоволені в сумі 15 087 931 грн. На сьогоднішній день розглядається питання про примусове виконання даного рішення, у зв'язку з цим, відповідач сподівається отримати вказані кошти.

Враховуючи викладені обставини, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі №913/882/17 зі сплатою стягненої суми до 01 липня 2018 року.

Судом клопотання відповідача прийнято до уваги та відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 05.12.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги, проти надання відстрочення виконання рішення не заперечив, та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

26.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Алчевський коксохімічний завод (далі - ПАТ Алчевський коксохімічний завод ) - відповідачем у справі, за договором замовником, та Приватним будівельним підприємством Рубін - позивачем у справі, за договором виконавцем, укладено договір №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт з технічного обслуговування системи автоматичної охоронної сигналізації (АОС) на об'єктах ПАТ Алчевський коксохімічний завод (а.с. 9-11)

Відповідно до пункту 1.2 договору об'єм, характер і вартість робіт визначаються узгодженими кошторисами, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з розділом 2 договору щомісячна вартість робіт за договором складає 6 418 грн. 80 коп. у відповідності з договірною ціною на технічне обслуговування систем автоматичної охорони сигналізації на об'єктах ПАТ Алчевський коксохімічний завод (Додаток №1 до договору, а.с. 12).

Відповідно до п 2.2. договору оплата за фактично виконані роботи проводиться замовником щомісячно протягом 10 банківських днів з моменту пред'явлення виконавцем платіжних вимог - доручень, з обов'язковим додаванням актів здачі - приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до пункту 5.1 договір укладений на строк з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Договір №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл від 26.12.2014 має Додаток №1 Договірна ціна на технічне обслуговування систем автоматичної охоронної сигналізації по об'єктах ПАТ Алчевський коксохімічний завод (а.с. 12) та Додаток №2 Зведений кошторисний рахунок вартості технічного обслуговування (а.с. 13).

Договір №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл від 26.12.2014 прийнятий сторонами до виконання.

На виконання зобов'язань з виконання робіт по технічному обслуговуванню системи автоматичної охоронної сигналізації позивачем надані:

-акт прийому - здачі виконаних робіт №52 від 27.02.2015 на загальну суму 6 418 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №12 від 27.02.2015 на загальну суму 6 418 грн. 80 коп. (а.с. 14-15);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №71 від 31.03.2015 на загальну суму 6 418 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №4 від 31.03.2015 на загальну суму 6 418 грн. 80 коп. (а.с. 16-17);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №90 від 30.04.2015 на загальну суму 5 948 грн. 40 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №4 від 30.04.2015 на загальну суму 5 498 грн. 40 коп. (а.с. 18-19);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №108 від 29.05.2015 на загальну суму 5 484 грн. 00 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №5 від 29.05.2015 на загальну суму 5 484 грн. 00 коп. (а.с. 20-21);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №126 від 30.06.2015 на загальну суму 5 484 грн. 00 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №4 від 30.06.2015 на загальну суму 5 484 грн. 00 коп. (а.с. 22-23);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №143 від 31.07.2015 на загальну суму 6 223 грн. 20 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №5 від 31.07.2015 на загальну суму 6 223 грн. 20 коп. (а.с. 24-25);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №160 від 31.08.2015 на загальну суму 6 223 грн. 20 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №5 від 31.08.2015 на загальну суму 6 223 грн. 20 коп. (а.с. 26-27);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №176 від 30.09.2015 на загальну суму 6 425 грн. 16 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №5 від 30.09.2015 на загальну суму 6 425 грн. 16 коп. (а.с. 28-29);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №186 від 30.10.2015 на загальну суму 6 579 грн. 60 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №4 від 30.10.2015 на загальну суму 6 579 грн. 60 коп. (а.с. 30-31);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №196 від 31.11.2015 на загальну суму 6 579 грн. 60 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №4 від 30.11.2015 на загальну суму 6 579 грн. 60 коп. (а.с. 32-33);

-акт прийому - здачі виконаних робіт №205 від 31.12.2015 на загальну суму 7 158 грн. 00 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень;

-податкова накладна №4 від 31.12.2015 на загальну суму 7 158 грн. 00 коп. (а.с. 31-35);

Загальна вартість виконаних робіт складає 68 942 грн. 76 коп.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт позивач надіслав відповідачу претензію №2 від 31.07.2017 щодо сплати заборгованості в сумі 520 371 грн. 73 коп., в тому числі за договором №7/15-АКХЗ-2598- 2014-усл від 26.12.2014. (а.с. 37-38).

Претензія №2 отримана представником відповідача 11.08.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39), проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення 89 888 грн. 14 коп., з якої:

-67 453 грн. 56 коп. - основна заборгованість;

-4 567 грн. 99 коп. - 3% річних;

-17 866 грн. 59 коп. - інфляційні нарахування.

Доказів погашення заборгованості або часткової оплати сум, заявлених до стягнення, відповідач суду не подав.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні за супровідним листом надано копію платіжного доручення №10237 від 28.08.2015р, за яким відповідачем було сплачено 1489 грн. 20 коп., з призначенням платежу Оплата за обслуговування системи автоматичної охорони сигналізації, договір №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл від 26.12.2014, рахунок №52 від 27.02.2015.

Оскільки відповідачем, в добровільному порядку заборгованість за договором здійснена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основного боргу в сумі 67 453 грн. 56 коп., також просить стягнути нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 4 567 грн. 99 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 17 866 грн. 59 коп.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору №7/15-АКХЗ-2598-2014-усл від 26.12.2014, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Загальні положення про підряд визначені главою 61 ЦК України.

В силу частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується відповідачем факт виконання робіт і наявність боргу, тому позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 67 453 грн. 56 коп. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних за прострочення сплати грошових коштів за виконані роботи за допомогою за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , враховуючи дати виникнення прострочення, суми простроченого платежу та періоди прострочення, дійшов висновку, що позивачем допущена арифметична помилка.

Тому, вірним слід вважати розрахунок 3% річних, а саме:

- за рахунком №52 від 27.02.2015 за період з 17.03.2015 - 25.10.2017 на суму 4 929,60 грн. -3% річних складають - 386,13 грн.;

- за рахунком №71 від 31.03.2015 за період з 16.04.2015 - 25.10.2017 на суму 6418,80 грн. -3% річних складають - 486,95 грн.;

- за рахунком №90 від 30.04.2015 за період з 20.05.2015 - 25.10.2017 на суму 5948,40 грн. -3% річних складають - 434,64 грн.;

- за рахунком №108 від 29.05.2015 за період з 16.06.2015 - 25.10.2017 на суму 5484,00 грн. -3% річних складають - 388,54 грн.;

- за рахунком №126 від 30.06.2015 за період з 15.07.2015 - 25.10.2017 на суму 5484,00 грн. -3% річних складають - 375,47 грн.;

- за рахунком №143 від 31.07.2015 за період з 17.08.2015 - 25.10.2017 на суму 6223,20 грн. -3% річних складають - 409,20 грн.;

- за рахунком №160 від 31.08.2015 за період з 15.09.2015 - 25.10.2017 на суму 6223,20 грн. -3% річних складають - 394,36 грн.;

- за рахунком №176 від 30.09.2015 за період з 16.10.2015 - 25.10.2017 на суму 6425,16 грн. -3% річних складають - 390,79 грн.;

- за рахунком №186 від 30.10.2015 за період з 16.11.2015 - 25.10.2017 на суму 6579,60 грн. -3% річних складають - 383,42 грн.;

- за рахунком №196 від 30.11.2015 за період з 15.12.2015 - 25.10.2017 на суму 6579,60 грн. -3% річних складають - 367,74 грн.;

- за рахунком №205 від 31.12.2015 за період з 20.01.2016 - 25.10.2017 на суму 7158,00 грн. -3% річних складають - 378,91 грн.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 4 396 грн. 15 коп. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 171 грн. 84 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань слід зазначити наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Згідно п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за загальний період червень 2015 - вересень 2017 р.р. за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , зазначає, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки.

Суд вважає за доцільне навести власний розрахунок суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, а саме:

- за рахунком №90 від 30.04.2015 за період червень 2015- вересень 2017 на суму 5948,40 грн. - складають - 1584,61 грн.;

- за рахунком №108 від 29.05.2015 за період липень 2015- вересень 2017 на суму 5484,00 грн. - складають - 1433,23 грн.;

- за рахунком №126 від 30.06.2015 за період серпень 2015- вересень 2017 на суму 5484,00 грн. - складають - 1503,10 грн.;

- за рахунком №160 від 31.08.2015 за період жовтень 2015- вересень 2017 на суму 6223,20 грн. - складають - 1589,95 грн.;

- за рахунком №196 від 30.11.2015 за період січень 2016 - вересень 2017 на суму 6579,60 грн. - складають - 1568,66 грн.;

- за рахунком №205 від 31.12.2015 за період лютий 2016 - вересень 2017 на суму 7158,00 грн. - складають - 1627,49 грн.

За таких обставин, до стягнення підлягають інфляційні нарахування за договором в сумі 17 842 грн. 82 коп. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 23 грн. 77 коп. слід відмовити.

Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 67 453 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 4 396 грн. 15 коп., інфляційні нарахування в сумі 17 842 грн. 82 коп. (всього 89 692 грн. 53 коп.). В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 345 грн. 39 коп.

Що стосується клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01.07.2018, то слід зазначити наступне.

Згідно пункту 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктом 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з проведенням на території м. Алчевська Луганської області антитерористичної операції, обставини які склались в сукупності потягли за собою зупинення виробництва відповідача.

Відповідно до Звіту про фінансові результати роботи ПАТ Алчевський коксохімічний завод за 9 місяців 2017 року відповідач має збитки на суму 119 160 млн. грн., а згідно Балансу на 31.09.2017 має поточну заборгованість за довготривалими зобов'язаннями в сумі 11 629 501 млрд. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність товариства та його фінансовий стан.

Відповідачем також ведеться робота по зменшенню дебіторської заборгованості, що підтверджується наданою відповідачем копією рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 року у справі №908/1858/16 про стягнення з ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь відповідача 14 884 743 грн. 64 коп., кошти, отримані відповідачем від контрагентів, мають забезпечити виконання рішення господарського суду в цій справі.

Враховуюче викладене, господарський суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача і надати відстрочку виконання рішення та витрат зі сплати судового збору в сумі 1 345 грн. 39 коп. до 01 липня 2018 року.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Алчевський коксохмічний завод (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20А, ідентифікаційний код 00190816) на користь Приватного будівельного підприємства фірма "Рубін" (94201, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 40, ідентифікаційний код 13370773) основний борг в сумі 67 453 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 4 396 грн. 15 коп., інфляційні втрати в сумі 17 842 грн. 82 коп., судовий збір в сумі 1 345 грн. 39 коп.,

3.Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4.Відстрочити виконання рішення до 01 липня 2018 року.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 05.12.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 08.12.2017.

Суддя Ю.І. Марченко