Рішення

від 06.12.2017 по справі 910/18107/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017Справа №910/18107/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Укрпошта

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тайл

про стягнення 4 252,65 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Амджадін Шаміль Мохамед Бушкевич - представник за довіреністю № 030317-06/р-122 від 03.03.17р.

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 06.12.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Укрпошта звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тайл про стягнення 4 252,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.01.2017р., 04.01.2017р., 11.01.2017р., 16.01.2017р, 23.01.2017р. Публічним акціонерним товариством Укрпошта (надалі - позивач) помилково перераховано кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тайл (надалі - відповідач) у розмірі 4 252,65 грн. За доводами позивача, між позивачем та відповідачем на момент перерахування коштів договори не укладалися, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тайл кошти у розмірі 4 252,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18107/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 15.11.2017.

У судовому засіданні, яке призначене на 15.11.17, з'явився представник позивача, який надав усні пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги, надав суду додаткові документи по справі та не заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 15.11.2017 розгляд справи було відкладено до 06.12.2017.

06.12.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та проси суд задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка даного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, позивачем протягом січня 2017 року перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 4 252,65 грн, на підставі платіжних доручень: № 01-5/43416 від 04.01.2017 на суму 1 051,78 грн, № 2021/8 від 03.01.2017 на суму 372,46 грн, № 2022/8 від 03.01.2017 на суму 409,98 грн, № 2023/8 від 03.01.2017 на суму 240,04 грн, № 2079/8 від 04.01.2017 на суму 105,28 грн, № 2455/8 від 11.01.2017 на суму 34,84 грн, № 01-5/2569 від 23.01.2017 на суму 248,20 грн та № 01-6/22 від 16.01.2017 на суму 1 790,07 грн.

Позивач вказує, що будь-яких договірних відносин, на момент перерахування грошових коштів, між сторонами не існувало, підстав для перерахування вказаних коштів на рахунок відповідача не було.

З метою досудового врегулювання спору та захисту свого права позивач звернувся до відповідача з вимогою № 93-506 від 23.02.2017 про повернення грошових коштів. Відповідачем вимога залишена без реагування, а тому позивач звернувся до суду про стягнення грошових коштів у розмірі 4 252,65 грн.

Отже, спір у справі виник у зв'язку з тим, що помилково перераховані кошти у сумі 4 252,65 грн. залишились неповерненими, тому позивач просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку відповідно до ст.1212 ГПК України .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України , необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Докази існування договірних відносин між сторонами, оформлення будь-яких угод на підставі яких у відповідач існувало б право на утримання спірної суми коштів, у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що 23.02.2017 року позивач направив відповідачу вимогу № 93-506 від 23.02.2017 про повернення безпідставно одержаних грошових коштів.

Приймаючи до уваги положення ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що обов'язок по поверненню позивачу безпідставно отриманих 4 252,65 грн. відповідачем на момент розгляду справи настав.

Доказів повернення відповідачем позивачу 4 252,65 грн. безпідставно отриманих коштів, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 252,65 грн. є обґрунтованими, доведеними і відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тайл (02091, м.Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 172 Б; ідентифікаційний код 39574220) на користь Публічного акціонерного товариства Укрпошта (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045) 4 252 (чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 65 коп. - безпідставно отриманих коштів та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2017.

Суддя Пукшин Л.Г.