Рішення

від 05.12.2017 по справі 918/729/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2017 р. Справа № 918/729/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Інвестиційна компанія Житлобуд"

про стягнення заборгованості в сумі 6 000 000,00 рос. руб. (що станом на 11.10.2017 р. еквівалентно 2 746 920,00 грн.)

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_2;

від відповідача: представник ОСОБА_3

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (надалі Позивач або ОСОБА_4) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Інвестиційна компанія Житлобуд" в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р. в розмірі 6 000 000,00 російських рублів (за курсом НБУ станом на 11.10.2017 року - 2 746 920,00 гривень).

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

30 червня 2010 року між АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" та Дочірнім підприємством "МАРКЕТ-ПЛАЗО" укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 21-В/10. До Кредитного договору було укладено низку Додаткових договорів, якими вносились зміни до Кредитного договору.

04 квітня 2013 року між АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" та Дочірнім підприємством "МАРКЕТ-ПЛАЗО", Дочірнім підприємством "ФУРШЕТ ЦЕНТР" було укладено Додатковий договір № 12 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору. Вказаним Додатковим договором сторони дійшли згоди викласти Кредитний договір з усіма змінами та додатками до нього в новій редакції.

Відповідно до п. 1.2. Додаткового договору № 12 до Кредитного договору, ліміт Кредитної лінії складає 425 430 000,00 (чотириста двадцять п'ять мільйонів чотириста тридцять тисяч) російських рублів 00 копійок. З 29 липня 2013 року по 29 травня 2015 року ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 29 числа календарного місяця на 17 726 118,00 (сімнадцять мільйонів сімсот двадцять шість тисяч сто вісімнадцять) російських рублів 00 копійок.

17 червня 2013 року між АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", Дочірнім підприємством "МАРКЕТ-ПЛАЗО" та Дочірнім підприємством "ФУРШЕТ-ЦЕНТР" було укладено Додатковий договір № 13 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору. Вказаним Додатковим договором сторони дійшли згоди викласти Кредитний договір з усіма змінами та додатками до нього в новій редакції, зокрема, виключено зі складу Позичальників - Дочірнє підприємство "МАРКЕТ-ПЛАЗО", а залишився лише один Позичальник - Дочірнє підприємство "ФУРШЕТ-ЦЕНТР".

Відповідно до п. 2 Додаткового договору № 15 від 09.10.2013 року до Кредитного договору, останній день дії кредитної лінії - 29 червня 2016 року.

Між тим, 11.12.2015 року між ПАТ "СБЕРБАНК", ПП "Інвестиційна компанія Житлобуд" та ДП "Фуршет Центр" було укладено Договір № 22 про внесення змін та доповнень до Договору кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р., відповідно до п. 1 якого, Сторони домовились змінити у кредитному договорі зобов'язану сторону Первісного позичальника (ДП "Фуршет Центр") на Позичальника - ПП "Інвестиційна компанія Житлобуд", до якого переходять всі права та обов'язки (у тому числі борг у повному обсязі) Первісного позичальника за кредитним договором. При цьому, п.З Договору № 22 про внесення змін та доповнень до Договору кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р. Сторони також домовились викласти преамбулу кредитного договору таким чином, що сторонами кредитного договору є ПАТ "СБЕРБАНК" та ПП "Інвестиційна компанія Житлобуд".

Крім того, 11.12.2015 року між ДП "ФУРШЕТ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 підприємством "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЖИТЛОБУД" було укладено Договір про переведення боргу №1. Відповідно до п. 1 вказаного Договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, Первісний позичальник (ДП "Фуршет Центр") переводить свій борг на Нового позичальника (ПП "Інвестиційна компаніяЖитлобуд"), а Новий позичальник приймає на себе в повному обсязі виконання зобов'язань перед ПАТ "СБЕРБАНК" за Договором про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010р., що укладений між Первісним позичальником та Банком.

Станом на 06.10.2017 року заборгованість позичальника за Кредитним договором становить 582 710 932 (П'ятсот вісімдесят два мільйони сімсот десять тисяч дев'ятсот тридцять два) російських рублів 50 копійок, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 425 430 000,00 російських рублів, з них прострочених - 425 430 000,00 російських рублів;

- процентів за користування кредитом - 157 160 932,50 російських рублів, з них прострочених - 156 061 905,00 російських рублів;

- комісія за управління кредитом - 120 000,00 гривень, з них прострочених - 115 000,00 гривень.

Позивачем до суду надано письмові поясненя, в яких останній зазначає, що згідно рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 по справі № 923/22/17 було стягнуто заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010р. з ТОВ "Серчан", що є фінансовим поручителем ПП "ІК Житлобуд". На підставі вказаного рішення було видано ПАТ "СБЕРБАНК" наказ. Однак, вищезазначений наказ до примусового виконання в органи виконавчої служби не пред'являвся. Отже, заборгованість за Кредитним договором повністю або частково не погашена. Вказане підтверджується також банківською випискою по особовим рахункам боржника та розрахунком заборгованістю, що додані до позовної заяви. Зважаючи на вищевикладене, Банком вирішено звернутися з позовом про часткове стягнення заборгованістю з боржника - ПП "ІК Житлобуд".

При цьому, наявність невиконаного судового рішення про стягннення з фінансового поручителя на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом стгянення заборгованості (її частини) з боржника, і не може мати наслідком подвійне стягнення за основним зобов'язанням. Вказана позиція зазначена, зокрема у Постанові ВГСУ від 08 жовтня 2014 року у справі № 918/153/14, Постанові ВГСУ від 18 грудня 2013 року у Справі № 922/754/13-г.

Також щодо стягнення заборгованості (частини заборгованості) з боржника (ПП "ІК Житлобуд" та ТОВ "СЕРЧАН" (фінансовий поручитель) окремо, а не шляхом пред'явлення одного позову про стягнення заборгованості в солідарному порядку, Позивач зазначає те, що за законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися з позовом до кожного з боржників окремо.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, в якому просить суд відмовити Публічному акціонерному товариству "СБЕРБАНК" у задоволенні позовної заяви та зазначає про те, що Позивачем у позовній заяві не зазначений зміст позовних вимог, а саме - розміри сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості, неустойки, штрафу, пені та збитків. Разом з тим, Позивачем до позову не надано, та у матеріалах справи відсутні, докази звернення Позичальника за видачею кредитних коштів. Позивачем до позову не надано доказів наявності у нього ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.

Від відповідача до суду надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд винести ухвалу про передачу справи № 918/729/17 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23.10.2017 року (дата винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі) місцезнаходженням ОСОБА_1 підприємства "Інвестиційна компанія Житлобуд" є - 33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Крейдяна, буд. 9.

Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.12.2017 року місцезнаходження ОСОБА_1 підприємства "Інвестиційна компанія Житлобуд" є - 02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Володимира Сосюри, буд. 6, про що 06.11.2017 року здійснено державну реєстрацію змін про місцезнаходження даної юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Таким чином, судом відмовлено у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Разом з тим, 05.12.2017 року від представника відповідача до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності, оскільки кредит було видано у 2010 році, у зв'язку з чим, на думку останнього строк позовної давності сплив у червні 2013 році.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2017 р. підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав зазначених в позовній заяві та з урахуванням наданих суду письмових пояснень.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.2017 року заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

30 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (ОСОБА_4) та Дочірнім підприємством "ОСОБА_2 - Плазо" (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 (надалі за текстом - Кредитний договір), за умовами якого, ОСОБА_4 відкриває Позичальнику відновлювальну ОСОБА_4 лінію в національній валюті України (надалі - ОСОБА_4 лінія), надає Позичальнику на умовах цього Договору кредитні кошти (надалі - ОСОБА_4) в межах ліміту Кредитної лінії (SLkrl), а Позичальник зобов'язується використовувати ОСОБА_4 за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування ОСОБА_4, а також повернуги наданий йому ОСОБА_4 у розмірах та у терміни, зазначені в ст.8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору. У цьому Договорі терміном "відновлювальна ОСОБА_4 лінія" позначається ОСОБА_4 лінія, за умовами якої після повного або часткового повернення наданого Позичальнику ОСОБА_4 здійснює на умовах цього Договору подальше кредитування Позичальника в межах ліміту, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору, та до настання останнього дня дії Кредитної лінії, зазначеного в п. 1.4. цього Договору (п.1.1. Кредитного договору).

До Кредитного договору було укладено низку Додаткових угод та Додаткових договорів, якими вносились зміни до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року.

Додатковим договором № 13 від 17.06.2013 року про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року, сторони дійшли згоди викласти Основний договір з усіма змінами та додатками до нього в новій редакції.

Відповідно до п.1.1 Договору Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (ОСОБА_4) та Дочірнє підприємство "Фуршет-центр" (Позичальник) ОСОБА_4 відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, що надалі іменується "ОСОБА_4 лінія", та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - "Кредит") у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов'язується використовувати ОСОБА_4 на цілі, зазначені в п. 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування ОСОБА_4, а також повернути Банку ОСОБА_4 у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору та виконати інші умови цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору, ліміт Кредитної лінії складає 425 430 000,00 (чотириста двадцять п'ять мільйонів чотириста тридцять тисяч) російських рублів 00 копійок. З 29 вересня 2013 року по 29 травня 2015 року ліміт Кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 29 числа календарного місяця на 19 300 000,00 (дев'ятнадцять мільйонів триста тисяч) російських тублів 00 копійок. В останній місяць кредитування - залишок ліміту Кредитної лінії.

Додатковим договором № 15 від 09.10.2013 року про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року сторони дійшли згоди викласти абз. 2 п. 1.2. Основного договору в наступній редакції: з 25 січня 2015 року по 25 травня 2016 року ліміт Кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 25 числа календарного місяця на 25 025 000,00 (двадцять п'ять мільйонів двадцять п'ять тисяч) російських тублів 00 копійок. В останній місяць кредитування - залишок ліміту Кредитної лінії.

Тип процентної ставки, яка застосовується в цьому Договорі - змінювана процентна ставка. Максимальний розмір змінюваної процентної ставки за користування ОСОБА_4, наданим у російських рублях, встановлюється в розмірі 15,5% (п'ятнадцять цілих п'ять десятих процентів) річних (надалі - "Максимальний розмір змінюваної процентної ставки за користування ОСОБА_4, наданим у російських рублях"). Мінімальний розмір змінюваної процентної ставки за користування ОСОБА_4, наданим у російських рублях, встановлюється в розмірі 9% (дев'ять процентів) річних (надалі - "Мінімальний розмір змінюваної процентної ставки за користування ОСОБА_4, наданим у російських рублях") (п.п. 1.3.3. та 1.3.5. п. 1.3. Договору).

У відповідності з п. 1.4. Договору, з урахуванням Додаткового договору № 15 від 09.10.2013 року про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року, останній день дії Кредитної лінії - "29" червня 2016 року. У цьому Договорі терміном останній день дії Кредитної лінії позначається термін, з настанням якого зобов'язання Банку з надання Позичальнику ОСОБА_4 на умовах цього Договору припиняються.

Пунктом 5.2. Договору, з урахуванням Додаткового договору № 20 від 19.11.2014 року про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року, передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку комісію за управіння Кредитною лінією в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок. Зазначена комісія сплачується Позичальником щомісячно, не пізніше 28-го числа кожного місяця починаючи з листопада 2014 року до кінця строку кредитування на рахунок № 3739604 в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" код Банку 320627."

Пунктом 9.1. та пунктом 9.1.1. Договору, з урахуванням додаткових договорів № 19 від 01.09.2014 року та № 20 від 19.11.2014 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року, повернення ОСОБА_4, сплата процентів за користування ОСОБА_4 здійснюються в валюті, в якій надається ОСОБА_4 (надалі - "валюта ОСОБА_4"), якщо інше не передбачене цим Договором. Пеня за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором розраховується Банком щоденно за кожен день прострочення: в національній валюті України - у випадку, якщо ліміт Кредитної лінії встановлений за цим Договором в національній валюті; в гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на день розрахунку - у випадку, якщо ліміт Кредитної лінії встановлений за цим Договором в іноземній валюті, та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми. Передбачена цим Договором комісія за управління Кредитною лінією сплачується в гривнях по офіційному курсу Національного банку України на день її сплати.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Банком та Позичальником, скріплення печатками Сторін, і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника по цьому Договору (п. 11.3. Договору).

11.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (що є правонаступником ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії") (ОСОБА_4), ОСОБА_1 підприємством "Інвестиційна компанія Житлобуд" (Позичальник) та Дочірнім підприємством "Фуршет Центр" (Первісний позичальник) було укладено Договір № 22 про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року.

Відповідно до п. 1 та п. 2 даного Договору визначено, що сторони домовились змінити у Кредитному договорі зобов'язану сторону Первісного позичальника на Позичальника, до якого переходять всі права та обов'язки (у тому числі борг у повному обсязі) Первісного позичальника за Кредитним договором. При цьому Позичальник підтверджує, що умови Кредитного договору йому відомі, він їх розуміє і погоджується з ними. Банк не заперечує проти заміни Первісного позичальника Позичальником в Кредитному договорі, і підписуючи зі своєї сторони цей Додатковий договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором.

Згідно з п. 9 вищевказаного Договору, передбачено, що сторони домовилися, що за управління коштами кредитної заборгованості в частині внесення змін до Кредитного договору, передбачених цим Додатковим договором, Позичальник сплачує Банку Комісію за управління коштами в частині внесення змін у Кредитний договір в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, не пізніше 3 (трьох) робочих днів за днем укладання цього Додаткового договору на рахунок № 3739604 в ПАТ "СБЕРБАНК" МФО 320627.

Цей Додатковий договір набуває чинності з дати його підписання Банком та Сторонами і діє до дати припинення Кредитного договору (п. 11 даного Договору).

11 грудня 2015 року між Дочірнім підприємством "Фуршет Центр" (Первісний позичальник) та ОСОБА_1 підприємством "Інвестиційна компанія Житлобуд" (Новий позичальник) укладено Договір про переведення боргу № 1, за умовами якого, в порядку та на умовах визначених даним Договором, Первісний позичальник переводить свій борг на Нового позичальника, а Новий позичальник приймає на себе в повному обсязі виконання зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк "СБЕРБАНК Росії") (ОСОБА_4) за Договором про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року, що укладений між Первісним позичальником та Банком (надалі - Кредитний договір) (п. 1. Договору про переведення боргу).

У відповідності до п. 2 Договору про переведення боргу, сума заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору на дату укладення даного Договору, що переходить до Нового позичальника, 460 782 051,25 російських рублів (чотиритса шістдесят мільйонів сімсот вісімдесят дві тисячі п'ятдесят один російських рублів 25 копійок) та 16 408 980,59 гривень (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 59 копійок) при цьому: 425 430 000,00 (чотириста двадцять п'ять мільйонів чотриста тридцять тисяч) російських рублів 00 копійок - сума основної заборгованості за кредитом, наданим у російських рублях, з них прострочених - 200 200 000,00 (двісті мільйонів двісті тисяч) російських рублів 00 копійок; (надалі - Борг); 35 352 051,25 (тридцять п'ять мільйонів триста п'ятдесят дві тисячі п'ятдесят один) російський рубль 25 копійок - розрахункова сума процентів за користування кредитом, наданим в російських рублях, з них прострочених - 33 520 338,75 (тридцять три мільйони п'ятсот двадцять тисяч триста тридцять вісім) російських рублів 75 копійок (надалі - Борг). Сума заборгованості щодо сплати штрафів, пені, неустойки складає 16 408 980,59 гривень (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 59 копійок) (надалі - Борг).

Пунктом 3 вищезазначеного Договору сторони узгодили, що з моменту підписання даного Договору до Нового позичальника в повному обсязі переходять усі права та обов'язки за Кредитним договором.

Цей Договір вступає в силу з дня його підписання Сторонами і скріплення печаткою Сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 14 Договору про переведення боргу).

У зв'язку з тим, що Позичальник порушив свої зобов'язання перед Банком за Договором про відкриття кредитної лінії, Позивач просить стягнути з Відповідача суму боргу за кредитним договором (частини суми кредиту) в розмірі 6 000 000,00 рос. руб. (шість мільйонів російських рублів).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 року у справі № 923/22/17 позов Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серчан", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 підприємства "Інвестиційна компанія Житлобуд", про стягнення 310529811, задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серчан" на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №21-В/10 від 30.06.2010 р. в сумі 530 570 297 (п'ятсот тридцять мільйонів пятсот сімдесят тисяч двісті дев'яносто сім російських рублів) 50 коп. та 81 514 447 (вісімдесят один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч чотириста сорок сім гривень) 79 коп., з яких: основної заборгованості за кредитною лінією - 425 430 000,00 російських рублів; процентів за користування кредитною лінією - 105 140 297,50 російських рублів; Комісія за управління кредитом - 70 000,00 гривень; пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією - 70 389 163, 42 гривень; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 11 040 208, 30 гривень; пеня за прострочення сплати комісії - 15 076, 07 гривень та 206700 грн. витрат про сплаті судового збору.

У силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, вищезазначеним рішенням господарського суду Херсонської області було встановлено про надання Банком Позичальнику, відповідно до Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р., ліміту кредитної лінії в розмірі 425 430 00,00 російських рублів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 519 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

У ст. 192 ЦК України, закріплено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Разом з тим, статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ст. 533 ЦК України).

Таким чином, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За таких обставин, коли факт наявності заборгованості за Договором про вікриття кредитної лінії підтверджується зібраними у справі доказами, термін повернення яких настав, позовні вимоги про стягнення 6 000 000,00 російських рублів, що згідно офіційного курсу НБУ встановленого станом на 11.10.2017 р., еквівалентно 2 746 920,00 гривень судом визнаються обгрунтованими, відповідачем не спростованими, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

Стосовно заяви Відповідача про застосування строків позовної давності при вирішенні спору, то суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 ЦКУ передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Аналогічну правову позицію висвітлено у п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Підставою позовних вимог є укладений 30 червня 2010 року Договір про відкриття кредитної лінії № 21-В/10, згідно якого Позичальник отримав кошти від Банку.

Разом з тим, додатковим договором № 15 про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 року сторони узгодили п.1.4. Основного договору, відповідно до якого - останній день дії Кредитної лінії - "29" червня 2016 року.

Отже, враховуючи, що дата останнього дня дії Кредитної лінії - 29.06.2016 року, момент виникнення зобов'язання по поверненню кредитних коштів Банку виник у Позичальника на наступний день 30.06.2016 року. Відповідно право вимоги у Кредитора настало 30.06.2016 року і перебіг трирічного строку позовної давності, на момент подачі позову позивачем 20.10.2017 року, не пропущено.

Стосовно тверджень Відповідача про неправомірність надання Банком кредиту у іноземній валюті та без ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями не приймається судом до уваги, оскільки доказів, які засвідчували б визнання Договору про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р., додаткових угод та додаткових договорів до даного договору, недійсними у матеріалах справи немає. Тому, в силу вимог ст. 204 ЦК України, укладені правочини (договір, додаткові угоди та додаткові договори), а відповідно і надання Банком кредиту у іноземній валюті, не суперечать нормам чинного законодавства, та є правомірними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 6 000 000,00 російських рублів, що згідно офіційного курсу НБУ встановленого станом на 11.10.2017 р., еквівалентно 2 746 920,00 гривень заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій, в зв'язку з чим Позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Інвестиційна компанія Житлобуд" (02090, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Володимира Сосюри, буд. 6, код ЄДРПОУ 34254602) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 6 000 000 (шість мільйонів) російських рублів 00 коп., що згідно офіційного курсу НБУ встановленого станом на 11.10.2017 р., еквівалентно 2 746 920 (два мільйона сімсот сорок шість тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп., заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 21-В/10 від 30.06.2010 р. та 41 203 (сорок одну тисячу двісті три) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано "08" грудня 2017 року.

Суддя Марач В.В.