Постанова

від 04.12.2017 по справі 905/3377/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2017 справа №905/3377/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючий суддя судді ОСОБА_1 ОСОБА_2О, ОСОБА_3 секретар судового засіданняОСОБА_4 за участю представників сторін від позивача - від відповідача - ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуРелігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 (підписано 03.07.2017) у справі№905/3377/15 (суддя Кротінова О.В.) за позовомГорлівської єпархії Української Православної церкви, м. Горлівка Донецької області до Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області провизнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року Горлівська єпархія Української Православної церкви, м. Горлівка Донецької області звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області про визнання недійсними рішень, прийнятих 10.07.2015р. Парафіяльними зборами Свято-Стрітенської Парафії міста Костянтинівка Донецької області".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на прийняття оспорюваних рішень від 10.07.2015р. з порушенням Статуту відповідача в редакції станом на час прийняття рішень, а також положень Статуту про управління Української Православної Церкви.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.09.2016 у справі №905/3377/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2016, позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано недійсними рішення, прийняті 10.07.2015 Парафіяльними зборами Релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної церкви міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області.

Стягнуто з Релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області на користь Горлівської Єпархії Української Православної церкви 1218, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі №905/3377/15 касаційну скаргу Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2016 та рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2016 скасовано, справу №905/3377/15 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2017р. справу №905/3377/15 прийнято до провадження.

Позивач на виконання постанови суду касаційної інстанції зазначив, що з огляду на норми Статуту Парафії та Статуту про управління Української православної церкви, відповідач є частиною позивача та пов'язаний з ним правовідносинами, відповідно позивач та відповідач мають взаємні права та обов'язки, в тому числі пов'язані відносинами контролю. Відтак, будь-які спори щодо реалізації правовідносин між позивачем та відповідачем, які регулюються Статутом відповідача та Статутом про управління Української Православної Церкви повинні розглядатись судом.

Ухвалою суду від 28.02.2017р. провадження у справі №905/3377/15 зупинялося до вирішення Донецьким апеляційним господарським судом справи №905/904/16 за позовом Горлівської Єпархії Української Православної Церкви до Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області" про визнання недійсними рішень, прийнятих 15.04.2015 р. Парафіяльними зборами Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області".

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2017 р. у справі №905/904/16, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017р., визнано недійсними рішення, прийняті 15.04.2015 р. Парафіяльними зборами Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.05.2017р. поновлено провадження у справі №905/3377/15.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2017 у справі №905/3377/15 позовні вимоги Горлівської Єпархії Української Православної Церкви, м. Горлівка Донецької області до Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької Єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області, про визнання недійсними рішень, прийнятих 10.07.2015 Парафіяльними зборами Свято-Стрітенської парафії міста Костянтинівки Донецької області, задоволено.

Визнано недійсними рішення, прийняті 10.07.2015 Парафіяльними зборами релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної церкви міста Костянтинівки Донецької області .

Стягнуто з Релігійної Православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області на користь Горлівської єпархії Української Православної церкви 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог. Судом зазначено, що скликання ОСОБА_7 зборів, проведення зборів та, відповідно, прийняття рішень відбулось з порушенням положень Статуту відповідача в редакції на час проведення зборів, та Статуту про управління Української Православної Церкви, неповноважність осіб, що приймали участь у зборах, що є підставою для визнання недійсними рішень прийнятих на парафіяльних зборах, оформлених протоколом від 10.07.2015р.

Судом враховано, що рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/904/16 від 30.01.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017, визнані недійсними рішення ОСОБА_7 зборів від 15.04.2015 (оформлені протоколом від 15.04.2015), на яких до членів ОСОБА_7 зборів було прийнято нових осіб, затверджено вичерпний перелік членів ОСОБА_7 зборів, обрані члени ОСОБА_7 ради, та члени Ревізійної комісії парафії.

З протоколу ОСОБА_7 зборів від 10.07.2015 та додатку №1 до нього вбачається, що у голосуванні приймали участь 18 членів ОСОБА_7 ради, 15 з яких були прийняті до членів ОСОБА_7 зборів на підставі рішення ОСОБА_7 зборів від 15.04.2015. Щодо інших трьох осіб, які приймали рішення на зборах відповідача 10.07.2015, відповідач не надав доказів на підтвердження прийняття зазначених осіб до членів ОСОБА_7 зборів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Релігійна православна громада Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 у справі № 905/3377/15 за позовом Горлівської єпархії Української Православної церкви до Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області про визнання недійсними рішень ОСОБА_7 зборів від 10.07.2015. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Горлівської єпархії Української Православної церкви до Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області .

Апелянт вважає прийняте судом рішення незаконним та необґрунтованим, наполягаючи на неврахуванні судом першої інстанції положень ст.98 Цивільного кодексу України, за якою рішення загальних зборів може бути оскаржено учасником товариства до суду. Посилаючись на ч.1 п.4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, постанову Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р., наполягає, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення органу управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується. При прийнятті рішення судом не враховано, що позивач не є учасником релігійної громади та не має права на звернення до суду, тому, всупереч вимогам законодавства України, суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення. На думку апелянта, рішення прийняте судом без врахування положень Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , яким закріплено право релігійної громади на зміну канонічного підпорядкування. Вказує на те, що рішення про зміну канонічної приналежності було затверджено керуючим Донецькою Єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату архієпископом Донецьким Маріупольським, оскільки саме до вказаної єпархії Релігійна громада вирішила приєднатися згідно з рішенням загальних зборів від 10.07.2015 року.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає правомірним висновок суду, що будь-які рішення, в т.ч. і про зміну канонічної підлеглості, повинні прийматися релігійною організацією з неухильним дотриманням правил встановлених статутом організації. Прийняте судом рішення вважає законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні апеляційної скарги Релігійної Православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області відмовити повністю, рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017р. у справі № 905/3377/15 залишити без змін.

Повідомив, що постановою Вищого господарського суду України у справі №905/904/16 касаційну скаргу Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017р. у справі № 905/904/16 залишено без змін. Надав копію постанови Вищого господарського суду України від 08.08.2017р. у справі № 905/904/16.

В поясненнях щодо рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017р. апелянтом зазначено про порушення судом вимог ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини щодо безсторонності суду, оскільки рішення суду обґрунтовано обставинами, які не були зазначені в якості підстав позову. Наполягає, що судом не проаналізовано характер спору та зміст положень статуту з точки зору відповідності їх вимогам законодавства України про свободу совісті. Вважає, що в цій справі не можуть бути застосовані принципи, які беруться до уваги при розгляді корпоративних спорів. Наполягає, що дійсною метою позивача є заволодіння будівлею храму, який побудований коштом громади.

В Додатку до апеляційної скарги апелянтом викладено позицію, аналогічну позиції, викладеної у поясненнях щодо рішення.

Розгляд апеляційної скарги відкладався, за клопотанням апелянта строк розгляду продовжено.

Позивач в поясненнях на апеляційну скаргу з урахуванням додатку до неї, наполягав на обов'язковості при вирішенні справи № 905/3377/15 судових рішень у справі №905/904/16. Послався на ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Наполягає, що дотримання принципу змагальності є обов'язком суду й полягає в тому, що суд створює необхідні умови для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне з'ясування обставин справи. Місцевий господарський суд, розглядаючи справу, створив необхідні умови учасникам спору для відстоювання своєї позиції, що гарантувало повне та об'єктивне з'ясування судом обставин справи. Відповідач не був обмежений у наданні суду будь-яких пояснень, його представник вільно доносив свою позицію у справі .

У зв'язку з перебуванням члена колегії-судді ОСОБА_8 у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії судді сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Радіонова О.О.

В судовому засіданні 03.10.2017р. представниками відповідача зауважено, що з'ясування в межах цієї справи обставин щодо повного складу осіб парафії на час її створення та щодо обставин будівництва Свято-Стрітенського храму є виходом суду за межі предмету спору та не може бути предметом дослідження судом у цій справі.

В поясненнях до апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017р. апелянтом зазначено, що судом не наведено норми, якою передбачений такий спосіб захисту як визнання недійсними парафіяльних зборів. Вважає, що рішення парафіяльних зборів стосується лише прав релігійної громади, до якої Єпархія не відноситься.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

В судових засіданнях представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017р. скасувати, у задоволенні позову позивача відмовити.

Представник позивача у судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами ( ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать відомості з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Горлівська Єпархія Української Православної Церкви 12.01.1995 р. зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 21969060.

Статут Горлівської єпархії Української Православної Церкви затверджено Митрополитом Київським і всієї України 22.11.1994 р. та зареєстровано Управлінням у справах релігійних організацій 12.01.1995 р.

За змістом указу Митрополита Київського і всієї України № 57 від 28.01.2007 р. рішенням ОСОБА_9 Української Православної Церкви від 24.01.2007 р. (журнал №13) єпископа ОСОБА_10 (Нікітіна) призначено Єпископом Горлівським і ОСОБА_10, Керуючим Горлівською єпархією.

Указом Митрополита Київського і всієї України № 1205 від 15.08.2013 р. єпископа Горлівського і ОСОБА_10 (Нікітіна) удостоєно церковного сану архієпископа.

Указом Митрополита Київського і всієї України № 1494 від 17.08.2015 р. архієпископа Горлівського і ОСОБА_10 (Нікітіна) возведено у сан митрополита.

Згідно з довідкою Митрополита Бориспільського і Броварського, керуючого справами Української Православної Церкви посаду керуючого Горлівською єпархією Української Православної Церкви з 28.01.2007 р. обіймає архієпископ Горлівський і ОСОБА_10 (Нікітін).

Державну реєстрацію Релігійної православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області" як юридичної особи, ідентифікаційний код 37544126, проведено 25.03.2011 р., номер запису 12691200000002619, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію №197933 від 25.03.2011.

10.03.2011р. керуючим Горлівською Єпархією Української Православної Церкви Єпископом Горлівським і Слов янським затверджено Статут Релігійної православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області", який зареєстровано розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації 25.03.2011 р. за № 155.

Згідно з п. 1.1 Статуту, Свято-Стрітенська парафія міста Костянтинівки Донецької області (надалі - Парафія) є громада православних християн, первинний структурний підрозділ Української Православної церкви, який безпосередньо входить до складу Горлівської єпархії.

Пунктом 1.4 Статуту передбачено, що Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної церкви, Статуту Горлівської єпархії, а також цього Статуту.

Згідно з п.п. 1.6, 1.7 Статуту Парафія у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітна єпархіальному архієрею, володіє правами юридичної особи у рамках, визначених цим Статутом, Статутом Української Православної церкви та Статутом Горлівської єпархії, має штамп та печатку зі своєю назвою.

Указом Єпископа Горлівського і ОСОБА_10 №67 від 10.09.2012 настоятелем Свято-Срітенського храму, м. Костянтинівка Донецької області призначено ОСОБА_11.

10.07.2015 відбулися ОСОБА_7 збори релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області , якими ухвалені рішення про зміну канонічної підлеглості релігійної громади (Українська Православна Церква Київського Патріархату), звернення до правлячого архієрея Донецької єпархії УПЦ КП для затвердження даного протоколу і прийняття релігійної громади в лоно УПЦ КП, про внесення змін до Cтатуту релігійної громади та викладення його у новій редакції, - про що складено протокол ОСОБА_7 зборів релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області (підписаний головою зборів ОСОБА_12, секретарем зборів ОСОБА_13О.). Як свідчить протокол ОСОБА_7 зборів від 10.07.2015 та додаток №1 до нього, у голосуванні приймали участь 18 осіб (додаток № 1).

Статут Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області (нова редакція) зареєстровано 01.09.2015р. за № 12691050006004474.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги Горлівської єпархії Української православної церкви до Релігійної православної громади "Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області" про визнання недійсними зазначених рішень.

Позивач зазначає, що парафія входить до складу Горлівської єпархії та є підзвітною їй у діяльності, тому прийняття оскаржуваних рішень всупереч процедурі, встановленій внутрішніми нормативним актами Української Православної Церкви, та проти волі єпархіального архієрея, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55, 124 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених прав є звернення до суду. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Положеннями статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.1987), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.1978). Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (див. "Сокуренко і Стригун проти України", рішення від 20.07.2006). У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Спори релігійних організацій між собою та з іншими юридичними особами підлягають вирішенню на загальних підставах в господарських судах відповідно до їх компетенції, за винятками, передбаченими в законодавстві (п. 3 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 29.02.1996 №02-5/109).

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) (ст. 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" ).

Відповідно до ст.12 Закону, статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.

Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації. Статут (положення) може містити й інші відомості, пов'язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Отже, "законний інтерес" передбачає можливість користування певними благами та реалізацію поведінки, спрямованої на задоволення як індивідуальних, так і колективних потреб.

Як свідчить Статут про управління Української Православної Церкви, затверджений Митрополитом Київським і всієї України (у новій редакції 2008р.) Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.

Згідно з п.2 р.1 вказаного Статуту найвищими органами церковної влади та управління Української Православної Церкви є Собор Української Православної Церкви. Собор єпископів Української Православної Церкви та ОСОБА_14 Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.

Українська Православна Церква об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Православної Церкви (п.5 р.1 Статуту про управління).

До установ Української Православної Церкви віднесено: Київська Митрополія Української Православної Церкви, синодальні установи, управління єпархій, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, місії, братства і сестринства мають цивільну правоздатність і є юридичними особами з моменту реєстрації їхніх статутів в органах державної влади (п.6 р.1 Статуту).

Згідно з п.1 р.7 Статуту Українська Православна Церква поділяється на єпархії -місцеві церкви, які очолюються єпархіальними архієреями й об'єднують єпархіальні установи, благочиння, парафії, монастирі, подвір'я, духовні навчальні заклади, братства, сестринства, місії.

Єпархіальний архієрей, за спадкоємністю влади від святих апостолів, є предстоятелем місцевої церкви єпархії, який канонічно керує нею за соборного сприяння кліру й мирян (п.6 р.7-А Статуту).

Єпархіальний архієрей обирається і призначається ОСОБА_14 Синодом Української Православної Церкви, одержуючи відповідний Указ Митрополита Київського і всієї України (п.7 р.7 статуту).

Єпархіальний архієрей скликає Єпархіальні збори та Єпархіальну раду і головує на них, має вищий нагляд за єпархіальними установами та монастирями, що входять до його єпархії. Без згоди єпархіального архієрея жодне рішення органів єпархіального управління не може бути втілено в життя (п.14, п.15 р.7-А статуту).

У розумінні р.8 Статуту про управління, парафією є громада православних християн, що складається з кліру та мирян, об'єднаних навколо храму. Парафія становить частину єпархії, яка перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священиком-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм (п.1); для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється органами державної влади в порядку, передбаченому чинним законодавством, на підставі поданої заяви, підписаної не менше ніж десятьма фізичними особами, які утворили цю парафію.

Межі парафії визначаються Єпархіальною радою (п.3); парафія розпочинає свою діяльність після благословення єпархіального архієрея (п.4); парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій та господарській діяльності підпорядкована й підзвітна єпархіальному архієрею. Парафія виконує рішення Єпархіальних зборів, Єпархіальної ради та розпорядження єпархіального архієрея (п.5); парафія управляється настоятелем, Парафіяльними зборами та ОСОБА_7 радою (п.10).

Відповідно до п. 1.1. Статуту Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської єпархії Української Православної церкви міста Костянтинівки Донецької області в редакції від 10.03.2011р., яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, (на цей час - Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області"), Свято-Стрітенська парафія м. Костянтинівки Донецької області є первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Горлівської єпархії.

Згідно з п.п. 1.4., 1.5. Статуту Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, Статуту Горлівської єпархії, а також цього статуту. У своїй діяльності парафія керується Статутом Української Православної Церкви, постановами соборів Української Православної Церкви, ОСОБА_14 Української Православної Церкви, Указами єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів.

Парафія у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітна єпархіальному архієрею (п. 1.6 Статуту відповідача). Парафія володіє правами юридичної особи у рамках, визначених цим Статутом, Статутом Української православної церкви та Статутом Горлівської Єпархії, має штамп та печатку зі своєю назвою (п.1.7. Статуту).

Органами парафіяльного управління, згідно пункту 2.1 Статуту, є ОСОБА_7 збори, очолювані настоятелем, та ОСОБА_7 рада, підзвітна настоятелю.

ОСОБА_7 збори скликаються настоятелем, ОСОБА_7 радою (або з благословення єпархіального архієрея благочинним) не рідше одного разу на рік (п. 2.2. статуту парафії).

Компетенція ОСОБА_7 зборів, яка здійснюється у згоді зі Статутом Української Православної Церкви визначена п.2.3. статуту Парафії, який узгоджується з р.8-Г Статуту про Управління.

Так, ОСОБА_7 збори у згоді зі Статутом Української Православної Церкви (п. 2.3. статуту Парафії): приймають нових членів зборів: обирають делегатів на єпархіальні збори; обирають ОСОБА_7 та ревізійну комісію; подають на затвердження єпархіального архієрея кандидатуру голови парафіяльної ради; визначають порядок роботи ОСОБА_7 ради; планують фінансово-господарську діяльність парафії; затверджують річний бюджет, включаючи розмірі відрахувань на добродійність та релігійно-просвітницькі цілі; затверджують плани та проектно-кошторисну документацію на будівництво та ремонт церковних будівель; розглядають і подають на затвердження єпархіального архієрея фінансові та інші звіти ОСОБА_7 ради та доповіді ревізійної комісії; затверджують штатний розпис; визначають утримання членам притчу та ОСОБА_7 ради; у рамках, які визначає цей Статут, Статут Української Православної Церкви та Статут Горлівської єпархії, визначають порядок володіння, користування та розпорядження майном парафії, що належить їм на правах власності або оренди; обговорюють і приймають клопотання, звернення до єпархіального архієрея і органів державної влади та управління; розглядають скарги на членів ОСОБА_7 ради та на притч. Скарги на настоятеля розглядаються у присутності та під головуванням благочинного.

ОСОБА_7 є виконавчим органом і розпорядчим органом ОСОБА_7 зборів, яка підзвітна ОСОБА_7 зборам та настоятелю(п.2.4. статуту Парафії).

Компетенція ОСОБА_7 ради, яка здійснюється у згоді зі Статутом Української Православної Церкви, визначена п.2.5. статуту Парафії.

ОСОБА_7 є розпорядником коштів парафії(п. п.4.2.).

Будівлі, споруди, предмети культу, об'єкти соціального, добродійного та господарського призначення, грошові засоби, література, інше майно, набуте парафією, тощо, є власністю релігійної громади Української Православної Церкви.

В разі припинення діяльності парафії, як структурного підрозділу Української Православної Церкви, її правонаступником виступає єпархіальне управління. Як структурний підрозділ Горлівської єпархії Української православної Церкви, парафія визнає виключне право розпорядження культовими будівлями, що належать Українській Православній Церкві на правах власності та перебувають на балансі Горлівської єпархії, а також тими, які орендуються парафією, так само, як і право розпорядження священими предметами (включаючи ікони) - за ОСОБА_14 Синодом Української православної Церкви. Розпоряджатися іншими будівлями та спорудами, що належать парафії на правах власності або оренди, парафія може зі згоди єпархіального архієрея (п.4.5., п.4.6. статуту Парафії).

Відповідно до п. 2.7. Статуту Парафії, парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей. Зазначене узгоджується з п. 13 розділу 8-А Статуту про управління, відповідно до якого Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.

До компетенції настоятеля, згідно з п. 2.7.3 Статуту Парафії, а також підпункту "е" пункту 15 Розділу 8-А Статуту про Управління, відноситься скликання та головування на ОСОБА_7 зборах.

Роботою ОСОБА_7 зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом (п.35 р.8-Г Статуту про Управління).

ОСОБА_7 збори скликаються настоятелем спільно з ОСОБА_7 радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік (п. 33 розділу 8-Г Статуту про Управління).

Відповідно до п. 38 Розділу 8-Г Статуту про управління протокол ОСОБА_7 зборів підписується настоятелем, секретарем та п'ятьма членами зборів, які обираються для цього.

Пункт 40 Розділу 8-Г Статуту про управління вказує, що протоколи ОСОБА_7 зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Як вже зазначалося Указом Єпископа Горлівського і ОСОБА_10 №67 від 10.09.2012 настоятелем Свято-Стрітенського храму, м. Костянтинівка Донецької області призначено ОСОБА_11.

В матеріалах справи міститься лист Митрополита Горлівського і ОСОБА_10 №104 від 18.08.2016 р., відповідно до якого з моменту призначення та по даний час повноваження настоятеля Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області" не скасовувались, не призупинялись та не покладались на інших осіб.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про правомірність скликання ОСОБА_7 зборів ОСОБА_7 радою, оскільки відповідачем не надано рішення ОСОБА_7 зборів про обрання ОСОБА_7 ради, прийнятого у відповідності до вимог Статуту відповідача та Статуту про управління, та рішення ОСОБА_7 ради про скликання ОСОБА_7 зборів.

Так , 15.04.2015 Парафіяльними зборами релігійної православної громади "Свято-Стрітенська парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області" були прийняті рішення: - про прийняття до членів ОСОБА_7 зборів: ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та затвердження вичерпного переліку членів ОСОБА_7 зборів, які мають право голосу при проведенні парафіяльних зборів» ; - про обрання ОСОБА_7 ради у наступному складі: ОСОБА_12 - голова, ОСОБА_13 - помічник Голови. ОСОБА_16 - скарбник; - про обрання Ревізійної комісії парафії у наступному складі: ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_29.

Проте, рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/904/16 від 30.01.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017, рішення ОСОБА_7 зборів релігійної православної громади "Свято-Стрітенська парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області" від 15.04.2015р. (оформлені протоколом від 15.04.2015) були визнані недійсними.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року у справі № 905/904/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 залишено без змін, а касаційну скаргу Релігійна православна громада "Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області" - без задоволення.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг» проти України» , а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 „Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому суд апеляційної інстанції вважає безсумнівними факти, встановлені судами при розгляді справ №905/904/16, які не можуть ставитися судом під сумнів.

На ОСОБА_7 зборах 10.07.2015 приймали участь у голосуванні (про що свідчить додаток № 1 до протоколу ОСОБА_7 зборів релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області ): ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30 я Григорівна, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, з протоколу ОСОБА_7 зборів від 10.07.2015 та додатку №1 до нього вбачається, що у голосуванні приймали участь 18 осіб, 15 з яких були прийняті до членів ОСОБА_7 зборів на підставі рішення ОСОБА_7 зборів від 15.04.2015, яке визнано в судовому порядку (справа №905/904/16) недійсним. Також, визнані недійсними рішення зборів від 15.04.2015р. про обрання ОСОБА_7 ради у наступному складі: ОСОБА_12 - голова, ОСОБА_13 - помічник Голови, ОСОБА_16 - скарбник; та про обрання Ревізійної комісії парафії у наступному складі: ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_29.

Щодо інших трьох осіб, які приймали участь у голосуванні на зборах відповідача 10.07.2015 (ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30 я Григорівна), відповідач не надав доказів на підтвердження прийняття зазначених осіб до членів ОСОБА_7 зборів.

Проти з'ясування судом вказаних обставин представники апелянта при розгляді апеляційної скарги заперечили, наполягаючи що ці обставини не зазначалися позивачем в якості підстав позову.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про не доведеність відповідачем прийняття оспорюваних рішень, оформлених протоколом від 10.07.2015, особами, які мали на це відповідні повноваження.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів скликання ОСОБА_7 зборів 10.07.2015р. настоятелем, а також головування настоятелем на зборах 10.07.2015р.; доказів на підтвердження визначення порядку денного зборів у спосіб передбачений п.34 Розділу 8-Г Статуту про Управління.

В порушення п.40 Розділу 8-Г Статуту про управління, протокол зборів не затверджений єпархіальним архієреєм.

Наданий відповідачем до справи протокол ОСОБА_7 зборів релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області (відповідача) від 05.09.2016, яким оформлено рішення, зокрема, про затвердження переліку членів релігійної громади, не може бути розцінений судом як належний доказ наявності у зазначених осіб повноважень щодо прийняття рішень на зборах 10.07.2015, оскільки він складений Парафіяльними зборами релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , тобто іншої особи.

Таким чином, оскільки скликання ОСОБА_7 зборів, проведення зборів 10.07.2015р., та, відповідно прийняття на зборах рішень відбулось з порушенням положень Статуту Релігійної православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області" та Статуту про управління Української Православної Церкви, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Не заперечуючи проти наданого в силу ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації державою права релігійним громадам на вільну зміну канонічної підлеглості, судом першої інстанції правомірно зазначено, що будь-які рішення, в тому числі і про зміну канонічної підлеглості, повинні прийматись релігійною організацією з неухильним дотриманням правил встановлених статутом такої організації. Прийняття рішень з порушенням вимог статуту не може бути виправдано лише наявністю такого права.

Ухвалення оспорюваних рішень, в порушення статутних положень, унеможливлює реалізацію прав позивача, спрямованих на задоволення як індивідуальних, так і колективних потреб, у тому числі, обмежує релігійне, адміністративно-фінансове та організаційно-господарське управління по відношенню до відповідача.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 (підписано 03.07.2017) у справі № 905/3377/15 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі № 905/3377/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Релігійної православної громади Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області , м. Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 у справі № 905/3377/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 (підписано 03.07.2017) у справі №905/3377/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 4 екз.:

1- позивачу,

1-відповідачу,

1- у справу;

1 - ГСДО.