Ухвала

від 07.12.2017 по справі 522/17711/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17711/17 Провадження № 2/522/9414/17

УХВАЛА

07 грудня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі - Довгань Ж.А.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Логістик Україна про повернення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Транс-Логістик Україна про повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 110685,00 грн., вказуючи, що 19.01.2017 р. між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 8, відповідно до якого відповідачем була здійснена поставка товару у повному обсязі у вказаний в цьому договорі строк та, коли він звернувся до відповідача повторно, останній запропонував йому не підписувати новий договір на поставку товару та здійснити перерахунок коштів за нове замовлення без договору, тому 24.04.2017 р. він перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 110685,00 грн., але до теперішнього часу відповідачем не здійснено поставки товару з невідомих причин, незважаючи на його численні звернення до відповідача з цього питання.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 110685,00 грн., що знаходяться на рахунку ТОВ Транс-Логістик Україна р/р 26009052611045.

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначає, що ним на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано кошти, але станом на сьогоднішній день поставки товару з невідомих причин здійснено не було, а грошові кошти не повернено, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з того, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду справи, суд може забезпечити позов наприклад, накласти арешт на майно, заборонити вчиняти певні дії, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в сумі 110685,00 грн., що знаходяться на р/р 26009052611045 ТОВ Транс-Логістик Україна (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, офіс 301/311, р/р 26009052611045 в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 300711, код ЄДРПОУ 40798458).

Копію ухвали направити до ПАТ КБ "ПриватБанк" (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя Н.А. Ільченко