Постанова

від 14.09.2009 по справі 2-а-4502/08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4502/08/0770

Рядок статзвіту - 2.19

код - 06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ужгород

Закарпатський ок ружний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Большако вої О.О.,

при секретарі Совга Н.В. ,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в місті Ужгороді адміністр ативну справу за позовом О СОБА_1 до управління Пенсій ного фонду України в місті Уж городі про поновлення пропу щеного строку звернення до с уду та зобов”язання нарахува ти щомісячну державну соціал ьну допомоги як дитині війни за 2006-2007 -2008 роки в сумі 3891 гривня 9 0 копійок,

встановив:

8 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративног о суду з позовом до управлінн я Пенсійного фонду України п ро нарахування недоплаченої допомоги дитині війни, посил аючись на те, що згідно ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни»з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року має п раво на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від міні мального розміру пенсії за в іком. Разом з тим, дана допомог а у встановлені строки не вип лачувалась, в той час як Рішен ням Конституційного Суду Укр аїни від 9 липня 2007 року були ви знані такими, що не відповіда ють Конституції окремі полож ення Закону України «Про дер жавний бюджет України на 2007 рі к», якими було зупинено норми Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», а так просив зобов»язати відповід ача нарахувати невиплачену с оціальну допомогу в розмірі 3891 гривня 90 копійок.

Позивач подав суду письмов е клопотання про розгляд спр ави за її відсутності у поряд ку письмового провадження у відповідності до положень ч .3 ст.122 КАС України .

Представник відповідача в судове засідання не з”явивс я. А так судом було ухвалено пр овести розгляд справи за від сутності представника відпо відача, враховуючи , що остан ній належним чином повідомле ний про час та місце слухання справи .

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про ч асткове задоволення позовни х з наступних підстав .

ОСОБА_1 народився ІНФО РМАЦІЯ_1 року й згідно ст.1 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», оскіль ки на час закінчення Другої с вітової війни йому було мен ше 18 років, має право на отрима ння передбачених цим Законом пільг та державної соціальн ої підтримки .

Статтею 6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни»передбачено право цих громадян на отримання держа вної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віко м. Дію ст. 6 Закону №2195-ІУ було зуп инено на 2006 рік згідно п.17 ст.77 За кону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20. 12.2005р. який набув чинності з 01.01.2006р оку.Однак, Законом України «П ро внесення змін до Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2006 рік"»від 19.01.2006р., який набрав чинності з 01.04.2006, п.17 стат ті 77 було виключено, тобто від новлено дію ст.6 Закону. Статтю 110 Закону №3235-ІV було викладено в новій редакції, відповідно д о якої пільги дітям війни, що п ередбачені статтею 6 Закону № 2195-ІУ, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами ви конання бюджету у першому пі вріччі, у порядку, визначеном у Кабінетом Міністрів Україн и за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з пит ань бюджету. Отже, з моменту на брання чинності Закону №3367-ІУ , тобто з 01.04.2006 року, право Позива ча на отримання підвищення д о пенсії було пов`язане з вико нанням Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2006 рік».Однак, Кабінет Міністрі в України у 2006 році за результа тами виконання бюджету Украї ни на 2006 рік не визначив відпов ідний порядок .Так, немає підс тав для задоволення позовних вимог в частині підвищення д о пенсії за 2006 рік.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2007 рік»від 19.12.2006 р. також бул о зупинено дію статті 6 Закону №2195-ІУ на 2007 рік, та відповідно д о ст. 111 Закону №489-V- у 2007 році підви щення до пенсії або щомісячн ого довічного грошового утри мання чи державної соціально ї допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно д о статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війн и" виплачується особам, які є і нвалідами (крім тих, на яких по ширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, г арантії їх соціального захис ту"), у розмірі 50 відсотків від р озміру надбавки, встановлено ї для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6- рп\2007 визнано такими, що не відповідають Конституції Ук раїни положення, зокрема, пун кту 12 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік », яким було зупинено дію ст.6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни». Рішенн я Конституційного Суду Украї ни є обов»язковими для викон ання.

У подальшому підпунктом 2 пу нкту 41 розділу II Закону Україн и від 28.12.2007 р. до ст. 6 Закону Украї ни „Про соціальний захист ді тей війни” було внесено змін и й було встановлено , що дітя м війни (крім тих, на яких поши рюється дія Закону України "П ро статус ветеранів війни, га рантії їх соціального захист у") до пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, що виплачується замі сть пенсії, виплачується під вищення у розмірі надбавки, в становленої для учасників ві йни.

Разом з тим, ці зміни до Зако ну було визнано такими, що не в ідповідають Конституції Укр аїни (є неконституційними), зг ідно з Рішенням Конституційн ого Суду України від 22 травня 2008 року N10-рп/2008.

28 травня 2008 року Кабінетом Мі ністрів України було прийнят о Постанову №539 „Про деякі пи тання соціального захисту ок ремих категорій громадян”, я кою було встановлено інші ро зміри підвищень пенсії.

Разом з тим, статтею 8 Консти туції України передбачено, щ о в Україні визнається і діє п ринцип верховенства права. К онституція України має найви щу юридичну силу. Закони та ін ші нормативно-правові акти п риймаються на основі Констит уції України і повинні відпо відати їй.

Таким чином, оскільки Зак он України „Про соціальни й захист дітей війни” має вищ у юридичну силу ніж Постанов а Кабінету Міністрів України , суд застосовує норми саме За кону.

Разом з тим, згідно ч.2. ч.3 ст.152 К онституції України закони, і нші правові акти або їх окрем і положення, що визнані некон ституційними, втрачають чинн ість з дня ухвалення Констит уційним Судом України рішенн я про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суд у України зворотної сили не м ають .

Відсутність законодавчого регламентування механізму н арахування вищевказаного пі двищення до пенсії не може б ути підставою для невиконан ня державою взятих на себе зо бов”язань згідно статті 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни».

Як зазначено в Рішення Євро пейського суду у справі Уvonne van Du yn v.Нome office, принцип юридичної визн аченості означає, що зацікав лені особи повинні мати змог у покладатися на зобов»язанн я, взяті державою, навіть якщо такі зобов»язання містяться у законодавчому акті, який за галом не має автоматичної пр ямої дії. Така дія зазначеног о принципу пов»язана з принц ипом відповідальності держа ви.

Частиною 1 ст.28 Закону Україн и «Про загальнообов»язкове д ержавне пенсійне страхуванн я» передбачено мінімальний р озмір пенсії за віком за ная вності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, як ий встановлено в розмірі про житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закон у передбачено, що мінімальни й розмір пенсії за віком, вста новлений частиною першою ціє ї статті, застосовується вик лючно для визначення розмірі в пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, частиною 2 ст.5 За кону України «Про загальнооб ов»язкове державне пенсійн е страхування»встановлено, щ о виключно цим Законом визна чається мінімальний розмір п енсії за віком.

Частиною 3 статті 46 Конститу ції України встановлено, що п енсії, інші види соціальних в иплат та допомоги, що є основн им джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового м інімуму, встановленого закон ом. У відповідності до положе нь статті 46 Конституції Украї ни прийнято Закон Україн и “Про прожитковий мінімум”. Цей Закон дає визначення прожитковому мінімуму, закл адає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гар антії громадян на достатній життєвий рівень.Частиною 2 ст атті 1 Закону України “Про про житковий мінімум” встановле но, що прожитковий мінімум ви значається нормативним мето дом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основ них соціальних і демографічн их груп населення: дітей віко м до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; ос іб, які втратили працездатні сть. Ст.2 Закону “Про прожитков ий мінімум” визначено, що про житковий мінімум застосовує ться,зокрема, для встановлен ня розмірів мінімальної заро бітної плати та пенсії за вік ом, визначення розмірів соці альної допомоги, допомоги сі м'ям з дітьми, допомоги по безр обіттю, а також стипендій та і нших соціальних виплат виход ячи з вимог Конституції Укра їни та законів України; форму вання Державного бюджету Укр аїни та місцевих бюджетів. То бто, прожитковий мінімум є ба зою для розрахунку мінімальн ої заробітної плати, мінімал ьної пенсії за віком, інших со ціальних виплат виходячи з в имог Конституції України та законів України, та ґрунтуєт ься зокрема на частині 3 статт і 46 Конституції, у відповіднос ті до якої пенсії, інші види со ціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж пр ожитковий мінімум, встановле ний законом.

Крім того державний бюджет України при його формуванні ґрунтується на прожитковому мінімумі, з огляду на що, витр атна частина Бюджету України не може не базуватися на прож итковому мінімумі як соціаль ній гарантії, встановленій К онституцією України -основни м законом України, який має на йвищу юридичну силу, норми як ого є нормами прямої дії; зако ни та інші нормативно-правов і акти приймаються на основі Конституції України і повин ні відповідати їй.

У відповідності до ст. 22 Конс титуції України конституцій ні права і свободи гарантуют ься і не можуть бути скасован і. При прийнятті нових законі в або внесенні змін до чинних законів не допускається зву ження змісту та обсягу існую чих прав і свобод.

Таким чином, встановлена ча стиною третьою статті 46 Конст итуції України мінімальна со ціальна гарантія для визначе ння пенсії та інших видів соц іальних виплат, що є єдиним дж ерелом існування, - прожитков ий мінімум, який встановлюєт ься законом, не може бути змен шений ані законом, ані підзак онним нормативно-правовим ак том.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пр опущення строку звернення до адміністративного суду є пі дставою для відмови у задово ленні адміністративного по зову за умови, якщо на цьому на полягає одна із сторін.

Відповідач не заявив про те . що наполягає на відмові в за доволенні позовних вимог у з в2язку з пропуском позивачем річного строку звернення до суду.

На підставі вищевикладено го, суд дійшов висновку про не обхідність зобов»язати відп овідача здійснити перераху нок пенсії позивача за періо д з 9 липня по 31 грудня 2007 року (в ключно) , з 22 травня по 31 грудня 20 08 року з підвищенням її розм іру на 30% розміру мінімальної пенсії за віком та провести в ідповідні виплати.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України пе редбачено право суду вийти з а межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повног о захисту прав, свобод та інте ресів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просят ь.

Таким чином, оскільки позив ач посилається на неправомір ність ненарахування та невип лати відповідачем передбаче ної законом соціальної допом оги, суд вважає необхідним з м етою повного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавш и бездіяльність управління П енсійного фонду України щодо невиплати позивачу соціальн ої допомоги у розмірі , встано вленому ст.6 Закону України „П ро соціальний захист дітей в ійни”, протиправною та зобов ”язавши відповідача провест и відповідні виплати.

Щодо позовних вимог про зоб ов»зання відповідача нараху вати невиплачену щомісячну д ержавну соціальну допомогу у визначеній позивачем конкре тній сумі не підлягають задо воленню, оскільки предметом спору є право на отримання ві дповідачем підвищення до пен сії, а не розмір нарахування, й суд не може перебирати на себ е функцію органу, на який зак оном покладено такі повнова ження .

Судові витрати слід стягну ти з Державного бюджету Укра їни на користь позивача у від повідності до ст. 94 КАС Украї ни.

На підставі вищевикладено го, керуючись ст.ст.7-11, 71, ч.3 ст.94, 160-1 63 КАС України,

постановив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в місті Ужгороді щодо не виплати позивачу соціальної допомоги у розмірі, встановл еному ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни” , протиправною.

Зобов»язати управління Пе нсійного фонду України в міс ті Ужгороді провести нараху вання та виплату з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 г рудня 2008 року включно ОСОБА _1 підвищення до пенсії у р озмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положен ь статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни”, з урахуванням проведени х виплат .

У задоволенні інших позовн их вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь позив ача витрати зі сплати судово го збору в розмірі 1 гривня 70 к опійок .

Постанова може бути оскарж ена до Львівського апеляційн ого адміністративного суду ч ерез Закарпатський окружни й адміністративний суд шляхо м подання заяви про апеляцій не оскарження в 10 денний терм ін з дня складання постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги у 20 - ден ний термін після подання зая ви про апеляційне оскарження , в порядку, визначеному ст.186 К АС України . Постанова відпов ідно до ч.1 ст.254 КАС України наб ирає законної сили після зак інчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, в становленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подан о .

Головуюча О.О. Большакова

Повний текст постанови виг отовлено та підписано 15 вере сня 2009 року .

Суддя О.О. Б ольшакова