Ухвала

від 11.12.2017 по справі 331/8491/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 1-кс/331/4522/2017

331/8491/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОМЕРСТОН» в особі представника адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту по кримінальному провадженню № 42017000000003636, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ТОВ «СОМЕРСТОН» в особі представника адвоката ОСОБА_4 , звернулося до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту по кримінальному провадженню № 42017000000003636, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Запорізької місцевої прокуратури № 1 перебуває кримінальне провадження № 42017000000003636, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, яке виділено з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001925.

04 жовтня 2017 року слідчим СГ 3-го слідчого відділення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 було проведено обшук в автомобілі марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 та контейнері TCLU №9334033, в якому знаходилися матеріальні цінності ТОВ «СОМЕРСТОН», а саме: парасольки складні марок: MARIO UMBRELLAS, та POPULAR у загальній кількості 64 572 шт., які за результатом проведення обшуку були вилучені.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 12 жовтня 2017 року накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку в автомобілі марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 , що на праві власності належить ТОВ «ГРИН ТРЕК», на якому знаходився контейнер TCLU №9334033, що фактично використовувався ТОВ «СОМЕРСТОН» (код ЄДРПОУ 41317147), а саме: парасольки складні марок: MARIO UMBRELLAS, та POPULAR у загальній кількості 64 572 шт. - шляхом заборони користування та розпорядження цим майном до скасування у встановленому КПК України порядку.

Про існування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 12 жовтня 2017 року їм стало відомо 07 грудня 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вважає, що існування зазначеного арешту порушує права ТОВ «СОМЕРСТОН», оскільки відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку, проте підстав вважати, що квартира відповідає зазначеним вище критеріям, які б дозволяли слідчому судді накласти на них арешт, на момент розгляду клопотання та на даний час відсутні.

На підставі викладеного, просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 12 жовтня 2017 року, на майно, вилучене в ході обшуку в автомобілі марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 , що на праві власності належить ТОВ «ГРИН ТРЕК», на якому знаходився контейнер TCLU №9334033, що фактично використовувався ТОВ «СОМЕРСТОН» (код ЄДРПОУ 41317147), а саме: парасольки складні марок: MARIO UMBRELLAS, та POPULAR у загальній кількості 64 572 шт.

Представник заявника у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки в судове засідання представник заявника не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.

Частиною ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

З матеріалів справи вбачається, що представник заявника належним чином повідомлявся про розгляд клопотання, про що свідчать матеріали справи.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України « Про статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності представника заявника не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись його необґрунтованість та недоведеність.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав його задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що в провадженні Запорізької місцевої прокуратури № 1 перебуває кримінальне провадження № 42017000000003636, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, яке виділено з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001925.

04 жовтня 2017 року слідчим СГ 3-го слідчого відділення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 було проведено обшук в автомобілі марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 та контейнері TCLU №9334033, в якому знаходилися матеріальні цінності ТОВ «СОМЕРСТОН», а саме: парасольки складні марок: MARIO UMBRELLAS, та POPULAR у загальній кількості 64 572 шт., які за результатом проведення обшуку були вилучені.

З метою забезпечення дієвості кримінального провадження у жовтні 2017 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення невідкладного обшуку.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 12 жовтня 2017 року накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку в автомобілі марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 , що на праві власності належить ТОВ «ГРИН ТРЕК», на якому знаходився контейнер TCLU №9334033, що фактично використовувався ТОВ «СОМЕРСТОН» (код ЄДРПОУ 41317147), а саме: парасольки складні марок: MARIO UMBRELLAS, та POPULAR у загальній кількості 64 572 шт. - шляхом заборони користування та розпорядження цим майном до скасування у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що заззначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба.

При постановленні ухвали про накладення арешту слідчим суддею встановлено, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів, та вилучене майно підпадає під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КПК України, міст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Коментована стаття закріплює загальні засади кримінального провадження, які у своїй основі співзвучні з нормами Конституції України, що визначають сутність взаємин людини і громадянина з державою (її органами), закріплюють права, свободи і обов`язки людини і громадянина у таких взаєминах, встановлюють основи організації і діяльності правоохоронних, правозахисних органів і суду та визначають основні засади судочинства, зокрема в кримінальному провадженні.

Засади кримінального провадження - це закріплені у Конституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження, та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумку виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу та вважає, що втручання держави у право заявника на володіння майном, забезпечує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, а відтак слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОМЕРСТОН» в особі представника адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту по кримінальному провадженню № 42017000000003636, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

11.12.2017