Рішення

від 08.12.2017 по справі 451/925/17

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

08 грудня 2017 рокуСправа №451/925/17 Провадження № 2/451/460/17

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого - судді Мулявка О.В.,

за участі секретаря судових засідань Кормилюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Приватної агрофірми ім.Шашкевича, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи Приватний нотаріус Радехівського нотаріального округу Юрченко Олена Василівна та Вузлівська сільська рада Радехівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області з позовом, відповідно до якого просить визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на квартиру загальною площею 72,2 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його батько - ОСОБА_7.

Також ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла мати позивача - ОСОБА_8.

Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входила квартира АДРЕСА_1.

Жодних документів, які б посвідчували право власності на квартиру після смерті батька не залишилося, однак позивачу було відомо, що квартиру батько купив в колгоспі незадовго до смерті. В зв'язку з цим звернувся до приватної агрофірми ім.Шашкевича, яка не заперечила, що вищевказана квартира свого часу була куплена батьком позивача - ОСОБА_7 у агрофірми ім.Шашкевича (раніше - агрофірма Я.Галана), в якій він працював, однак договору купівлі-продажу між продавцем і покупцем у ПАФ ім.Шашкевича немає.

За життя спадкодавець особистого розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту не залишив.

Позивач вказує, що він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки був зареєстрований і проживав у квартирі на момент смерті батька та проживає у квартирі зі своєю сім'єю по даний час.

Позивач до суду не з'явився, однак, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує (а. с.102).

Представник відповідача Приватної агрофірми ім.Шашкевича також в судове засідання не з'явився, надавши в адресу суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо задоволення позову. Просить розглядати справу без участі представника ПАФ ім.Шашкевича (а.с.115).

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяви із визнанням позовних вимог, просили розгляд справи проводити без їх участі (а.с.111,113).

Представник третьої особи - Вузлівської сільської ради - в судове засідання також не з'явився, проте надав до суду лист, в якому просить розгляд справи проводити без участі представника сільської ради. Вказує, що сільська рада відносно позову не заперечує (а.с.95).

Третя особа Приватний нотаріус Радехівського нотаріального округу Юрченко Олена Василівна в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Про причини неявки суд не повідомила

Із врахуванням наведеного, на підставі п.3 ч.1 ст.169, ч.4 ст.174 та ч.2 ст.197 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін та на підставі представлених суду доказів.

Розглянувши заяви позивача, відповідачів, представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши подані докази на підтвердження позовних вимог, виходячи із роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30 травня 2008 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Норми п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Таким чином, на думку суду, спірні правовідносини щодо спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_7, регулюються чинним на той час Цивільним кодексом Української РСР.

У відповідності до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст.525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

У відповідності до ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

За нормами ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини не має в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Вузлове Радехівського району Львівської області помер ОСОБА_7 (а.с.32), спадкове майно якого, має намір успадкувати позивач у справі (а.с.31).

Згідно довідки Вузлівської сільської ради №612 від 21.03.2016 року судом констатовано, що від імені спадкодавця ОСОБА_7 виконкомом Вузлівської сільської ради заповіт не посвідчувався (а.с.34).

Із свідоцтва про народження позивача ОСОБА_10 вбачається, що в графі Батько вказано ОСОБА_7, а в графі Мати - ОСОБА_8 (а.с.35).

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів уповноважених членів агрофірми ім.Шашкевича (раніше - агрофірми ім.Галана) від 21 лютого 1992 року, копія з оригіналу якого посвідчена Приватною агрофірмою ім.Шашкевича, визначається, що заслухано заяву ОСОБА_7 про продаж йому квартири по АДРЕСА_1, а також затверджено акт оцінки квартири по АДРЕСА_1 від 19.02.92 р. та вирішено продати вказану квартиру ОСОБА_7 за 9695 крб. (а.с.5-7).

Згідно відповіді приватної агрофірми ім.Шашкевича на запит позивача за вих.№ 42 від 28.04.2017 р. судом встановлено, ПАФ ім..Шашкевича є правонаступником в частині боргових зобов'язань сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю ім..М.Шашкевича, яке утворилося внаслідок реорганізації своїх попередників - агрофірми ім..Я.Галана та агрофірми ім.М.Шашкевича, утворених на базі колгоспу ім..Галана. Згідно протоколу зборів пайовиків агрофірми ім.Я.Галана надано дозвіл ОСОБА_7 на купівлю квартири АДРЕСА_1 за ціною 9695 крб. Також повідомляється, що право власності на дану квартиру не зареєстроване за ПАФ ім..Шашкевича та квартира АДРЕСА_1, на балансовому обліку ПАФ ім..Шашкевича не перебуває. В матеріалах ПАФ ім..Шашкевича відсутні документи (договори чи попередні угоди про купівлю-продаж) вказаної квартири у с.Вузлове (а.с.9).

Згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із довідки №1507, виданої Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області 25.08.2016 р., визначається, що на день смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у квартирі по АДРЕСА_1 були зареєстровані позивач ОСОБА_2, відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а також ОСОБА_8 (а.с.33).

Поряд з цим, згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Вузлове Радехівського району Львівської області (а.с.48).

Із заяв ОСОБА_4 (а.с.10) та ОСОБА_5 (а.с.11) вбачається, що вони відмовилися від оформлення своїх спадкових прав.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачі визнали повністю заявлений стороною позивача позов шляхом подання суду заяв у письмовій формі.

Положеннями ст. 174 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

В силу вимог ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

За таких обставин, на переконання суду, визнання позову відповідачами є їхнім процесуальним правом, передбаченим процесуальним законодавством у ст. ст. 31 та 174 ЦПК України. І таким правом щодо предмета спору відповідачі розпоряджаються на власний розсуд.

Судом встановлено, що представник відповідача та відповідачі, які підписали заяву про визнання позову не обмежені у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії. Визнання відповідачами позову жодним чином не суперечить закону, а також жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У розумінні вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209-212,215 ЦПК України, ст.ст. 524-527,529,549 ЦК УРСР суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на квартиру загальною площею 72,2 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з Приватної агрофірми ім..Шашкевича ( код ЄДРПОУ 31148107, с. Вузлове, вул. Львівська, 14, Радехівського району Львівської області), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, 1657 гривень 00 копійок понесених ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийМулявка О. В.