Постанова

від 06.12.2017 по справі 805/3909/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 р. Справа №805/3909/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:55

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративного позову в.о. керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА КОМ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 6 342,33 грн., -

за участю представників сторін:

від прокурора - Буяновський В.В., довіреність від 22.09.16р. № 05/2-337 вих.-16

від позивача - Єфімов С.І., довіреність від 21.12.2016 року

від відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В.о. керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА КОМ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 6 342,33 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 08.09.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, на території а/д Словянськ-Донецьк-Маріуполь- ППГВК 220 км. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме: габаритно-ваговий контроль вантажного транспортного засобу - автомобіля марки FAW, модель СА3252РК2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.За результатом проведеного зважування транспортного засобу, який належить відповідачу встановлено його масу - 43.915 т., про що складено акт № 0006844 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

На підставі вказаних довідки та акту посадовими особами Укртрансбезпеки складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 08.09.2016 року № 0006844.

Відповідно до розрахунку, відповідачу за порушення вагових обмежень нарахована до сплати сума у розмірі 211,20 євро, що згідно з даними НБУ, станом на 08.09.2016 року склало 6 342,33 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач просив позов задовольнити в повному обсязі. Разом з цим, в своїй позовній заяві зазначив, що управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті, у березні 2017 року (в межах шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України) був поданий адміністративний позов про стягнення з ТОВ ВІА КОМ плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом. У зв'язку з тим, що позивач не мав змоги сплатити судовий збір за подання адміністративного позову, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2017 року по справі № 805/1348/17-а позовну заяву було повернуто.

У зв'язку з тим, що кошторисом Укртрансбезпеки на 2017 рік за бюджетною програмою КПКВК 3109010 за КЕКВ 2800 видатки для сплати судового збору в достатній сумі є не забезпеченими, Укртрансбезпека звернулась до прокуратури Донецької області щодо представництва в суді законних інтересів держави, а саме Державної служби України з безпеки на транспорті.

Вважає, що несплата боржником вищезазначених платежів є очевидним порушення інтересів держави, оскільки порушується встановлений порядок надходження і зарахування платежів до Державного бюджету України.

На підставі вищезазначеного, просив суд поновити в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області строк для звернення до суду із позовними вимогами та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІА КОМ на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в дохід державного бюджету України заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 6 342,33 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року відкрито провадження по справі. З метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку та з'ясування питання щодо поважності причин пропуску строків на звернення до суду з адміністративним позовом, суд прийняв рішення про проведення попереднього судового засідання 22 листопада 2017 року.

У попередньому судовому засіданні, судом розглянуто позовну вимогу щодо поновлення строку в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області строк для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року поновлено строк звернення до суду в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2017 року.

У судовому засіданні, призначеному на 06 грудня 2017 року представники прокурора та позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 06 грудня 2017 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Частиною 4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особам, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з абз. 1, 3 ч. 2 статті 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який вертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Абзацами 1-3 п. 4 вказаної статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) листом від 01.06.2017 року повідомила прокуратуру Донецької області про відсутність достатньої кількості видатків для сплати судового збору, в зв'язку з чим просили реалізувати повноваження органів прокуратури щодо представництва інтересів держави, а саме Укртрасбезпеки, в адміністративному суді.

Тобто, звернення прокуратури до суду із даним позовом узгоджено із позивачем у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи наведене вище, суд вважає доведеним факт наявності підстав, передбачених частинами 2 та 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для здійснення в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області представництва у суді інтересів позивача у даній справі.

Згідно п. 1 ч. 6 цієї статті під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Таким чином, в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 має право на звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Згідно з п.1 Положення про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі по тексту Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п.1, п.4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Як встановлено підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, регулює Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року (далі-Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, регулюється Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі-Порядок № 879).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно пункту 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Пунктом 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Таким чином, беручи до уваги пункт 1 Положення, Закон України Про автомобільний транспорт та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що працівниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на території а/д Словянськ-Донецьк-Маріуполь-ППГВК 220 км., відповідно до графіку проведення роботи пересувного пункту вагового та габаритного контролю в Донецькій області на вересень 2016 року (а.с.23) проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме: габаритно-ваговий контроль вантажного транспортного засобу - автомобіля марки FAW, модель СА3252РК2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За результатом проведеного зважування транспортного засобу, який належить ТОВ ВІА КОМ , водій транспортного засобу - ОСОБА_2, встановлено його масу - 43.915 т., в той час як повна маса тонн, нормативно допустима складає 40 т., про що складено 08 вересня 2016 року акт № 0006844 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових 08 вересня 2016 року (а.с.19).

В судовому засіданні представником позивача надані пояснення, в яких останній зазначив, що перевірка даних про належність автомобіля марки FAW, модель СА3252РК2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ТОВ ВІА КОМ була здійснена працівниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області під час складання акту № 0006844 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08 вересня 2016 року.

За результатами перевірки транспортного засобу посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області складено акт № 0006844 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08 вересня 2016 року (а.с.18), розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, яким нараховано плату за проїзд 211,20 євро (а.с.20).

Позивачем 06 березня 2017 року було направлено до відповідача повідомлення про заборгованість № 700/22-17 з додатками, а саме: копія акту, копія розрахунку, копія довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.21).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення суми, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення суми у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.

При цьому, питання правомірності застосування та здійснення розрахунку не може бути предметом доказування, оскільки цей розрахунок суб'єкта владних повноважень, не є предметом позову у даній справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Як встановлено судом, в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті заявлена вимога у справі про стягнення суми згідно розрахунку до акту № 0006844 від 08 вересня 2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів.

Факт оскарження даного розрахунку суб'єкта владних повноважень у судовому порядку відповідачем до суду не наданий.

Згідно із п. 31-1 Порядку № 879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Сума за діючим розрахунком станом на час розгляду справи в суді не сплачена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач обтяжений обов'язком здійснити платіж за розрахунком Державної служби України з безпеки на транспорті, адже він не втратив юридичної дії. Строк виконання обов'язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг. В матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували належне виконання платником згаданого обов'язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов'язку в інші способи.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення заявленною в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов належить задовольнити.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов в.о.керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА КОМ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 6 342,33 грн.- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА КОМ" (вул. Сибірська б.36/84, м.Маріуполь, Донецька область, 87519, ЄДРПОУ 38349158) на користь Державної служби України з безпеки на транспортів дохід державного бюджету України заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 6 342,33 грн. (р/р 31311309700075 у ГУ ДКСУ у Донецькій області/м.Слов'янськ/22160100, код ЄДРПОУ 37803368, мфо 834016).

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, проголошено вступну та резолютивну її частини 06 грудня 2017 року в присутності представників прокурора та позивача.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.