Постанова

від 06.12.2017 по справі 809/1538/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. Справа № 809/1538/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.М." про стягнення заборгованості в сумі 2959502,50 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.М." (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2959502,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 22 червня 2011 року, за основним платежем 2394962,00 грн та штрафними санкціями 564540,50 грн, внаслідок чого утворено податковий борг в сумі 2959502,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що 31.01.2006 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю М.І.М. , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8-10).

08.06.2011 року Коломийською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ М.І.М. з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складений Акт від 08.06.2011 року за №805/231/33932690 (а.с.25-74).

На підставі акту перевірки Коломийською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0000552310, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 22.06.2011 року, якими позивачу встановлені грошові зобов'язання зі сплати відповідно: податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 1655951,00 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 306884,00 грн, податку на додану вартість в сумі 1 287 524,50 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 241629,50 грн та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80135,00 грн (а.с.23, 24).

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.ІМ." звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 22 червня 2011 року (справа № 2а-2809/11/0970)

Постановою від 21.11.2016 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а-2809/11/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю М.ІМ. до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 22 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.ІМ." залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі № 2а-2809/11/0970, без змін. Рішення набрало законної сили (а.с. 17-21).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, зобов'язання визначені винесеними Коломийською ОДПІ Івано-Франківської області товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.М." вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу від 19.09.2013 року №184-11 (а.с. 22). На час розгляду справи вищезазначена податкова вимога є не оскаржена та не відкликана.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не сплатив заборгованість в сумі 2959502,50 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 2959502,50 грн є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.М." (ідентифікаційний код 33932690, місцезнаходження: 78200, місто Коломия, вулиця Сотні Кривоноса, будинок 3 А) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок готівки, в дохід бюджету податковий борг в сумі 2959502 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дві) гривні 50 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 11.12.2017.