Постанова

від 12.09.2017 по справі 810/2109/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року № 810/2109/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Гай А.В.;

за участю:

представника позивача - Максимова О.М.;

представника відповідача - Дядюри В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ"

до Державної екологічної інспекції України у Київській області

про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування припису від 22.05.2017 р. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що пункти 3-5, 9, 11 та 14 не містять зазначення будь-яких порушень, не мають строку виконання, а відтак є безпідставними; пункт 6 припису відсутній, а решта порушень, вказаних у приписі, на підприємстві позивача відсутні.

У судовому засіданні, 04.09.2017 р., представник позивача заявлені зменшив, просив задовольнити позов частково, а саме скасувати припис від 22.05.2017 р. Державної екологічної інспекції у Київській області в частині пунктів з 3 по 14, від решти позовних вимог відмовився.

Уповноважений представник відповідача проти задоволення позову заперечував, будь-яких пояснень з приводу своєї позиції у судовому засіданні не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі документи та матеріали, надавши правової оцінки спірним правовідносинам, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, з огляду на таке:

як доведено матеріалами адміністративної справи, ТОВ "КСЛ" є суб'єктом підприємницької діяльності - юридична особа, код ЄДРПОУ 33801194.

Посадовими особами Державної екологічної інспекції у Київській області, на підставі наказу від 03.05.2017 р. №78 та направлення №000249, у період з 11.05.2017 р. по 17.05.2017 р., була проведена планова перевірка позивача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами, за результатом чого було складено акт б/н та дати, яким встановлено 17 порушень вимог законодавства, зокрема, ст.51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; ст.ст. 17,12-13 "Про екологічну експертизу"; ст.ст.10, 11, 31 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря"; ст.ст.44, 49, 74 ВК України; ст.17,33 ЗУ "Про відходи", що мало своїм наслідком складання припису від 22.05.2017 р.

Вказаним приписом зобов'язано ТОВ "КСЛ" здійснити низку заходів, спрямованих на проведення контролю дотримання виконання умов спеціального водовикористання, скидання кар'єрних вод у водний об'єкт, а також заходів з утилізації відходів.

Не погоджуючись з зазначеними вимогами припису, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З урахуванням чого, суд зауважує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V.

За правилами статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими необґрунтованими заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Частиною 1 ст. 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) проводиться за місцем господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацами 2 і 3 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За правилами частини сьомої вказаної статті, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.ч. 11-12 статті 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, - ст. 7 Закону №877-V. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Отже, виходячи із наведеного, актом перевірки є документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Згідно п.7 ст.7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 7 Закону України №877-V встановлено порядок оформлення розпорядчих документів суб'єктом владних повноважень за результатом проведення контролюючого заходу.

Пунктом 8 ст.7 Закону №877-V визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі обов'язкові відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як слідує із змісту припису від 22.05.2017 р. пункт 3 припису не має чітко визначеної дати усунення виявленого порушення, як власне і посилання на акт, у якому були б зазначені виявлені під час здійснення заходу державного нагляду порушення. Вказане відноситься і до п.4-5 припису.

Пункт 6 в оспорюваному приписі відсутній.

Щодо п.7-11 припису, суд зазначає таке: із змісту акту перевірки вбачається, що "ТОВ "КСЛ" не було проведено первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються на території підприємства. Декларація про відходи за 2016-2017 р.р. відсутня. Комунальні відходи передаються КП "Рокитнеблагоустрій" згідно договору №111 від 10.05.2017 р. У зв'язку з чим орган екологічного контролю дійшов висновку, що відходи господарської діяльності не передаються згідно установлених законодавством правил. Місця тимчасового зберігання відходів на території не відведені".

Окрім того, що у даному висновку контролюючого органу фактично не зазначено, яке саме порушення Закону України "Про відходи" допустив позивач, за своєю сутністю висновок є таким, що має суттєві протиріччя та не відповідає вимогам абз.8 п.6 ст.7 Закону №877-V в частині обов'язку детального опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Так, зазначивши, що підприємство передає відходи КП "Рокитнеблагоустрій", відповідач вказує на встановлене порушення у вигляді непередачі відходів господарської діяльності згідно установлених законодавством правил. При цьому, суд констатує, що "установлених законом правил передачі відходів" не існує.

Так, дійсно зберігання, оброблення та видалення відходів здійснюється за певними правилами. Проте, оброблення та передача відходів є різними правовими поняттями. Порядок здійснення таких дій регламентуються відповідними нормативно-правовими актами. Дійсно зберігання та видалення відходів проводиться у певних місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до наданих лімітів та умов їх зберігання. Натомість, відповідач не вказав в чому конкретно полягало ТОВ "КСЛ" та яким законодавчо визначеним критеріям це порушення відповідає. За таких умов, підстав для зобов'язання ТОВ "КСЛ" розробити наказ про призначення відповідальної особи у сфері поводження з відходами та розроблення плану організації заходів у сфері поводження з відходами немає. Ажде, вимоги припису контролюючого органу мають бути спрямовані на припинення правопорушення та усунення підстав для його вчинення, а не безвідносне зобов'язання до вчинення якихось дій. У даному випадку взаємозв'язок між висновком акту перевірки та застосованим заходом реагування відсутній.

Щодо вимог припису в частині отримання декларації про відходи за 2016 -2017 р.р. із терміном виконання -1 місяць. Так, Порядком подання декларації про відходи, затвердженого постановою КМУ від 18.02.2016 р. №118, встановлено механізм складання та подання декларації про відходи.

За приписами п.3 суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів становить від 50 до 1000 умовних одиниць, щороку подають декларацію про відходи (далі - декларація) за формою згідно з додатком до постанови від 18 лютого 2016 р. № 118.

Декларація подається один раз на рік одночасно в паперовій та електронній формі до центру надання адміністративних послуг, який передає її відповідно до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - дозвільний орган), або через електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами, порядок функціонування якої визначається Мінприроди, до 20 лютого року, що настає за звітним.

Позивачем при зверненні до суду надано копію декларації про відходи від 18.02.2017 р. (а.с.57) подання якої у встановлені строки до центру адміністративних послуг відповідачем не спростовано, а тому відсутні підставі для застосування такої вимоги.

Пунктами 12-13 припису на ТОВ "КСЛ" покладено обов'язок надати державну статистичну звітність за формою 2-ТП повітря у строк 1 місяць та карту схему підприємства з нанесеними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у строк10 днів, з посиланням на ст. 31 та 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідно.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що постановою КМУ від 13.12.2001 р. №1655 затверджено Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Пунктом 5 Порядку встановлено строк та форми надання статичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря, це форма №2-ТП у строк 1 раз на рік. З цією формою "Звіт про охорону атмосферного повітря" відповідач міг ознайомитися під час перевірки. Цей звіт був поданий своєчасно до органу статистики. На підтвердження сказаного представник позивача надав копію звіту форми 2-ТП за 2016 р., що було перевірено судом на відповідність вимогам Порядку. Вказана обставина знайшла своє відображення у матеріалах адміністративної справи (а.с.55-56).

На підтвердження виконання п.13 припису позивачем були надані у судове засідання генеральний план з позначеними джерелами викидів забруднюючих речовин та Перелік характеристик таких джерел та їх параметрами, де обґрунтовується обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для позивача від 18.07.2016 р.

У якості спростування факту виконання вимог припису в цій частині, представник відповідача будь-яких аргументів не навів та не підтвердив висновки акту перевірки в цій частині належними та допустимими доказами.

Щодо п.14 припису, яким зобов'язано здійснювати облік забору та скиду води, відповідно до ст.44 ВК України, суд встановив наступне: Державний комітет статистики України своїм наказом №264 від 27.07.1998 р. затвердив типові форми первинного обліку з використання води і ввести їх в дію з 1 січня 1999 року: ПОД-11 "Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями"; ПОД-12 "Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами"; ПОД-13 "Журнал обліку якості зворотних вод, що скидаються". У якості відсутності підстав для винесення зазначеного пункту припису позивачем представлено копії перших сторінок журналів форми ПОД 11, ПОД 12, (облік водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням гірничний цех (кар'єр) за заявлено про наявність ведення такого обліку на підприємстві. Відповідачем вказана обставина не спростована.

Згідно ч.2 ст.71 КАСУ на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, вчиненої дії або допущеної бездіяльності. З урахуванням недоведеності правомірності припису від 22.05.2017 р. в частиін п.3-14, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції України у Київській області від 22 травня 2017 р. в частині пунктів з 3 по 14.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань, спрямованих на утримання Державної екологічної інспекції України у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" 1 600 (тисячу шістьсот) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 вересня 2017 р.