Постанова

від 05.12.2017 по справі 809/1589/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. cправа № 809/1589/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Перко про стягнення заборгованості в сумі 23 348, 22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ТОВ Перко про стягнення заборгованості в сумі 23 348, 22 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення форми Ш за № НОМЕР_1 від 26.11.2015 року за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 088,92 грн. та податкового повідомлення-рішення форми Р за № НОМЕР_2 від 28.04.2015 року за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн., а також пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу - 16 089,30 грн. Загальна сума податкового боргу становить 23 348,22 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у адміністративному позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Перко 01.12.2005 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків (а.с.22-28).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

ТОВ Перко є платником податку на додану вартість та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1. п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п.57.1 Податкового кодексу України).

Також пунктом 203.2. статті 203 Податкового кодексу України визначено строки сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного платником податку у поданій податковій декларації.

У відповідності до вимог п.120.1. статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за № 1738/15-01/33859841 від 20.04.2015 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_2 від 28.04.2015 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року (при граничному терміні подання звітності 20.03.2015 року подано 17.04.2015 року) (а.с.13-15). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 28.04.2015 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці цього податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за № 4591/15-01/33859841 від 06.11.2015 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 26.11.2015 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою на 1012, 1040, 1071 днів у сумі 7 088,92 грн. (а.с.17-18). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.19).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура оскарження податкових зобов'язань визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до висновку, що сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 7 258,92 грн. (7 088,92 грн.+170грн.) є узгодженою.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу 20.11.2014 року та 14.05.2015 року нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 16 089,30 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.8-11).

Позивачем надсилалася ТОВ Перко податкова вимога форми "Ю" від 16.12.2011 року за № 3037, яка неоскаржена та невідкликана (а.с.12).

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг (п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 23 348,22 грн. (7 258,92 + 16 089,30) грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.21), корінцем податкової вимоги форми "Ю" від 16.12.2011 року за № 3037 (а.с.12), зворотнім боком облікових карток платника (а.с.8-11), актами камеральної перевірки (а.с.14-15,18), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.13,17), розрахунками штрафних санкцій (а.с.16,20).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 23 348,22 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Перко (код ЄДРПОУ 33859841) та за рахунок готівки що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість в сумі 23 348,22 грн. (двадцять три тисячі триста сорок вісім гривень 22 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 11.12.2017.