Постанова

від 07.12.2017 по справі 820/5130/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 грудня 2017 р. 11:29 год. справа № 820/5130/17

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

Головуючого судді - Супрун Ю.О.,

Суддів - Біленського О.О., Єгупенка В.В..,

при секретарі судового засідання - Хмелівській Н.М.

за участю:

представника позивача - Криси О.В.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Стимул-Плюс" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Стимул-Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2017 року № 108731/38621604 про відмову у реєстрації податкової накладної Фермерського господарства "Стимул-Плюс" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, буд. 44, п/р 2600511233 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 38621604) від 27 липня 2017 року № 1на загальну суму 705499,32 грн., (в тому числі ПДВ 117583,22 грн.);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Стимул-Плюс" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, буд. 44, п/р 2600511233 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 38621604) від 27 липня 2017 року № 1 на загальну суму 705499,32 грн., (в тому числі ПДВ 117583,22 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем складено податкову накладну від 27.07.2017 року № 1 та подано її до Державної фіскальної служби України. Вказана податкова накладна була прийнята 27.07.2017 року але її реєстрація зупинена наслідок виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1001, з приводу чого позивачем подані документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК № 1, за результатами розгляду яких, відповідачем було прийнято рішення 108731/38621604 від 21.08.2017 року про відмову у реєстрації згаданої накладеної. Позивач, вважаючи таке рішення незаконним, звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на зміст заперечень проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Фермерського господарства "Стимул-Плюс" зареєстровано як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та має код ЄДРПОУ 38621604, зазначена обставина не заперечувалась представниками сторін по адміністративній справі.

Видом діяльності Фермерського господарства "Стимул-Плюс" згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (а.с. 72, 73).

Матеріалами справи підтверджено, що Фермерського господарства "Стимул-Плюс" в рамках здійснення власної діяльності складено податкову накладну на поставку ТОВ ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА зерно кукурудзи: від 27.07.2017 року № 1 на загальну суму 705499,32 грн., (направлена до відповідача через АС "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України для реєстрації в ЄРПН 14.08.2017 року).

За результатами обробки, реєстрація вищенаведеної податкової накладної зупинена. Відповідно до квитанції від 14.08.2017 року, яка зареєстрована в ЄРПН за № 9162851836, яка додана до матеріалів справи, податкову накладну було прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації з боку податкового органу стало виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1001. Запропоновано було надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 26, 27).

Позивачем 21.08.2017 року за податковою накладною № 1 до ДФС України було відправлено повідомлення з поясненнями та копіями документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що 21.08.2017 року відповідачем було прийнято рішення №108731/38621604 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що стало підставою для звернення позивача до суду (а.с. 101).

Судом встановлено, що діяльність Фермерського господарства "Стимул-Плюс" полягає у вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Між Фермерського господарства "Стимул-Плюс" (Продавець) та ТОВ "Профіт Агро" (Покупець) 26.07.2017 року укладено договір поставки № 2607П, згідно з якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - пшениці 3 класу врожаю 2017 року.

Виконання вказаного договору підтверджується доданими до матеріалів справи документами, а саме: копією вказаного договору, накладною від 28.07.2017 року № 28/07/1, товаро-транспортними накладними №№ 1, 2, 3, 4, 6, банківськими виписками (а.с. 12-13), рахунком-фактури від 26.07.2017 року № 26/07/1, актами виконаних робіт, звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року (а.с. 50)

Окремо суд звертає увагу, що походження товару підтверджується серед іншого договором № 1 від 01.03.2016 року та актом виконаних робіт б/н від 25.07.2017 року (а.с. 129).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 33353744 від 09.02.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 03.02.2015 року орендодавцем ОСОБА_3 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 44928205 від 01.10.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 24.09.2015 року орендодавцем ОСОБА_4 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 44929315 від 01.10.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 24.09.2015 року орендодавцем ОСОБА_5 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 44631483 від 28.09.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 15.09.2015 року орендодавцем ОСОБА_6 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 44272085 від 22.09.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 01.09.2015 року орендодавцем ОСОБА_7 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 44273017 від 22.09.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 01.09.2015 року орендодавцем ОСОБА_8 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 33355812 від 09.02.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 03.02.2015 року орендодавцем ОСОБА_9 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 44371208 від 23.09.2015 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки б/н виданий 15.09.2015 року орендодавцем ОСОБА_10 орендарю Фермерському господарству "Стимул-Плюс".

Отже, суд вважає за необхідним вказати, що реальність здійснення господарських операцій та відповідність обсягів виробництва обсягам постачання що підтверджується усіма необхідними документами.

Також суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних N 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку N 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567), оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається з електронних квитанцій від 14.08.2017 року, Державною фіскальною службою України зупинено реєстрацію податкової накладної позивача на підставі п. 201.16 ст. 201 ПКУ: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567, та за результатами СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1001. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто фактично зупинено реєстрацію на підставі пп. 1 п. 6 Наказу № 567.

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що контролюючим органом не зазначено які саме документи за переліком необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Суд зазначає, що формулювання податкового органу: "невідповідність обсягів постачання обсягам придбання" є таким, що не відповідає фактичній діяльності позивача, оскільки судом достовірно встановлено, що останній здійснює вирощування, тобто є виробником продукції. За таких обставин суд приходить до висновку, що податковим орган в частині визначення підстав зупинення реєстрації податкової накладної вчинено формальні та недалекоглядні дії, не враховано інформацію про вид діяльності позивача доступ до якої наявний у податкового органу як контролюючого суб'єкта владних повноважень по відношенню до Фермерського господарства "Стимул-Плюс".

Контролюючий орган, надсилаючи квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної та вказуючи причини зупинення, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання без належного дослідження зазначених умов відповідно до критерію, передбаченого пп. 1 п. 6 Наказу № 567.

Суд вважає за необхідне вказати відповідачу на те, що такі його дії як суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Наказу № 576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної критерію оцінки згідно пп.1 п.6 Наказу № 567.

Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Колегія суддів наголошує, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації N 190 від 29.03.2017 року встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови N 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування .

Проте, в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому посилання податкового органу на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Отже, на думку колегії суддів, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому колегія суддів зауважує, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, відповідачем не доведено надання платником податку "копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо посилання представника відповідача у свої запереченнях на адміністративний позов, а саме на те, що позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, не підлягає задоволенню, оскільки питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу та є передчасною.

Колегія суддів критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року N 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на приписи п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.07.2017 року № 1 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України законодавцем запроваджено безумовний пріоритет інтересів невладного суб'єкта права над інтересами суб'єкта владних повноважень, і цей пріоритет має бути дотриманий адміністративним судом при відправленні правосуддя в усіх без винятку адміністративних справах.

У розумінні ч. 2 ст. 72 КАС України загальновідомими обставинами є прийняття 07.12.2017 року на 7 сесія VIII скликання Верховною Радою України Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році № 6776-д від 14.11.2017 року. Серед іншого зазначеним законом переунормовано питання оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних та закладено законодавче підґрунтя для прийняття Кабінетом Міністрів України необхідних для цього нормативно-правових актів.

За таких обставин, суд констатує про вживання з боку законодавчої гілки влади законодавчо обумовлених дій з метою змін у питаннях прийняття, реєстрації, зупинення реєстрації та відмові у реєстрації податкових накладних, що в свою чергу опосередковано підтверджує висновки суду у контексті необґрунтованості прийнятого рішення з боку податкового органу - відмова в реєстрації податкової накладної.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Стимул-Плюс" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2017 року №108731/38621604 про відмову у реєстрації податкової накладної Фермерського господарства "Стимул-Плюс" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, буд. 44, п/р 2600511233 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 38621604) від 27 липня 2017 року № 1 на загальну суму 705499,32 грн. (в тому числі ПДВ 117583,22 грн.).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Стимул-Плюс" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, буд. 44, п/р 2600511233 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 38621604) від 27 липня 2017 року № 1 на загальну суму 705499,32 грн. (в тому числі ПДВ 117583,22 грн.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04655) на користь Фермерського господарства "Стимул-Плюс" ( вул. Миру, буд. 44,смт. Борова, Борівський район, Харківська область, 63801, код ЄДРПОУ 38621604) судовий збір у сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2017 року.

Головуючий суддя Супрун Ю.О.

Суддів Біленського О.О.

Єгупенко В.В.