Постанова

від 06.12.2017 по справі 816/1932/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1932/17

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

суддів - Супруна Є.Б. , Бойка С.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Державної фіскальної служби України та третьої особи - Головного управління ДФС у Полтавській області - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" до Державної фіскальної служби України, треті особи - Головне управління ДФС у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтанка", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2017 року Приватне підприємство "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" (надалі - позивач, ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України), третя особа - Головне управління ДФС України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення № 158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 11 серпня 2017 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ", зобов'язання вчинити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної № 3 від 11 серпня 2017 року, поданої Приватним підприємством "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" до контролюючого органу, в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного отримання 31 серпня 2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 11 серпня 2017 року не містить чіткого визначення підстав для його прийняття, зокрема, у ньому не зазначено, які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, натомість позивачем надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДФС України та третьої особи Головного управління ДФС у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях, які надійшли до суду 20 листопада 2017 року, відповідач посилався на те, що реєстрація податкової накладної №3 від 11 серпня 2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України. За результатами розгляду поданих позивачем документів, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" №3 від 11 серпня 2017 року з підстав "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Відповідач зауважував, що позивачем у повідомленні № 4 від 08.09.2017 зазначено, що згідно угоди із ТОВ "Альтанка" підприємство зобов'язалося поставити кабельно-провідникову продукцію, а згідно із угодою з ТОВ "Лідіс" підприємство зобов'язалося придбати кабельно-провідникову продукцію, при цьому до повідомлення не додано вказаних договорів, а також довіреностей на отримання товару /а.с. 53-55/.

Ухвалою суду від 23 листопада 2017 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтанка".

Залучена третя особа у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Враховуючи положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за даної явки.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача і третьої особи - Головного управління ДФС у Полтавській області, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" зареєстроване як юридична особа 01.10.2008, ідентифікаційний код 36195565, місцезнаходження якої - Полтавська область, м. Полтава, Київський район, вул. Зигіна, будинок 29, кімната 108, основний вид діяльності - 46.39 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копія якого наявна у справі /а.с.18-19/.

Між ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" (постачальник) та ТОВ "Альтанка" (покупець) укладено договір поставки № 3-17 від 01 березня 2017 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору товарно-матеріальні цінності виробничого призначення (Товар) /а.с. 20/. Згідно із пунктом 3.1. договору постачальник поставляє товар у кількості і асортименті, обумовленому в специфікаціях (накладних), окремими партіями згідно заявок покупця. Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що Покупець оплачує вартість товару шляхом 100% попередньої оплати вартості партії Товару.

В ході виконання зазначеного договору ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" виписано покупцю ТОВ Альтанка рахунок на оплату № 109 від 03 серпня 2017 року за товари на загальну суму 893022,88 грн, в тому числі ПДВ - 148 837,15 грн /а.с. 21/.

ТОВ "Альтанка" 11 серпня 2017 року здійснено часткову оплату за товар (кабель) згідно рахунку № 109 від 03.08.2017 в сумі 400000,00 грн, в т.ч. ПДВ 66666,67 грн, що підтверджується банківською випискою позивача за 11 серпня 2017 року /а.с. 22/.

В день отримання коштів в сумі 400000,00 грн ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" складено податкову накладну № 3 від 11 серпня 2017 року, яку 31 серпня 2017 року подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) /а.с. 23 - 24/.

Згідно квитанції № 1 реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено 31 серпня 2017 року відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8544. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1. п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с.24/.

На виконання зазначених вимог 08 вересня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення №4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена /а.с.60/, в якому викладено письмові пояснення по господарській операції, а також до повідомлення додано підтверджуючі документи /а.с. 61-65/.

За результатами розгляду поданих документів комісією ДФС прийнято рішення №158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" №3 від 11 серпня 2017 року /а.с. 59/.

Зі змісту рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія ДФС України) №158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" №3 від 11 серпня 2017 року колегією суддів встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної було надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування /а.с. 59/ .

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 06.10.2017 № 12661/36195565 скаргу позивача на рішення №158189/36195565 від 14 вересня 2017 року залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС - без змін /а.с. 84/.

Позивач не погодився з рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" №3 від 11 серпня 2017 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному рішенню ДФС України на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин, надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету ОСОБА_3 України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (надалі по тексту - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16. статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_3 України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За змістом підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" №3 від 11 серпня 2017 року стала відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зокрема: за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8544.

Однак, в ході розгляду справи представник відповідача не зміг пояснити в чому саме полягала невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8544, а також надати докази на підтвердження факту такої невідповідності або наявності інших підстав відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином відповідачем не доведено правомірність зупинення реєстрації податкової накладної ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" №3 від 11 серпня 2017 року, а відтак і вимог до платника податків щодо надання пояснень та/або документів відповідно до п. в п.п. 201.16.1. п. 201.16 статті 201 ПК України.

У свою чергу матеріалами справи підтверджено, що товар, реалізований позивачем ТОВ "Альтанка", придбано позивачем у Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідіс" (надалі - НВТОВ "Лідіс") на підставі договору поставки № 04/08 від 04 серпня 2017 року /а.с. 28-29/.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товар виробничо-технічного призначення (надалі іменується Товар), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якої визначена Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною часткою цього Договору.

Згідно із специфікацією № 1 від 21 серпня 2017 року до договору поставки № 04/08 від 04 серпня 2017 року НВТОВ "Лідіс" (постачальник) та ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" (покупець) узгоджено поставку наступних товарів: кабель ВВГ нг 5х2,5 - 300,00 м ; кабель ВВГ нг 3х1,5 - 1460,00 м; кабель ВВГ Пнгд 2х1,5 - 2,00 м; кабель ВВГ нг 3х2,5 - 120 м, на загальну суму 28465,66 грн, у тому числі ПДВ - 4744,28 грн /а.с. 30/.

Відповідно до специфікації № 2 від 29 серпня 2017 року до договору поставки № 04/08 від 04 серпня 2017 року сторони домовилися про поставку наступних товарів: кабель ВВГ нг 1,0 Кв 3х240+ 1х120 - 286 м, барабан дерев'яний № 14, № 18 поверненний, на загальну суму 494060,42 грн, у тому числі ПДВ - 82343,40 грн / а.с.30, зворот/.

Факт поставки товару засвідчено видатковими накладними № 17 від 21.08.2017,№ 18 від 29.08.2017 /а.с. 33 - 34.

Позивачем здійснено часткову оплату за вказаний товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, що підтверджується випискою з банківського рахунку /а.с. 32/.

При цьому, як встановлено судом, на підставі договору поставки № 3-17 від 01 березня 2017 року, укладеного позивачем з ТОВ "Альтанка", позивачем виписано рахунок на оплату № 109 від 03 серпня 2017 року за товари: кабель ВВГ нг 1,0 Кв 3х240+ 1х120 - 0, 256 км; кабель ВВГ нг 5х2,5 - 0,3 км; кабель КГНВ 3х240+ 1х120 - 0,011 км, кабель ВВГ нг 3х2,5 - 0,120 км; кабель ВВГ Пнгд 2х1,5 - 0, 002 км; кабель ВВГнг 3х1,5 - 1,46 км; світильник світлодіодний широкого спектра застосування PL IP65, 1200 мм, 30W, 5500 К, 3450 lm - 35 шт, кріплення підвісне - 18 шт., на загальну суму 893022,88 грн, в тому числі ПДП - 148 837,15 грн /а.с. 21/.

ТОВ "Альтанка" 11 серпня 2017 року проведено часткову оплату за товар (кабель) згідно рахунку № 109 від 03.08.2017 в сумі 400000,00 грн, в т.ч. ПДВ 66666,67 грн /а.с. 22/, у зв'язку з чим в день отримання коштів в сумі 400000,00 грн ПП "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" складено податкову накладну № 3 від 11 серпня 2017 року /а.с. 23 /.

В подальшому позивачем передано ТОВ "Альтанка" частину товару, зазначеного у рахунку на оплату № 109 від 03 серпня 2017 року, а саме: кабель ВВГ нг 5х2,5 - 0,3 км; кабель КГНВ 3х240+ 1х120 - 0,011 км, кабель ВВГ нг 3х2,5 - 0,12 км; кабель ВВГ 2х1,5 - 0,002 км; кабель ВВГнг 3х1,5 - 1,46 км; кабель ВВГ нг 3х240+ 1х120 - 0,256 км, про що свідчать видаткові накладні № 64 від 23.08.2017, № 68 від 29.08.2017 /а.с. 37 - 38/.

Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань за правилом першої події на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України складено податкову накладну від 11 серпня 2017 року № 3 на дату виникнення податкових зобов'язань, за першою подією - датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Колегією суддів встановлено, що позивачем на виконання пропозиції у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 11 серпня 2017 року надано до контролюючого органу за основним місцем обліку разом із повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій 8 документів в електронній формі, а саме: рахунок на оплату № 109 від 03.08.2017, договір оренди приміщення, виписку з банківського рахунку від 11.08.2017, рахунок № 92 від 09.08.2017, виписку з банківського рахунку від 14.08.2017, накладні № 17 від 21.08.2017, № 18 від 29.08.2017, товарно-транспортну накладну № 3 від 21.08.2017, що підтверджується доданими до справи документами /а.с. 61- 65/ та не заперечується відповідачем.

Таким чином, документи, надані позивачем, містили рахунок на оплату № 109 від 03.08.2017, виставлений позивачем ТОВ Альтанка , а також виписку з банківського рахунку позивача від 11.08.2017, якою засвідчено факт перерахування ТОВ Альтанка коштів на банківський рахунок позивача в якості часткової оплати за товар (кабель) /а.с. 61/. У поясненнях позивачем зазначено, що після отримання від ТОВ Альтанка повної оплати за продукцію згідно рахунку № 109 від 03.08.2017 дана продукція буде відвантажена на адресу ТОВ Альтанка .

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подані позивачем документи були достатні для реєстрації податкової накладної від 11 серпня 2017 року № 3, складеної за датою зарахування коштів від покупця.

Водночас не зважаючи на надані пояснення та документи, Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 14 вересня 2017 року № 158189/36195565 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11 серпня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що абзацом 1 постанови Кабінету ОСОБА_3 України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, натомість у рішенні Комісії ДФС від 14 вересня 2017 року № 158189/36195565 в якості підстави зазначено: "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та /або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Колегія суддів відзначає, що із змісту спірного рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної неможливо встановити обставини, які послугували підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 11 серпня 2017 року, зокрема, які документи складені з порушенням законодавства, та/або яких документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, спірне рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а відтак є необґрунтованим, у зв'язку з чим не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України, а, отже, є протиправним.

Представником відповідача у письмових запереченнях та в ході розгляду справи пояснено, що відмова у реєстрації податкової накладної була зумовлена тим, що позивачем не надано договорів із ТОВ "Альтанка" та ТОВ "Лідіс", а також довіреностей на отримання товару.

Колегією суддів критично оцінюються означені пояснення відповідача, оскільки спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить посилань на вказані обставини як підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, крім того, відсутність наведених документів не свідчить про недостатність документів для реєстрації податкової накладної від 11 серпня 2017 року № 3, складеної за датою зарахування коштів від покупця.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної від 11 серпня 2017 року № 3, за фактом господарської операції з ТОВ "Альтанка", а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, у ДФС України були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації такої податкової накладної.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення комісії ДФС №158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ", є необґрунтованим та безпідставним, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов'язання ДФС України вчинити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №3 від 11 серпня 2017 року, поданої приватним підприємством "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" до контролюючого органу, в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного отримання 31 серпня 2017 року, колегія суддів виходить з наступного.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказаний висновок Верховного Суду України, відповідно до положень ст. 242-2 КАС України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду .

Дана норма кореспондується з положеннями підпункту 201.16.4 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій : а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11 серпня 2017 року, подану Приватним підприємством "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" (ідентифікаційний код 36195565), тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вимога позивача в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в день її фактичного отримання 31 серпня 2017 року, не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, оскільки за змістом підпункту 201.16.4 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, датою реєстрації податкової накладної є день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, а відтак не підлягають задоволенню у цій частині.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії підлягають частковому задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Беручи до уваги те, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3200 грн (за дві вимоги немайнового характеру), при цьому суд дійшов висновку про повне задоволення однієї немайнової вимоги та часткове задоволення другої немайнової вимоги, сума судового збору відповідно до задоволеної частини вимог складає 2400 грн. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2400 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний Приватного підприємства "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" до Державної фіскальної служби України, треті особи - Головне управління ДФС у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтанка", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 158189/36195565 від 14 вересня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11 серпня 2017 року, поданої Приватним підприємством "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11 серпня 2017 року, подану Приватним підприємством "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" (ідентифікаційний код 36195565).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного підприємства "ЕЛЕКТРО ТЕХКОМПЛЕКТ" (ідентифікаційний код 36195565) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2017 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4 суддя суддя ОСОБА_5 ОСОБА_6