Рішення

від 05.12.2017 по справі 904/9540/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2017 Справа № 904/9540/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ДИСТРИБ`ЮШН", м. Дніпр

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000", м. Дніпро

про стягнення 171 738,13 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, наказ № 1-к від 16.04.2016, директор;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 26.04.2016, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ДИСТРИБ`ЮШН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 171 738,13 грн., який складається з сум: 147 535,00 грн. - основний борг, 10 198, 38 грн. - пеня, 1 173,00 грн. - 3% річних, 12 831,75 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки № 20/06-7 від 20.06.2017, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 731 307,00 грн. Відповідачем прийнято товар, але оплачено частково, в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 147 535,00 грн.

28.11.2017 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, яким не погоджується з нарахуванням позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, крім того, зазначає, що сума основного боргу складає 137 535,00 грн., оскільки відповідач перерахував 10 000,00 грн. позивачу в рахунок боргу.

У судовому засіданні 30.11.2017, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.12.2017. Після перерви розгляд справи продовжено.

05.12.2017 позивач подав до суду заяву про залучення документів до матеріалів справи № 05/12-1 від 05.12.2017, якою долучає платіжне доручення № 886 від 01.12.2017.

У судовому засіданні 05.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ДИСТРИБ`ЮШН" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки № 20/06-7 від 20.06.2017 (далі - договір).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно п. 1.2. договору специфікація до договору оформлюється сторонами у вигляді документа, який містить асортимент та кількість товару, ціну, а також інші умови, обумовлені в інших пунктах даного договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється постачальником.

Постачання кожної партії товару повинно супроводжуватися наступними товаросупроводжувальними документами:

- Рахунок на оплату;

- Видаткова накладна на партію товару;

- Товарно-транспортна накладна на партію товару.

Позивач на виконання умов договору у липні-серпні 2017 здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 731 307,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме, видатковими накладними № 552 від 18.07.2017 на суму 127 823,00 грн., № 711 від 24.08.2017 на суму 202 188,00 грн., № 710 від 24.08.2017 на суму 265 524,00 грн. (а.с. 18, 27, 33).

Отримання товару по вказаним видатковим накладним підтверджується підписом на них повноважного представника відповідача та відтиском печатки підприємства відповідача.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначний відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.1. передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем на умовах визначених у специфікації.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений в договорі (п. 3.2. договору).

Сторони уклали специфікацію № 1 від 20.06.2017 до договору поставки № 20/06-7 від 20.06.2017 та погодили п. 2 специфікації в наступній редакції:

"Покупець зобов'язується зробити оплату грошових коштів за товар у повному обсязі 100% на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання товару та підтвердження належної якості товару на складі покупця".

Отже, строк оплати за отриманий товар настав:

- за видатковою накладною № 552 від 18.07.2017р. - 24.07.2017р.

- за видатковою накладною №710 від 24.08.2017р. - 01.09.2017р.

- за видатковою накладною № 711 від 24.08.2017р. - 01.09.2017р.

Відповідач за поставлений товар в порядку, визначеному договором, розрахувався не в повному обсязі, частково оплатив поставлений йому товар у сумі 573 772,00 грн. внаслідок часткового виконання зобов'язань, у останнього утворилась заборгованість у сумі 147 535,00 грн.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за договором поставки № 120/06-7 від 20.06.2017р.

Проти суми основного боргу відповідач заперечує частково, так як перерахував позивачу 10 000,00 грн. в рахунок боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 7963 від 16.11.2017р. (а.с.41).

Відповідач в даному судовому засіданні визнав позовні вимоги, заявив про сплату після звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованості за поставлений товар у розмірі 10 000,00 грн. Оплату заборгованості підтверджено наданим позивачем для залучення до матеріалів справи платіжним дорученням № 886 від 01.12.2017.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, спір в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 20 000,00 грн. врегульований, за викладених обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості після порушення провадження у справі, внаслідок чого залишок основної заборгованості складає загальний розмір 127 535,00 грн., який за викладених обставин, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати товару в термін, зазначений у договорі, покупець сплачує постачальнику договірну санкцію за кожний день прострочення платежу у розмірі 1% від несплаченої суми боргу, із врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від несплаченої суми.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за загальний період з 25.07.2017 по 06.11.2017 складає 10 198,38 грн. (а.с. 10).

Розрахунок перевірений судом не містить помилок, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню, в сумі заявленій позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, сума інфляційних втрат, заявлена до стягнення 12 831,75 грн. за загальний період липня 2017р. по жовтень 2017р., 3% річних за період з 25.07.2017р. по 06.11.2017 у розмірі 1 173,00 грн.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача частково.

На підставі чого до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати за видатковою накладною № 552 від 18.07.2017р. у сумі 1 216,46 грн.; за видатковою накладною № 710 від 24.08.2017р. у сумі 106,94 грн.; за видатковою накладною № 711 від 24.08.2017р. у сумі 7 101,40 грн.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за період з 25.07.2017р. по 06.11.2017 у розмірі 1 173,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 2 509,98 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" (49042, м. Дніпро, вул. Аеропорт, 42, код ЄДРПОУ 24994073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ДИСТРИБ`ЮШН" (49068, м. Дніпро, пл. Новокодацька, б. 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 39932669) - 127 535,00 грн. основного боргу, 1 173,00 грн. 3% річних, 10 198,38 грн. пені, 8 424,80 грн. інфляційних втрат та 2 509,98 грн. витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.12.2017

Суддя ОСОБА_4