Рішення

від 06.12.2017 по справі 908/2301/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/159/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 Справа № 908/2301/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність вих. №11/11-2017 від 11.11.2017р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.11.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства Омега-2000 , м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агро-Клас , м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 2 445 760,92 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

20.11.2017 року до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство «Омега-2000» з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Агро-Клас» про стягнення заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № 1-15/02-2017 від 15.02.2017 року у сумі 1482624,00 грн., пені у розмірі 128399,30 грн., штрафу - 444787,20 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 389950,42 грн.

20.11.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/159/17 та призначено розгляд справи на 29.11.2017 року об 12 год. 30 хв.

Обґрунтовуючи свій позов позивач посилається на те, що 15.02.2017р. між ПП Омега-2000 (Постачальник) та ТОВ Агро-Клас (Покупець) укладено Договір поставки мінеральних добрив №1-15/02-2017 (Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати в обумовлений строк Покупцеві мінеральні добрива, а Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено аміачну селітру в кількості 192 тони на суму 1 482 624,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №5 від 18.02.2017р., №6 від 19.02.2017р., №7 від 21.02.2017р., залізничними накладними.

Пунктом 3.4. Договору узгоджено, що строк оплати становить до 11.07.2017р.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару належним чином не виконано, у зв'язку з чим станом на 01.10.2017р. утворилась заборгованість за поставлену аміачну селітру у розмірі 1 482 624,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлялась претензія № 01/09-2017 від 01.09.2017р. щодо погашення заборгованості, яка залишено відповідачем без задоволення.

ОСОБА_2 того, позивач зазначає, що оскільки відповідачем порушено строки виконання грошового зобов'язання, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у позивача виникає право на стягнення з відповідача пені, штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором № 1-15/02-2017 позивач просить суд стягнути з відповідача 1 482 624,00 грн. основного боргу, 128399,30 грн. пені, 444787,20 грн. штрафу, 389950,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

27.11.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від ТОВ Агро-Клас надійшла письмова заява № б/н від б/д про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. про порушення провадження у справі. Документи надані відповідачем долучені до матеріалів справи.

27.11.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від ПП Омега-2000 надійшла письмова заява № б/н від б/д про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. про порушення провадження у справі. Документи надані позивачем долучені до матеріалів справи.

29.11.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від ПП Омега-2000 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Оріхівський район, с. Юрківка, вул. Шкільна, б. 16 (нерухоме майно майнового комплексу), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 9611652.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2017р. в задоволенні заяви ПП Омега-2000 про забезпечення позову відмовлено.

У судовому засіданні 06.12.2017р. представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

06.12.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

06.12.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017р. між ТОВ Агро-Клас - покупець та ПП Омега-2000 - постачальник укладено Договір поставки №1-15/02-2017 (мінеральних добрив) (далі за текстом - договір).

За умовами п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у зумовлений строк покупцеві мінеральні добрива, іменовані в подальшому товар , а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Товаром, поставка якого відбудеться за цим договором є: амонійно-нітратне добриво - аміачна селітра, із вмістом діючої речовини азоту 34,4% (п. 1.23. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони визначили ціну, кількість та вартість товару, а саме: 192 тони за ціною 6435,00 грн., а всього на суму 1 482 624,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.4. договору, покупець здійснює оплату за отриманий товар в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Строк оплати: до 11.07.2017р.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання по поставці товару, коли він надасть покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспорту, що прибув в узгоджене місце призначення. Товар поставляється залізничним транспортом.

Позивач свої зобов'язання по договору щодо поставки товару виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними:

- №5 від 18.02.2017р. на суму 494 208,00 грн.;

- №6 від 19.02.2017р. на суму 494 208,00 грн.

- №7 від 21.02.2017р. на суму 494 208,00 грн., а всього на суму 1 482 624,00 грн.

Також на підтвердження факту поставки товару позивачем надано залізничні накладні.

Товар отримано представником відповідача ОСОБА_4 на підставі довіреність №32 від 17.02.2017р. Про отримання товару свідчить підпис представника на видаткових накладних.

В порушення умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару відповідач вартість аміачної селітри в кількості 192 т на суму 1 482 624,00 грн. не сплатив.

У зв'язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивачем надіслано претензію №01/09-2017 від 01.09.2017р. щодо сплати заборгованості, а також пені, штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідачем відповіді на претензію не надано.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За викладених обставин, суд приходить до переконання, що вимога ПП Омега-2000 про стягнення з ТОВ Агро-Клас на свою користь основної заборгованості в розмірі 1 482 624,00 грн. за договором поставки № 1-15/02-3017 від 15.02.2017 р. підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 того, посилаючись на порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, відповідно до діючого законодавства України та умов договору, Позивач просить стягнути з відповідача 128399,30 грн. пені, 444787,20 грн. штрафу, 389950,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3. договору, за порушення зобов'язання щодо оплати поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 5.4. договору сторони узгодили, що за порушення зобов'язання щодо оплати поставленого товару понад 20 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30 відсотків від суми невиконаного в строк зобов'язання.

Як зазначено в п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, заявлена обґрунтовано та правомірно.

В той же час, здійснивши перевірку правильності нарахування заявлених до стягнення сум, судом встановлено, що стягненню підлягає 127 952,48 грн. пені та 444 787,20 грн. штрафу.

ОСОБА_2 того, пунктом 5.5. договору сторони визначили, що за прострочення покупцем грошового зобов'язання на першу вимогу постачальника покупець в порядку ст. 536, ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за кожен день прострочення. Розмір процентів, що підлягає сплаті за користування чужими грошовими коштами - 36 відсотків річних. У разі прострочення покупцем виконання грошового зобов'язання за цим договором сторони передбачали обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару переданого в кредит, починаючи від дня передання товару постачальником.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Враховуючи, що строк оплати встановлено - до 11.07.2017р., до теперішнього часу заборгованість за поставлений товар не сплачена, відтак вимога позивача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 389 950,42 грн. правомірна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

За викладених обставин, позовні вимоги ПП Омега-2000 до ТОВ Агро-Клас про стягнення 2 445 760,92 грн. підлягають частковому задоволенню

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Омега-2000 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агро-Клас про стягнення 2 445 760,92 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агро-Клас (69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 34, прим. 36, код ЄДРПОУ 30926286) на користь Приватного підприємства Омега-2000 (69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 34, прим. 36, код ЄДРПОУ 30801597) 1 482 624,00 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят дві тисячі шістсот двадцять чотири грн. 00 коп.) основного боргу, 127 952,48 грн. (сто двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 48 коп.) пені, 444 787,20 грн. (чотириста сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят сім грн. 20 коп.) штрафу, 389 950,42 грн. (триста вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 42 коп.) процентів за користування чужими грошовими коштами, 36 679,72 грн. (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн. 72 коп.) витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України та ч.3 ст. 51 ГПК України 11.12.2017 р .

Суддя О.А. Топчій