Рішення

від 04.12.2017 по справі 910/19488/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017Справа №910/19488/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електроприлад

до Товариства з обмеженою відповідальністю Централ Газ

про стягнення 100 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Скиба В.Д. за довіреністю № 105 від 04.12.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електроприлад (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Централ Газ (відповідач) про стягнення 100 000,00 грн. заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04 від 26.04.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04 від 26.04.2013 з повернення 100 000,00 грн. до 25.04.2016, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19488/17 та призначено розгляд справи на 04.12.2017 о 10:30 год.

01.12.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 04.12.2017, з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 про порушення провадження у справі № 910/19488/17 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 про порушення провадження у справі № 910/19488/17 було направлене відповідачу за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-А, к. 213, за вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ Централ Газ .

Судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.12.2017 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, а також в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Централ Газ (позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Електроприлад (позикодавець, позивач) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на умовах і в обсязі, передбаченому в цьому Договорі (далі - допомога чи допомоги), а позичальник у свою чергу зобов'язується повернути позикодавцю допомогу у встановлений цим Договором термін.

Згідно п. 1.2 Договору допомога за цим Договором надається позичальнику на умовах термінової, поворотної, безоплатної (безпроцентної) фінансової допомоги відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.1 Договору, сума допомоги за Договором становить 100 000,00 грн. У відповідності до умов цього Договору, допомога надається шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на поточний рахунок позичальника, на відповідні банківські реквізити сторін, зазначені в даному Договорі (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору вся сума коштів повинна бути надана позикодавцем позичальнику до 30 квітня 2013 року. Допомога може надаватись позикодавцем частками (траншами), розмір та кількість траншів позикодавець встановлює самостійно. Допомога надається на строк до - 3 років до 25 квітня 2016 року (п. 3.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що допомога повинна бути повернута позикодавцю позичальником в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця, вказаний в цьому Договору. Сторони визначили, що останнім днем повернення допомоги вважається дата 25 квітня 2016 року (п. 4.2 Договору).

На виконання умов Договору 26.04.2013 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується копією витягу з банківської виписки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на порушення відповідачем зобов'язання по поверненню коштів поворотної фінансової допомоги у передбачений Договором строк.

Так, позивач зазначив, що станом на 03.11.2017 відповідач свої зобов'язання перед позивачем по поверненню коштів поворотної фінансової допомоги не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 100 000,00 грн.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до суду про примусове стягнення з відповідача 100 000,00 грн. простроченої заборгованості за Договором.

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір позики, а тому саме умови укладеного сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04 від 26.04.2013 та відповідні положення статей параграфу 1 глави 71 підрозділу 1 розділу III книги п'ятої ЦК України регулюють права та обов'язки сторін при одержанні та поверненні позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов пункту 4.1, 4.2 Договору відповідач був зобов'язаний повернути позивачу поворотну фінансову допомогу в повному обсязі в розмірі 100 000,00 грн. до 25.04.2016, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в в розмірі 100 000,00 грн. у передбачений Договором строк (до 25.04.2016) не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 100 000,00 грн., доказів сплати якої станом на час вирішення справи по суті матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Централ Газ (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-А, к. 213; ідентифікаційний код 38122572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електроприлад (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17; ідентифікаційний код 37145232) 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2017

Суддя Гумега О.В.