Рішення

від 21.11.2017 по справі 911/2806/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа № 911/2806/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту УкрНДІводоканалпроект , м. Київ до Приватного підприємства Спецавтокомплект-Ж.С.А , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруРегіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ про стягнення 253140,46 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 20.10.2017 № 20/-00; ОСОБА_2 - дов. від 20.11.2017 № 30/1-00 відповідача: не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином третіх осіб:ОСОБА_3 - дов. від 19.01.2017 № 12 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту УкрНДІводоканалпроект (далі - позивач) до Приватного підприємства Спецавтокомплект-Ж.С.А (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - третя особа) про стягнення 253140,46 грн., з яких 167758,64 грн. заборгованість з орендної плати, 50152,51 грн. пеня, 35229,31 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.06.2013 № 1443 щодо здійснення орендних платежів у строк визначений договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в поданих до суду поясненнях.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець) та Приватним підприємством Спецавтокомплект-Ж.С.А (далі - орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.06.2013 № 1443 (далі - договір) відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, площею 1148,60 кв.м., в тому числі нежитлові приміщення (корпус літ. А) площею 636,1 кв.м.; нежитлова будівля (майстерня літ. Б) площею 465,9 кв.м.; нежитлова будівля (трансформаторна літ. В) площею 32,1 кв.м.; нежитлова будівля (сторожка літ. Г) площею 14,5 кв.м. (далі - майно), розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Київська, 25, що перебуває на балансі Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту УкрНДІводоканалпроект (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30 листопада 2012 року і становить за незалежною оцінкою 1367906,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення майстерень, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Стан майна на момент укладення договору (потребує/не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Пунктом 2.3 договору визначено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за орендну державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди-березень 2013 р. 22866,83 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01 червня 2013 р. до 31 травня 2014 р. включно (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 10.6 договору сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: систематично/більше трьох раз/порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.

Згідно з п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

На виконання умов договору орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, площею 1148,60 кв.м., в тому числі нежитлові приміщення (корпус літ. А) площею 636,1 кв.м.; нежитлова будівля (майстерня літ. Б) площею 465,9 кв.м.; нежитлова будівля (трансформаторна літ. В) площею 32,1 кв.м.; нежитлова будівля (сторожка літ. Г) площею 14,5 кв.м. (далі - майно), розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Київська, 25, загальною вартістю 1367906,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі державного майна від 01.06.2013, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками орендодавця та відповідача та їх підписи скріплені печатками підприємств, копія якого залучена до матеріалів справи.

Додатковим договором від 19.06.2014 № 1 до договору оренди від 01.06.2013 № 1433 третьою особою та відповідачем погоджено внести зміни в договір щодо надміру сплаченої суми орендної плати та продовжити строк дій договору строком на 1 рік з 01.06.2014 до 31.05.2015 включно. Також вирішено внести зміни в частині реквізитів орендодавця.

Додатковим договором від 22.09.2015 № 2 до договору оренди від 01.06.2013 № 1433 третьою особою та відповідачем погоджено продовжити строк дій договору строком на 2 роки до 31.05.2017 включно.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, в зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 11.04.2016 № 314/1-00 про стягнення заборгованості за договором оренди, яку відповідач отримав 16.05.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0212504216834, а також претензію від 02.08.2016 № 581/1-СП, завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач вказані претензії про сплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення.

Листом орендодавця від 23.06.2017 № 14-09-3112 повідомлено позивача та відповідача про припинення договору з 07.06.2017, у зв'язку з закінченням терміну дії договору 31.05.2017 та на підставі складеного балансоутримувачем акту огляду орендованих приміщень від 07.06.2017.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що відповідач всупереч умов договору оренди не виконував належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку зі сплати орендних платежів та не повернув орендоване приміщення після припинення договору у зв'язку з закінчення строку на який його було укладено.

Оскільки відповідачем допущено порушення умов договору оренди та вимог чинного законодавства, яким регулюються відносини у сфері оренди державного майна, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період користування майном з липня 2016 року по червень 2017 року.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму . Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку зі сплати орендних платежів у вказаний вище період, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів за фактичне користування майном за період з липня 2016 року по червень 2017 року у розмірі 167166,42 грн.: за липень 2016 року - 5303,43 грн., серпень 2016 року - 14652,48 грн., вересень 2016 року - 14916,22 грн., жовтень 2016 року - 15333,87 грн., листопад 2016 року - 15609,88 грн., грудень 2016 року - 15750,37 грн., січень 2017 року -15923,62 грн., лютий 2017 року - 16082,86 грн., березень 2017 року - 16372,35 грн., квітень 2017 року - 16519,70 грн., травень 2017 року - 16734,46 грн., червень 2017 року - 3967,18 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з липня 2016 року по червень 2017 року у розмірі 167166,42 грн.

При розрахунку заборгованості по орендній платі за вересень 2016 року позивачем помилково вказано заборгованість у розмірі 14976,22 грн. (замість вірної суми - 14916,22 грн.). Оскільки згідно з умовами п. 3.3 договору сума орендної плати за вересень 2016 року визначається шляхом коригування суми орендної плати за серпень 2016 року (14652,48 грн.) на індекс інфляції за вересень 2016 року (101,8), вірна сума орендної плати за вересень 2016 року становить 14916,22 грн. Тобто позивач безпідставно включив в загальну суму платежу за вересень 2016 року 592,22 грн. Вказана помилка вплинула на розрахунок орендної плати за наступні місяці заявленого періоду та відповідно визначення загальної суми заборгованості.

Враховуючи зазначене в частині вимог про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 592,22 грн., суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Позивач на підставі п. 3.7 договору просить суд за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендних платежів стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату зарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, розмір якої за розрахунком позивача за прострочення орендних платежів за загальний період прострочення з 01.08.2014 по 07.06.2017 складає 50152,51 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, зробленим судом, стягненню підлягає пеня у розмірі 44696,73 грн. В решті вимог в частині стягнення пені в розмірі 5455,78 грн., суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Також, позивач на підставі п. 3.8 договору просить стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату орендних платежів понад три місяці, штраф в розмірі 21% від суми заборгованості, що за розрахунком позивача складає 35229,31 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, зробленим судом, з урахуванням простроченої суми заборгованості - 167166,42 грн., стягненню підлягає штраф у розмірі 21% від суми заборгованості, що складає 35104,95 грн. В решті вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 124,36 грн., суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. Відтак, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України , ґрунтується на приписах ГК України щодо засобів господарської відповідальності, оскільки пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постановах Вищого господарського суду України від 09.07.2014 у справі № 910/19084/13, від 11.11.2015 у справі № 911/2418/15, від 02.08.2016 у справі №910/3234/16.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 167166,42 грн. заборгованості по орендній платі, 44696,73 грн. пені, 35104,95 грн. штрафу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Спецавтокомплект-Ж.С.А (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 40 І, офіс 4, ідентифікаційний код 36285721) на користь Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту УкрНДІводоканалпроект (02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, буд. 2/1, ідентифікаційний код 02494911) 167166 (сто шістдесят сім тисяч сто шістдесят шість) грн. 42 коп. заборгованості по орендній платі , 44696 (сорок чотири тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 73 коп. пені, 35104 (тридцять п'ять тисяч сто чотири) грн. 95 коп. штрафу, 3704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 11.12.2017.