Рішення

від 04.12.2017 по справі 910/19154/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017Справа №910/19154/17

За позовом Виконавчого комітету Обухівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Козелло

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 39 300,89 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Клименко О.В.., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Козелло (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 39 300,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.05.2016 позивач передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання з оплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 38 386,10 грн. за період з травня 2016 року по квітень 2017 року включно.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 914,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 порушено провадження у справі № 910/119154/17, розгляд справи призначено на 04.12.2017.

Представник позивача у судове засідання 04.12.2017 з'явився, подав письмове підтвердження про відсутність аналогічних спорів, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Козелло (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна,що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно умов якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради від 05.05.2016 № 268 передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежилі приміщення (далі - майно) площею 325,8 кв.м., розміщене за адресою: мікрорайон Яблуневий, 24, місто Обухів, Київська область, 08700, що перебуває на балансі Обухівської міської ради (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 30 квітня 2016 року і становить за незалежною оцінкою залишковою вартістю 466 421 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою раціонального використання нерухомого майна для розміщення цеху по виробництву кондитерських виробів. Майно використовується лише за цільовим призначенням, як це зазначено в Договорі оренди.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж 2 роки 11 місяців) та акта приймання-передавання майна.

У відповідності до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Обухівської міської ради від 27.04.2016 № 163-9-VII відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди з 27 травня 2016 року 4 081,18 грн. при орендній ставці 15%.

Згідно з п. 3.3 та п. 3.4 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. У разі користування майно протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

За умовами пункту 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 25 числа наступного місяця на рахунок орендодавця.

Цей Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 27.05.2016 до 27.04.2019 включно.

27.05.2016 сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування на умовах оренди нежиле приміщення за адресою: місто Обухів, мікрорайон Яблуневий, 24, загальною площею 325,8 кв.м.

Додатком № 2 від 27.05.2016 до Договору сторонами викладено розрахунок орендної плати за оренду нерухомого майна, відповідно до якого, орендна плата за базовий місяць становить 4 897,42 грн. з ПДВ.

28.04.2017 між сторонами укладено Договір про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.05.2016 № 76, відповідно до якого, сторони дійшли згоди припинити дію договору оренди.

Згідно Акту прийому-передачі об'єкту оренди відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди орендоване майно.

Також, 28.04.2017 між сторонами було укладено Угоду про погашення заборгованості за оренду комунальної власності Обухівської міської ради (далі - Угода), у якій погоджено графі погашення заборгованості за оренду комунальної власності Обухівської міської ради ТОВ Козелло у розмірі 33 831,26 грн. (без врахування орендної плати за квітень 2017), яку орендар зобов'язується погасити в термін до 01.12.2017.

Позивач зазначає, що відповідач орендував приміщення у період з травня 2016 по квітень 2017, при цьому у зазначений період свої зобов'язання з оплати орендних платежів належним чином не виконав, як і не виконав Угоду про погашення заборгованості, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 38 386,10 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містить ст. 759 ЦК України.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

28.04.2017 між сторонами укладено Договір про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.05.2016 № 76, відповідно до якого, сторони дійшли згоди припинити дію договору оренди.

Згідно Акту прийому-передачі об'єкту оренди відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди орендоване майно.

Відтак, судом встановлено, що Договір припинив свою дію 28.04.2017.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна державної власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (частина третя статті 18 Закону).

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частини перга та третя статті 19 Закону).

За умовами пункту 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 25 числа наступного місяця на рахунок орендодавця.

Поряд з цим, як встановлено судом, 28.04.2017 між сторонами було укладено Угоду про погашення заборгованості за оренду комунальної власності Обухівської міської ради, у якій погоджено графі погашення заборгованості за оренду комунальної власності Обухівської міської ради ТОВ Козелло у розмірі 33 831,26 грн. (без врахування орендної плати за квітень 2017), яку орендар зобов'язується погасити в термін до 01.12.2017 згідно з графіком погашення заборгованості за оренду комунальної власності Обухівської міської ради: травень 2017 року - 5640,00 грн.; червень 2017 року - 5640,00 грн.; липень 2017 року - 5640,00 грн.; серпень 2017 року - 5640,00 грн.; вересень 2017 року - 5640,00 грн.; жовтень 2017 року - 5631,26 грн.; листопад 2017 року - нарахування орендної плати за квітень 2017 року за період заборгованості.

Таким чином, зазначеним графіком було узгоджено сторонами сплату вже існуючої заборгованості у нові строки.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач в свою чергу оренду плату, ані у строки визначені Договором, ані у строки визначені Угодою, не сплатив, в зв'язку з чим, за ним обліковується заборгованість в розмірі 38 386,10 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 38 386,10 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 914,79 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.7 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі подвійно облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 914,79 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Козелло (04060, м. Київ, вулиця Щусєва, будинок 36, офіс 21; ідентифікаційний код: 40363187) на користь Виконавчого комітету Обухівської міської ради (08700, Київська обл., місто Обухів, вулиця Київська, будинок 10; ідентифікаційний код: 04362680) заборгованість в розмірі 38 386 (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 10 коп., пеню в розмірі 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2017.

Суддя О.А. Грєхова