Рішення

від 29.11.2017 по справі 910/19374/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2017Справа №910/19374/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Оберіг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранум"

про стягнення 146 311,78 грн

Суддя Лиськов М.О.

Від позивача Багдасарян А.Ю. (дов №12 від 24.10.2017)

Від відповідача не прибув

В судовому засіданні 29.11.2011 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Оберіг" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранум" (відповідач) 146 311,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором поставки №08-04/16 від 18.04.2016 в частині оплати за поставлену продукцію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19374/17, розгляд справи призначено на 29.11.2017.

В судове засідання призначене на 29.11.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення в яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідач в судове засідання, призначене 29.11.2017, не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). Відповідно з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "Оберіг" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранум" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки № 08-04/16 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався продати(поставити), а Покупець - прийняти та оплатити ячмінь українського походження, урожаю 2015 року на умовах договору (далі - Товар).

Відповідно до п. 1.2. Договору ціна Товару склала 4 150,00 грн за 1 тону, загальна вартість Товару за Договором складала 830 000,00 грн.

В пункті 2.4. Договору визначено перелік документів, які Постачальник зобов'язаний надати Покупцю при поставці Товару.

В розділі 3 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема: оплата Товару здійснюється Покупцем у грошовій формі впродовж 3-х банківських днів після надання Постачальником Покупцю документів, зазначених у п.2.4 Договору,

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу Товар в кількості 88 360 кг, що підтверджено товарно-транспортними накладними серії 12ААД № 870358 від 19.04.2016, серії 12ААД № 870357, від 19.04.2016 та надано документи, передбачені п.2.4 Договору (копії накладних наявні в матеріалах справи).

Згідно актів перерахунку ціни загальна вартість поставленого Товару з ПДВ, з урахуванням доведення до базових якісних показників, склала 364 311,78 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого Товару виконав лише частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 146 311,78 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 06.02.2017 направив на адресу відповідача претензію № 24 від 03.02.2017 про сплату вартості поставленого товару, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Своїм правом на подання відзиву (заперечень на позов) відповідач не скористався, доказів оплати заборгованості станом на день розгляду справи до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранум" (03110, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 39-А; ідентифікаційний код: 39602891) на користь Приватного акціонерного товариства "Оберіг" (55330, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Семенівка, вулиця Шкільна, будинок 44; ідентифікаційний код: 31976385) 146 311 грн 78 коп. - основного боргу та 2 194 грн 68 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.12.2017

Суддя М.О. Лиськов