Рішення

від 05.12.2017 по справі 910/17364/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/17364/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Оіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий урожай"

про стягнення 116 052,06 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача Кіряков А.С. за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Оіл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий урожай" про стягнення 116 052,06 грн. за договором купівлі-продажу № 14/07 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №14/07 від 14.07.2017 не оплатив товар, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий урожай" виконати свої зобов'язання, щодо оплати товару на підставі договору.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 09.10.2017 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 14.11.2017р. про відкладення розгляду справи не подав.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд.5.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На призначені судові засідання 14.11.2017р. та 05.11.2017р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про порушення провадження у справі була вручена відповідачу 07.11.2017р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Арістей Оіл (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач, покупець) було укладено договір про купівлі-продажу №14/07 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити технічні рідини, технічні мастила і оливи (надалі - товар)на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна товару, що поставляється і умови поставки визначаються згідно додатку на партію товару.

Загальна сума договору визначається сумою всіх додатків і видаткових накладних до нього, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, покупець оплачує 100% вартості кожної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку фактури на партію товару, в термін та на умовах, вказаних в додатку, що є невід'ємною частиною даного договору.

Додатком №1 від 25.07.2017 до договору на загальну суму 27 463,00 грн. на умовах поставки товару в м. Маріуполь.

Додатком №2 від 25.07.2017 до договору на загальну суму 17 181,00 грн. на умовах поставки товару м. Дружківка.

Додатком №3 від 25.07.2017 до договору на загальну суму 11 258,00 грн. на умовах поставки товару м. Костянтинівка.

Додатком №4 від 25.07.2017 до договору на загальну суму 15 931,00 грн. на умовах поставки товару м. Селідове.

Додатком №5 від 25.07.2017 до договору на загальну суму 8 069,00 грн. на умовах поставки товару м. Покровськ.

Додатком №6 від 25.07.2017 до договору на загальну суму 15 534,00 грн. на умовах поставки товару м. Сєверодонецьк.

Позивачем виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними: №А-0731-0002 від 31.07.2017 на суму 27 463,00 грн., №А-0727-0002 від 27.07.2017 на суму 17 181,00 грн., №А-0731-0004 від 31.07.2017 на суму 11 258,00 грн., №А-0731-0005 від 31.07.2017 на суму 15 931,00 грн., №А-0731-0003 від 31.07.2017 на суму 8 069,00 грн., №А-0731-0001 від 31.07.2017 на суму 15 534,00 грн. На загальну суму 95 436,00 грн.

Таким чином, відповідач мав сплатити суму в розмірі 78 255,00 грн. до 07.08.2017 включно, а також 17 181,00 грн. до 03.08.2017.

Однак відповідач не здійснив оплату ані до 03.08.2017, ані до 07.08.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в суму 95 436,00 грн.

Відповідно до п. 9.1. договору у разі порушення покупцем строків розрахунку згідно з п.5.1. договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товар, за кожен день прострочення оплати.

Згідно з п. 9.2. договору, у разі прострочення оплати партії товару більше ніж на 10 календарних днів від строків зазначених у відповідній специфікації на поставку даної партії товару, покупець, крім пені за прострочення платежу, сплачує штраф у розмірі 10% від повної вартості партії товару згідно з додатком.

Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками і діє в частині поставок до 31.12.2017. У частині розрахунків - до повного завершення розрахунків між стронами.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар не виконав та не здійснив оплату вартості поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 95 436,00 грн. боргу.

У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 5.1. договору, позивач виконав свої зобов'язання за договором та по кожному додатку до нього, що підтверджується видатковими накладними:

- видаткова накладна №А-0731-0002 від 31.07.2017 на суму 27 463,00 грн., відправлення за якою було здійснено 01.08.2017 в м. Маріуполь, що підтверджується квитанцією №0850399526, який доставлено 03.08.2017 відповідно до інформаційного сайту перевізника http://www.delivery-auto.com/ru-RU/GroupCompani .

- видаткова накладна №А-0727-0002 від 27.07.2017 на суму 17 181,00 грн., відправлення за якою було здійснено 27.07.2017 в м. Дружківка, що підтверджується квитанцією №0850399464, який доставлено 01.08.2017 відповідно до інформаційного сайту перевізника http://www.delivery-auto.com/ru-RU/GroupCompani .

- видаткова накладна №А-0731-0004 від 31.07.2017 на суму 11 258,00 грн., відправлення за якою було здійснено 01.08.2017 в м. Костянтинівка, що підтверджується квитанцією №0850399529, який доставлено 07.08.2017 відповідно до інформаційного сайту перевізника http://www.delivery-auto.com/ru-RU/GroupCompani .

- видаткова накладна №А-0731-0005 від 31.07.2017 на суму 15 931,00 грн., відправлення за якою було здійснено 02.08.2017 в м. Селідове, що підтверджується квитанцією №0850424877, який доставлено 08.08.2017 відповідно до інформаційного сайту перевізника http://www.delivery-auto.com/ru-RU/GroupCompani .

- видаткова накладна №А-0731-0003 від 31.07.2017 на суму 8 069,00 грн., відправлення за якою було здійснено 01.08.2017 в м. Покровськ, що підтверджується квитанцією №0850399515, який доставлено 03.08.2017 відповідно до інформаційного сайту перевізника http://www.delivery-auto.com/ru-RU/GroupCompani .

- видаткова накладна №А-0731-0001 від 31.07.2017 на суму 15 534,00 грн., відправлення за якою було здійснено 01.08.2017 в м. Маріуполь, що підтверджується квитанцією №0850399524, який доставлено 04.08.2017 відповідно до інформаційного сайту перевізника http://www.delivery-auto.com/ru-RU/GroupCompani .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за вказаними видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 95 436,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів на підтвердження оплати повної вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Факт наявності заборгованості з оплати вартості поставленого позивачем товару в розмірі 95 436,00 грн. доведений матеріалами справи і відповідачем сума заборгованості не спростована.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 95 436,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань, щодо договору.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 3% річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 02.10.2017 то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 437,06 грн. трьох відсотків річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10 635,40 грн. пені та 9 543,60 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань відповідно до договору купівлі-продажу №14/07 від 14.07.2017.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за поставку товару в повному обсязі не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 9.1. договору у разі порушення покупцем строків розрахунку згідно з п.5.1. договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товар, за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення пені відповідно до п. 9.1. договору, суд встановив, що розрахунок пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

З огляду на те, що в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України, суд зробив власний розрахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ. Згідно здійсненого судом перерахунку розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 4 713,12 грн. пені.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 02.10.2017 то з нього, на підставі п. 9.1. договору, за розрахунком суду, підлягають стягненню 4 713,12 грн. пені.

Згідно з п. 9.2. договору, у разі прострочення оплати партії товару більше ніж на 10 календарних днів від строків зазначених у відповідній специфікації на поставку даної партії товару, покупець, крім пені за прострочення платежу, сплачує штраф у розмірі 10% від повної вартості партії товару згідно з додатком.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 02.10.2017 то з нього, на підставі п. 9.2. договору, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню також 9 543,60 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Оіл" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 10 200,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

21.09.2017 між адвокацьким бюро Вартові Пучин та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей Оіл" було укладено договір про надання правової допомоги №19-09 відповідно до якого, адвокатське бюро зобов'язується здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги клієнта.

Відповідно до п. 2.2.5. договору про надання правової допомоги, виконувати будь-які інші дії, направлені на виконаня предмету цього договору, зокрема, але не обмежуючись, залучити до виконання цього договору інших адвокатів, юристів.

На виконання зобов'язань щодо оплати послуг адвоката за вказаним договором позивач перерахував на користь Адвокацького бюро Вартові Пучин грошові кошти у розмірі 10 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 482 від 26.09.2017.

Дослідивши викладені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі - 10 200,00 грн., суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У відповідності до абзацу третього пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/973 від 14.12.2007 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За змістом приписів частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню частково, витрати на послуги адвоката підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 9 679,80 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий урожай" (02099, м.Київ, вул. Зрошувальна, будинок 5, код ЄДРПОУ 39537147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Оіл" (03148, м.Київ, вул..Святошинська, будинок 34А, ЄДРПОУ 37099684) основний борг в розмірі 95 436 (дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 00 коп., пені 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 12 коп., штрафу в розмірі 9 543 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 60 коп., три проценти річних в розмірі 437 (чотириста тридцять сім) грн. 06 коп. , витрати на оплату адвоката 9 679 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 80 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 652 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.12.2017

Суддя І.І. Борисенко