Ухвала

від 05.12.2017 по справі 910/23644/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

05.12.2017Справа № 910/23644/16 За позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль

до Приватного акціонерного товариства Монтажлегмаш

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Дочірнього торгівельно-промислового підприємства Комсервіс

2) Дочірнього підприємства Промінструмент

про звернення стягнення на предмет іпотеки 2 284 280,63 дол. США

Суддя Демидов В.О.

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - не з'явився.

встановив :

Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Монтажлегмаш в якому просить в рахунок погашення заборгованості Дочірнього торгівельно-промислового підприємства Комсервіс та Дочірнього підприємства Промінструмент перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2004 у розмірі 2 284 280,63 дол. США, що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 052 027,75 дол. США та заборгованості за процентами у розмірі 232 252,88 дол. США, з яких:

- заборгованість Дочірнього торгівельно-промислового підприємства Комсервіс перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №010/1901/105 від 25.04.2007 становить 1 627 266,60 дол. США, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 1 455 722,86 дол. США та заборгованість за процентами - 171 543,74 дол. США;

- заборгованість Дочірнього підприємства Промінструмент перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №010/1901/106 від 25.04.2007 становить 657 051,03 дол. США, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 596 304,89 дол. США та заборгованість за процентами - 60 709,14 дол. США;

звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству Монтажлегмаш та переданий в іпотеку за Договором про заставу нерухомості (іпотека), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 28.07.2005 за реєстровим №3759 із змінами та доповненнями, а саме:

- нежилі приміщення, що складаються: із приміщень з №1 по №9 (групи приміщень №14), №№ І, ІІ, підвалу, з №1 по №23 (групи приміщень №1), №№ 1, 2 (групи приміщень №2), №№1, 2, 3 (групи приміщень №3), з №1 по №20 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень №6), №1 (групи приміщень №9), №№ І, ІІ першого поверху, №1, 3, 4, з №6 по №34 (групи приміщень №10), №№ І, ІІ другого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №11), №№ І, ІІ третього поверху, з №1 по №10 (групи приміщень №12), №№ І, ІІ четвертого поверху, №№13, І мезоніну (в літ. А), загальною площею 5 325,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5;

- будівлю складу металу, що складається із будівлі складу металу (літ. Е), загальною площею 1 374,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2016 порушено провадження у справі №910/23644/16, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірнє торгівельно-промислове підприємство Комсервіс та Дочірнє підприємство Промінструмент , розгляд справи призначено на 10.01.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2017 у зв'язку із неявкою представників відповідача та третіх осіб, невиконанням ними вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 19.01.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у зв'язку із неявкою представників третіх осіб, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 14.02.2017.

14.02.2017 представником відповідача через загальний відділ суду подано клопотання про призначення у справі №910/23644/16 судової оціночно-будівельної експертизи для визначення ринкової ціни предмету іпотеки, а саме нежилих приміщень, що складаються: із приміщень з №1 по №9 (групи приміщень №14), №№ І, ІІ, підвалу, з №1 по №23 (групи приміщень №1), №№ 1, 2 (групи приміщень №2), №№1, 2, 3 (групи приміщень №3), з №1 по №20 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень №6), №1 (групи приміщень №9), №№ І, ІІ першого поверху, №1, 3, 4, з №6 по №34 (групи приміщень №10), №№ І, ІІ другого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №11), №№ І, ІІ третього поверху, з №1 по №10 (групи приміщень №12), №№ І, ІІ четвертого поверху, №№13, І мезоніну (в літ. А), загальною площею 5 325,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5 та будівлі складу металу, що складається із будівлі складу металу (літ. Е), загальною площею 1 374,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2017 на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справі №910/23644/16 призначено судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №910/23644/16 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз будівельно-технічної судової експертизи та отримання висновку експерта.

Відповідно до супровідного листа №01-1669/17 від 23.02.2017, у зв'язку із призначенням судової експертизи, матеріали справи №910/23644/16 у відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

30.03.2017 до господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №5305/17-42 від 28.03.2017 з проханням погодити термін проведення судової експертизи понад три місяці, здійснити оплату судової експертизи, а також клопотанням судового експерта Чалюк І.М. про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Враховуючи надходження зазначеного клопотання, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 поновлено провадження у справі; задоволено клопотання судового експерта; зобов'язано Приватне акціонерне товариство Монтажлегмаш в десятиденний строк надати суду для подальшого направлення судовому експерту, відомості щодо правового статусу земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5, на якій знаходяться об'єкти дослідження; площу даної земельної ділянки для кожної будівлі відповідно; матеріали технічної інвентаризації (БТІ) нежилих приміщень, що складаються з №1 по №9 (групи приміщень №14), №№ І, ІІ, підвалу, з №1 по №23 (групи приміщень №1), №№ 1, 2 (групи приміщень №2), №№1, 2, 3 (групи приміщень №3), з №1 по №20 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень №6), №1 (групи приміщень №9), №№ І, ІІ першого поверху, №1, 3, 4, з №6 по №34 (групи приміщень №10), №№ І, ІІ другого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №11), №№ І, ІІ третього поверху, з №1 по №10 (групи приміщень №12), №№ І, ІІ четвертого поверху, №№13, І мезоніну (в літ. А), загальною площею 5 325,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5 та будівлі складу металу (літ. Е), загальною площею 1 374,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5; правовстановлюючі документи на об'єкти оцінки, що вказані в ухвалі суду від 14.02.2017, зобов'язано Приватне акціонерне товариство Монтажлегмаш оплатити вартість судової експертизи згідно рахунку №2208 від 23.03.2017, оригінал якого було направлено на адресу вказаної юридичної особи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз листом №5305/17-42 від 28.03.2017, погоджено термін проведення, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2017 у справі №910/23644/16, судової експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів та зупинено провадження у справі №910/23644/16 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

21.08.2017 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України супровідним листом №5305/17-42 від 02.08.2017 за підписом т.в.о директора інституту Голікова Т.Д. через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи №910/23644/16 без висновку судової експертизи, у зв'язку з тим, що попередня оплата вартості судової експертизи не була здійснена стороною, на яку такий обов'язок покладено згідно ухвали суду від 14.02.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2017 поновлено провадження по справі №910/23644/16, розгляд справи призначено на 05.12.2017.

04.12.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення щодо позовних вимог, просив позов задовольнити.

У судове засідання 05.12.2017 представники відповідача та третіх осіб 1, 2 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Позивач у судове засідання 05.12.2017 також не з'явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь свого представника в засіданні Вищого господарського суду України.

Розглянувши в судовому засіданні 05.12.2017 клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неможливість представника позивача взяти участь у судовому засіданні 05.12.2017 у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні, не може бути належними підставами для відкладення розгляду справи, враховуючи, що позивач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Разом з тим, враховуючи, що матеріали справи №910/23644/16 були повернуті без висновку судової експертизи, у зв'язку з тим, що попередня оплата вартості судової експертизи не була здійснена стороною, на яку такий обов'язок покладено згідно ухвали суду від 14.02.2017, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно ст. 1 Закону України Про судову експертизу , судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи , судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В силу приписів ст. 41 Закону України Про іпотеку , реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Нормами ст. 43 Закону України Про іпотеку передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги позивача, зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству Монтажлегмаш та переданий в іпотеку за Договором про заставу нерухомості (іпотека), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 28.07.2005 за реєстровим №3759 із змінами та доповненнями, а саме: нежилі приміщення, що складаються: із приміщень з №1 по №9 (групи приміщень №14), №№ І, ІІ, підвалу, з №1 по №23 (групи приміщень №1), №№ 1, 2 (групи приміщень №2), №№1, 2, 3 (групи приміщень №3), з №1 по №20 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень №6), №1 (групи приміщень №9), №№ І, ІІ першого поверху, №1, 3, 4, з №6 по №34 (групи приміщень №10), №№ І, ІІ другого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №11), №№ І, ІІ третього поверху, з №1 по №10 (групи приміщень №12), №№ І, ІІ четвертого поверху, №№13, І мезоніну (в літ. А), загальною площею 5 325,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5; будівлю складу металу, що складається із будівлі складу металу (літ. Е), загальною площею 1 374,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5.

Як на тому наголошено в п. 4.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів , з урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України Про іпотеку початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Звертаючись до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, відповідач посилався на те, що позивач в позовних вимогах визначив початкові ціни для реалізації предмету іпотеки (нежилі приміщення площею 5 325,30 кв.м. в сумі 13 486 000,00 грн., на будівлю складу металу (літ. Е) площею 1 374,30 кв.м. - 3 239 000,00 грн.), які можуть не відповідати реальній вартості об'єктів на даний час, оскільки з часу погодження сторонами цих цін пройшло більше трьох років і вартість об'єктів нерухомості могла істотно змінитись.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 02.09.2015 у справі № 910/8992/14, в якій зазначається, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України Про іпотеку вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав не брати її до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана на підставі ст.ст. 42, 43, 33 ГПК України довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про проведення відповідної судової експертизи, тоді як господарський суд згідно з ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, може призначити судову експертизу.

Також, судом враховано правову позицію, викладену в п. 4.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 №1 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів , відповідно до якого якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України Про іпотеку початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Враховуючи ту обставину, що спірний договір про заставу нерухомості (іпотека) було укладено 28.07.2005, а ринкові ціни на нерухомість з моменту укладення вказаного договору суттєво змінились через економічну ситуацію в Україні, господарський суд дійшов до висновку про втрату актуальності цінами предмета іпотеки, зазначених у договорі про внесення змін від 10.01.2014 зареєстрованого в реєстрі за №8 до договору про заставу нерухомості (іпотека) від 28.07.2005, а також про необхідність призначення у справі №910/23644/16 судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи з метою визначення об'єктивної ринкової вартості предмета іпотеки, на який звертається стягнення у даній справі.

З огляду на зазначене та враховуючи ті обставини, що між сторонами існує спір стосовно вартості предмету іпотеки на час звернення позивача до суду, а визначення його вартості потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи для встановлення вартості об'єкту нерухомості, що є предметом іпотеки за спірним іпотечним договором.

З огляду на вказане ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2017 на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справі №910/23644/16 було призначено судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Разом з тим, 21.08.2017 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України супровідним листом №5305/17-42 від 02.08.2017 за підписом т.в.о директора інституту Голікова Т.Д. через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи №910/23644/16 без висновку судової експертизи, у зв'язку з тим, що попередня оплата вартості судової експертизи не була здійснена стороною, на яку такий обов'язок покладено згідно ухвали суду від 14.02.2017.

Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону України Про судову експертизу витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно із ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи визначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі, шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 14.02.2017 господарського суду міста Києва у справі № 910/23644/16 оплату витрат на проведення судової експертизи на даному етапі покладено на відповідача.

Приймаючи до уваги підстави для призначення судової експертизи, зокрема, у зв'язку з тим, що між сторонами існує спір стосовно вартості предмету іпотеки на час звернення позивача до суду, а визначення його вартості потребує спеціальних знань, а також враховуючи, що відповідачем витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи оплачено не було, проте встановлення вартості предмету іпотеки у справах даної категорії є обов'язковим, суд вважає за необхідне проведення у даній справі експертизи для визначення вартості предмета іпотеки, оскільки в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести оплату експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Крім того, слід зазначити, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Суд звертає увагу, що пунктом 5 статті 83 ГПК України передбачена відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону у вигляді накладення штрафу у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а тому вимоги суду є обов'язковими для всіх учасників судового процесу. Зловживання стороною спору своїми правами чи обов'язками є неприпустимим.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

З огляду на викладене, з метою дотримання процесуальних строків, вставлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ухвалив:

1. Призначити по справі №910/23644/16 судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу.

2. Проведення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03068, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. На вирішення експерта поставити наступні питання:

- яка ринкова (початкова) вартість предмета іпотеки за Договором про заставу нерухомості (іпотека), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 28.07.2005 р. за реєстровим №3759 із змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Приватним акціонерним товариством Монтажлегмаш , а саме нерухоме майно - нежилі приміщення, що складаються: із приміщень з №1 по №9 (групи приміщень №14), №№ І, ІІ, підвалу, з №1 по №23 (групи приміщень №1), №№ 1, 2 (групи приміщень №2), №№1, 2, 3 (групи приміщень №3), з №1 по №20 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень №6), №1 (групи приміщень №9), №№ І, ІІ першого поверху, №1, 3, 4, з №6 по №34 (групи приміщень №10), №№ І, ІІ другого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №11), №№ І, ІІ третього поверху, з №1 по №10 (групи приміщень №12), №№ І, ІІ четвертого поверху, №№13, І мезоніну (в літ. А), загальною площею 5 325,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5?

- яка ринкова (початкова) вартість предмета іпотеки за Договором про заставу нерухомості (іпотека), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 28.07.2005 р. за реєстровим №3759 із змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Приватним акціонерним товариством Монтажлегмаш , а саме нерухоме майно - будівлю складу металу, що складається із будівлі складу металу (літ. Е), загальною площею 1 374,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5?

4. Витрати по оплаті експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство Монтажлегмаш (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 5; ідентифікаційний код 01401126).

5. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Монтажлегмаш сплатити вартість судової експертизи згідно з рахунком, який буде надано Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

6. Відповідно до статті 4 Закону України Про судову експертизу попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України .

7. Зобов'язати сторони надати експерту усі потрібні для проведення експертизи документи.

8. Зобов'язати експерта згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі, а також провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

9. Провадження у справі №910/23644/16 зупинити до одержання результатів експертизи.

10. Ухвалу суду разом зі справою №910/23644/16 направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03068, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Суддя В.О. Демидов