Рішення

від 05.12.2017 по справі 914/2248/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017р. Справа № 914/2248/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка , м. Львів

про стягнення 76 388, 45 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ до приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка , м. Львів про стягнення 76 388, 45 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.11.2017р.

Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, з'ясування всіх обставин справи, 21.11.2017р. розгляд справи відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 05.12.2017р. представник позивача з'явився. Дав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, дав пояснення по суті спору. На виконання вимог ухвали суду подав звіт про фінансові результати підприємства за 2016р. Враховуючи повну оплату заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №2346/15-БО-21 від 25.12.2014р., а також важкий фінансовий стан підприємства, просить суд зменшити розмір пені на 95%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які виникають між суб»єктами господарювання або між суб»єктами господарювання і негосподарюючими суб»єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов»язаннями.

25.12.2014р. між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач, за договором - продавець) та приватним підприємством Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка (відповідач, за договором - покупець) укладено договір №2346/15-БО-21 купівлі-продажу природного газу.

Згідно умов даного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання взятих на себе зобов'язань, публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передано у власність приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка природний газ, на загальну суму 348 080, 83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними та скріпленими печатками сторін (в матеріалах справи).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо вчасної оплати за поставлений природний газ не виконав, внаслідок чого порушив вимоги п. 6.1 договору. Дана обставина відповідачем не заперечувалась.

Внаслідок неналежного виконання приватним підприємством Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка взятих на себе зобов'язань щодо оплати за переданий природний газ в строки, передбачені договором, публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно з приписами ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Аналогічна норма міститься у ч.4 ст.231 ГК України, згідно якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що пеня як різновид неустойки є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, правочин щодо неустойки повинен був бути вчинений у письмовій формі.

Згідно п. 7.2 договору №2346/15-БО-21 купівлі-продажу природного газу, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відтак, на підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 56 941, 76 грн., згідно поданого розрахунку.

Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно п.3.2. вищевказаної постанови, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

На підставі зазначених норм, позивачем за прострочення виконання зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 5 395, 20 грн. та 14 051, 49 грн. інфляційних втрат відповідно до розрахунку, поданого до позовної заяви (в матеріалах справи).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон суд встановив, що розмір пені становить 56 941, 76 грн., 3% річних - 5 392, 03 грн., а сума інфляційних нарахувань складає 14 053, 82 грн., тобто розмір інфляційних нарахувань є більшими, ніж вказав позивач.

Однак, у відповідності до норм господарсько-процесуального законодавства, суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог та не вправі виходити за їх межі без заявленого клопотання відповідно до ч.1 п.2. ст. 83 ГПК України.

Згідно поданого відзиву, відповідач ствердив, що природний газ згідно договору, укладеного між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та приватним підприємством Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка , закуповувався виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалась бюджетними установами та організаціями і, відповідно, розрахунки відповідача із позивачем залежали від реального фінансування в рамках бюджету держави, яке здійснювалось із значною затримкою. Відтак, просить суд зменшити розмір пені на 95%.

Щодо заявленого відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей, як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст.ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України).

В судових засіданнях представником відповідача не подано належних та обґрунтованих доказів важкого фінансового становища підприємства та належних доказів, що ускладнюють своєчасне виконання зобов'язань за договором, а подані відповідачем документи, зокрема, фінансові звіти станом на 01.01.2016р. та 01.01.2017р. не свідчать про збитковість підприємства.

При цьому, посилання позивача на відсутність достатніх коштів для покриття заборгованості за договором не можуть вважатись належними та беззаперечними доказами відсутності грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості та унеможливлюють об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Оцінюючи матеріали справи, виходячи із інтересів сторін, причини неможливості належного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення вчасного розрахунку за поставлений природний газ, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для зменшення пені, у зв'язку з чим клопотання відповідача залишається без задоволення.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань по оплаті поставленого природного газу у строки, передбачені договором підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 56 941, 76 грн. - пені, 14 051, 49 грн. - інфляційних втрат та 5 392, 03 грн. - 3% річних. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 11, 179, 509, 525, 530, 546, 547, 549, 551, 599, 611, 612, 617, 625, 629, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 218, 231 ГК України, ст. ст. 4-3, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка , м. Львів, вул. Сихівська, 9/39а (код ЄДРПОУ 30388472) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 20077720) - 56 941, 76 грн. - пені, 14 051, 49 грн. - інфляційних втрат, 5 392, 03 грн. - 3% річних та 1 145, 78 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 08.12.2017р.

Суддя Мороз Н.В.