Рішення

від 08.12.2017 по справі 916/2566/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2017 р.Справа № 916/2566/17

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгроком»

До відповідача: Фермерського господарства „Чорноморець Р»

Про стягнення 1024540,67 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгроком» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства „Чорноморець Р» про стягнення основного боргу у розмірі 728036,30 грн., штрафу у розмірі 180551 грн., 30% річних у розмірі 47781,27 грн. та пені у розмірі 40693,72грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2017р. порушено провадження у справі №916/2566/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні.

13.11.2017р. до господарського суду Одеської області позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 728036,30 грн., штрафу у розмірі 180551 грн., 30% річних у розмірі 62624,08 грн. та пені у розмірі 53332,29 грн., з доплатою суми судового збору у розмірі 416,22 грн. відповідно до платіжного доручення №12558 від 09.11.2017р.

Відповідачем - Фермерським господарством „Чорноморець Р» письмового відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надано.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.11.2017р. присутнім керівником Фермерським господарством „Чорноморець Р» було зазначено суду, що він не заперечує проти існування основної заборгованості у розмірі 728036,30 грн. перед позивачем.

З огляду на відсутність письмового відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідач, суд встановив.

22 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроком» (Продавець) та Фермерським господарством „Чорноморець Р» (Покупець) було укладено Договір поставки №Пд220517/02 з відстрочкою платежу (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно до п. 2.2. Договору, Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Продавця, вказаний в рахунку-фактурі. Оплата згідно рахунку-фактури дійсна в межах терміну, визначеного в ньому. Оплата товару здійснюється в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного договору.

У випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити Покупець, змінюється та Покупець зобов'язаний здійснити її перерахунок самостійно за формулою (п. 2.3. Договору).

На виконання умов укладеного договору, позивачем на користь відповідача було здійснено поставку товару, який визначено у Специфікаціях на загальну суму 734799 грн., що підтверджується складеними та підписаними між сторонами видатковими накладними, копія яких містяться в матеріалах справи, а саме: видатковою накладною №ПД000281 від 22.05.2017р. на суму 17400 грн., видатковою накладною №ПД000349від 25.05.2017р. на суму 27424 грн., видатковою накладною №ПД000352 від 25.05.2017р. на суму 173400 грн., видатковою накладною №ПД000458 від 31.05.2017р. на суму 435000 грн., видатковою накладною №ПД000457 від 31.05.2017р. на суму 34680 грн., видатковою накладною №ПД000071 від 06.06.2017р. на суму 34300 грн., видатковою накладною №ПД000123 від 12.06.2017р. на суму 12595 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору, оплата товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до Договору, отже встановлено наступні строки оплати товару: за Специфікацією №1 оплата товару здійснюється в термін до 23 липня 2017р., за Специфікацією №2 оплата товару здійснюється в термін до 23 липня 2017р., за Специфікацією №3 оплата товару здійснюється в термін до 25 липня 2017р., за Специфікацією №4 оплата товару здійснюється в термін до 30 липня 2017р., за Специфікацією №5 оплата товару здійснюється в термін до 07 серпня 2017р., за Специфікацією №6 оплата товару здійснюється в термін до 12 серпня 2017р.

В порушення договірних зобов'язань, Фермерське господарство „Чорноморець Р» здійснило оплату вартості отриманого товару частково, а саме було сплачено за товар поставлений за Специфікацією №6, у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується основний боргу у розмірі 722204 грн.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару в установлені терміни та у визначеному порядку.

Згідно до п. 5.2. Договору, сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Положеннями п. 5.3. Договору сторонами погоджено, що керуючись положеннями ч. 2статті 625 Цивільного Кодексу України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення Покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього Договору, Покупець на вимогу Продавця сплачує останньому 30 відсотків річних від простроченої суми.

Прострочена сума визначається ціною товару (її частиною), яку Покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем 30% річних від простроченої суми, ціна товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частина), для розрахунку відсотків річних, визначається відповідно до п. 5.4. Договору.

У випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долара США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, ціна неоплаченого товару (заборгованість відповідача) може змінюватись Продавцем пропорційно зміни вартості долара США (Євро) в односторонньому порядку за формулою.

Станом на 13.10.2017р. курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,55 грн./за дол. США, станом на 19.05.2017р. курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,37 грн./за дол. США, станом на 24.05.2017р. курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,27 грн./за дол. США, станом на 29.05.2017р. курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,37 грн./за дол. США, станом на 02.06.2017р. курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,29 грн./за дол. США, відповідні роздруківки містяться в матеріалах справи.

Отже, на підставі вищевикладеного, з урахуванням п. 5.4. Договору, за відповідачем рахується борг за сплати вартості отриманого товару у розмірі 728036,30грн., який станом на момент розгляду справи є несплаченим з боку Фермерського господарства „Чорноморець Р» .

У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 180551 грн., 30% річних у розмірі 62624,08 грн. та пеню у розмірі 53332,29 грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку Фермерського господарства „Чорноморець Р» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №Пд220517/02 з відстрочкою платежу від 22.05.2017р. та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 728036,30 грн., штрафу у розмірі 180551 грн., 30% річних у розмірі 62624,08 грн. та пені у розмірі 53332,29 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроком» та Фермерським господарством „Чорноморець Р» виникли на підставі укладеного між ними 22 травня 2017 року Договору поставки №Пд220517/02 з відстрочкою платежу.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фермерським господарством „Чорноморець Р» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №Пд220517/02 з відстрочкою платежу від 22 травня 2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними та Специфікаціями, які підписані та скріплені печатками обох сторін та наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №Пд220517/02 з відстрочкою платежу від 22 травня 2017 року у розмірі 728036,30 грн. - є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем, з урахуванням п. 5.3. Договору, здійснено нарахування пені та заявлено до стягнення штраф.

Розрахунок проведено на суму боргу 17400 грн. за період з 24.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 1351,98 грн., на суму боргу 27424 грн. за період з 24.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 2130,84 грн., на суму боргу 208080 грн. за період з 26.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 15876,50грн., на суму боргу 435000 грн. за період з 31.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 31668 грн., на суму боргу 34300 грн. за період з 08.08.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 2304,96 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованої пені, вважає такий розрахунок не вірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку пені було не вірно застосовано ставку НБУ.

Судом самостійно було здійснено перерахунок пені: на суму боргу 17400 грн. за період з 24.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 1338,13 грн., на суму боргу 27424 грн. за період з 24.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 2109,02 грн., на суму боргу 208080 грн. за період з 26.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 15717,17 грн., на суму боргу 435000 грн. за період з 31.07.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 31367,67 грн., на суму боргу 34300 грн. за період з 08.08.2017р. по 11.11.2017р., борг зі сплати пені становить 2285,41 грн.

Загальна сума нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить грошову суму у розмірі 52817,40 грн.

Також, суд вважає правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача, щодо стягнення з відповідача за порушення договірних зобов'язань, штрафу у розмірі 180551 грн ., що становить 25 % від загальної суми заборгованості за даним договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення процентів річних - є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару за умовами укладеного договору, позивачем було здійснено нарахуванням 30 % річних, з урахуванням п. 5.3 Договору: розрахунок проведено на суму боргу 17400 грн. за період з 24.07.2017р. по 11.11.2017р., борг - 1587,45 грн., на суму боргу 27424 грн. за період з 24.07.2017р. по 11.11.2017р., борг - 2501,97 грн., на суму боргу 208080 грн. за період з 26.07.2017р. по 11.11.2017р., борг - 18641,69грн., на суму боргу 435000 грн. за період з 31.07.2017р. по 11.11.2017р., борг - 37183,56грн., на суму боргу 34300грн. за період з 08.08.2017р. по 11.11.2017р., борг - 2706,41 грн.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 30% річних у сумі 62621,08 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгроком» зі стягненням з Фермерського господарства „Чорноморець Р» основного боргу у розмірі 728036,30 грн., штрафу у розмірі 180551 грн., 30% річних у розмірі 47781,27 грн. та пені у розмірі 52817,40 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 15360,39 грн., які розрахована пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства „Чорноморець Р» (66700, АДРЕСА_1; код 32651880) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгроком» (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7; код 30530159) основний боргу у розмірі 728036 (сімсот двадцять вісім тисяч тридцять шість) грн. 30 коп., штраф у розмірі 180551(сто вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн., 30 % річних 62621 (шістдесят дві тисячі шістсот двадцять одна) грн. 08 грн., пеню у розмірі 52817 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру позовних вимог у сумі 15360 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 39 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 11 грудня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко