Рішення

від 07.12.2017 по справі 925/1313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 925/1313/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

ОСОБА_3 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі

Черкаської філії публічного акціонерного товариства

«Укртелеком» , м. Черкаси

до управління соціального захисту населення Городищенської

районної державної адміністрації, м. Городище, Черкаська область

про стягнення 55 657 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до управління соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації про стягнення з відповідача боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі в розмірі 109 203 грн. 01 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 жовтня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 31 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 31 жовтня 2017 року оголошувалася перерва до 10 год. 20 хв. на 21 листопада 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

07 грудня 2017 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 55 657 грн. 63 коп. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі за період з травня по грудень 2016 року включно.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 грудня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1313/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу позивач в обґрунтування своїх вимог вказував, що протягом травня - грудня 2016 року останній надавав послуги зв'язку пільговим категоріям населення, проте, відповідач всупереч положенням чинного законодавства України не компенсував позивачу витрати за вказаний період в сумі 55 657 грн. 63 коп.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11 квітня 2012 року, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (в редакції кодексу чинного станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 10. Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга» .

Позивачем надавалися відповідачу відповідні розрахунки в порядку та у спосіб, передбачений Положенням №117.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 (далі-постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, пунктом 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є управління соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови і Порядку №256, відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до частини 1 пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (частина 2 пункт 8 Порядку № 256).

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та статті 174 ГК України.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частин 1, 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» , Законі України «Про жертви нацистських переслідувань» , Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Законі України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законі України «Про охорону дитинства» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що протягом травня - грудня 2016 року позивач надавав послуги зв'язку пільговим категоріям населення, а борг за вказаний період складає 55 657 грн. 63 коп.

Позивачем направлялися відповідачу акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги згідно з формою « 3-пільга» та розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за травень - грудень 2016 року (а.с. 13-38).

Однак, як зазначав позивач, відповідачем не відшкодовуються надані послуги зв'язку на пільгових умовах, оскільки відсутнє фінансування.

Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з пунктом 5 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18 лютого 2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року та у справі Бакалов проти України від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2012 року у справі № 15/5027/715/2011.

Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо оплати послуг зв'язку (відшкодування витрат) наданих позивачем пільговим категоріям населення.

Таким чином сума боргу в розмірі 55 567 грн. 63 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Водночас згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з управління соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації, вул. Миру, 118, м. Городище, Черкаської області, ідентифікаційний код 03195866 на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , вул. Б.Вишневецького, 34, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21560766 - 55 657 грн. 63 коп. боргу та 1 600 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 11 грудня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович