ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 листопада 2017 року м. Київ К/800/39302/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області)
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017
у справі № 804/1998/16 Дніпропетровського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика
до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Рона-СВ ,
Товариство з обмеженою відповідальністю Юнасіс ,
Товариство з обмеженою відповідальністю Равіра ,
Товариство з обмеженою відповідальністю Профіт РН ,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області 21.11.2017 (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/1998/16.
Разом з тим, касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 2 статті 212, частини 5 статті 213, частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження; а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених вище судових рішень вмотивовано в недостатній для визнання його обґрунтованим мірі; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
За змістом норм частин 2, 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам статті 213 цього Кодексу та дотриманням процесуального строку, встановленого законом для її подання.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня року, в якому подається касаційна скарга.
Враховуючи те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на вказану ухвалу апеляційного суду, становить 1600,00 грн.
Законом України Про судовий збір встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Разом із касаційною скаргою ДПІ подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного вище судового рішення, обґрунтоване тим, копію оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017 було отримано відповідачем лише 01.11.2017 (відмітка штампа вхідної кореспонденції ДПІ), на підтвердження чого надав світлокопії супровідного листа апеляційного суду від 19.10.2017 № 804/1998/16 (872/8580/17). Разом з тим, ДПІ на підтвердження вказаних обставин пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не надає, зокрема, поштового конверта із штрихкодовим ідентифікатором про направлення апеляційним судом копії судового рішення на поштову адресу відповідача, що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних підстав для звернення ДПІ з касаційною скаргою відповідно до вимог статей 212 та 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частиною 4, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі № 804/1998/16 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала перегляду Верховним Судом України не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 12.12.2017 |
Номер документу | 70857459 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні