Постанова

від 05.12.2017 по справі 813/1768/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10989/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 11 квітня 2017 року №1039 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п.64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 06.11.2015 року, поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 12 квітня 2017 року, стягнення з Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2017 року по день винесення рішення по даній справі в межах діючого (аналогічного) грошового забезпечення працівника поліції у званні капітана поліції відповідно до наявного звання ОСОБА_1 на день звільнення з ОВС з 06.11.2015 року у відповідності до посади інспектора ювенальної превенції (яка є аналогічною, тотожною посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей яку ОСОБА_1 займав на момент звільнення 06.11.2015 року), та у відповідності до вислуги років (стажу служби) на момент звільнення ОСОБА_1 06.11.2015 року, як у календарному обчислені становить 14 років 2 місяці та 23 дні, зобов'язання Головне управління Національної поліції у Львівській області працевлаштувати ОСОБА_1 у відповідності до п.9 Розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про національну поліцію шляхом призначення на посаду інспектора ювенальної превенції Залізничного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області про, що видати відповідний наказ.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області від 06.11.2015 року № 831 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06 листопада 2015 року у запас за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі №813/6277/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 831 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів; поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року; стягнуто з Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 7300 (сім тисяч триста) грн. 20 коп. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків. В частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 1535 (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) грн. 10 коп. постанова суду виконується негайно. В решті позовних вимог відмовлено. 01.09.2016 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №813/6277/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі №813/6277/15 без змін. Проте, 11.04.2017 року голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області підписав наказ № 1031 "Про виконання рішення суду" та наказ № 1039 о/с про звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ України у запас Збройних сил за п. 64 "г" через скорочення штатів з 06.11.2015 року. Таке звільнення позивач вважає протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, які порушують конституційні права позивача. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 11 квітня 2017 року № 1039 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України за п. 64 "г" /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року. Стягнено з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 8 918, 20 грн. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1 535,10 грн. звернуто до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу

У пункті 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ міститься застереження, яке дозволяє звільнення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби в запас через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі.

При вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі.

В ході звільнення позивача керівництвом не враховано той факт, що відповідач ( Головне управління Національної поліції у Львівській області) мав можливість подальшого використання по службі позивача, оскільки на момент його звільнення та написання позову у новоствореному органі поліції є вільні вакансії посад, які є рівнозначними посаді позивача.

Розділом XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію передбачено відповідні гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України які відповідачем у процесі звільнення позивача порушені. Також там міститься пряма вказівка на умови, за яких працівник міліції може бути звільнений через скорочення штатів.

Згідно з пунктами 9,10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію вбачається, що працівники ліквідованих органів міліції приймаються до поліції у разі наявності згоди, і лише у разі відмови від проходження служби в поліції можуть бути звільнені, а тому сам факт ліквідації органів міліції не може бути підставою для звільнення позивача за скорочення штатів при наявності бажання проходити службу в поліції.

Відповідачами не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість подальшого використання позивача на службі, або невідповідність вимогам до поліцейських.

Верховним Судом України у рішенні від 16.10.2012 року у справі за позовом до Державної виконавчої служби Харківської області, Головного управління юстиції Харківської області про визнання незаконним та скасування наказу визначена правова позиція, яка полягає у тому, що при ліквідації державної установи публічного права на іншу державну установу, якій передані функції ліквідаційної установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідаційної установи, щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідаційної установи та відшкодування усіх витрат, пов'язаних з незаконним звільненням працівника.

Відтак, встановлена законодавством можливість скорочення посади, яку обіймав службовець до звільнення, не виключає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівника. У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або в нести відповідні зміни до штатного розпису-ввести скорочену посаду.

Абзацом першим пункту 9 розділу 11 Закону України Про Національну поліцію (з наступними змінами та доповненнями), працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейський, визначеним цим законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 06. 11. 1992р., № 9 про практику розгляду судами трудових спорів встановлено, що суди при вирішенні трудових спорів повинні неухильно додержуватись Конституції України, КЗпП та інших актів законодавства. Діяльність суддів при розгляді справ цієї категорії повинна спрямовуватись на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС Україні, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічна справа, щодо звільнення позивача вже слухалась Львівським окружним адміністративним судом (справа № 813/6277/15) де були встановлені беззаперечні факти.

Зокрема у судовому засіданні було доведено той факт, що про моє бажання служити в Національній поліції було відомо керівному складу Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області зокрема і працівникам кадрового забезпечення того ж райвідділу, ще до 06.11.2015р. Також було встановлено факт написання мною відповідного рапорту та заяви про бажання служити у Національній поліції та виконання службових обов'язків після 06.11.2015року.

Згідно наказу № 58 від 29.07.1993 р. (із змінами) Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників , а саме абзаців 6 та 7 пункту 4.1., де сказано, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу днем звільнення вважається день видачі трудової книжки, а оскільки трудова книжка позивачу була видана 12.11.2015р., що підтверджується розпискою, а не 06.11.2015р., то фактично позивача був звільнений 12.11.2015р., як працівник поліції із посади інспектора ювенальної превенції Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, що є аналогічною (тотожною) посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області яку позивач обіймав станом на 06.11.2015р.

Разом з тим, виходячи на роботу у Залізничний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області після 06.11.2015р., до 12.11.2015р., та виконуючи свої посадові обов'язки Головним управлінням Національної поліції у Львівській області фактично позивача було визнано працівником поліції.

Також, обов'язок видати наказ про призначення на посаду це обов'язок роботодавця, а не працівника.

З 07.11.2015р. по 12.11.2015р., позивачу так і не було виплачено грошового забезпечення органами Національної поліції у Львівській області. Тобто з мого боку було дотримано усіх вимог передбачених Законом України Про Національну поліцію для переходу з міліції у органи поліції у встановленому порядку згідно перехідних положень Закону України Про національну поліцію .

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що відмовляючи позивачу у позовній вимог про зобов'язання Головне управління Національної поліції у Львівській області працевлаштувати мене ОСОБА_1 у відповідності до п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію шляхом призначення на посаду інспектора ювенальної превенції Залізничного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області (оскільки вона є аналогічна, тотожна тій посаді яку позивач займав на момент мого звільнення 06.11.2015р., (згідно наказу про звільнення позивача), а саме посаді оперуповноваженого Залізничного PB ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 12 квітня 2017р. то суд першої інстанції в оскаржуваному рішення, по даній справі прийшов до поспішного висновку, що позивача слід поновити із 06.11.2015р., а не із 12.04.2017р.

Однак з таким висновком суду першої інстанції судова колегія апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.

30.06.2016р., постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 813/6277/15 було вже прийнято рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного PB ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 06 листопада 2015 року.

11.04.2017р., наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1031 о/с було визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України у Львівській області № 831 о/с від 06.11.2015р., в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за п.64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів та поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області з 06.11.2015 року.

У той самий день коли було винесено наказ № 1031 о/с, ГУ МВС України у Львівській області приймає наказ № 1039 о/с від 11.04.2017р., згідно якого ОСОБА_1 знову звільняє з органів внутрішніх справ України в запас збройних сил/ через скорочення штатів з посади оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 06.11.2015р.

Дане звільнення відбулось заднім числом, що категорично заборонено чинним законодавством України. Тобто ГУ МВС України у Львівській області дублює наказ № 831 о/с від 06.11.2015р., який Львівським окружним адміністративним судом в рішенні у справі № 813/6277/15 від 30.06.2016р., а в подальшому і самим ГУ МВС України у Львівській області у своєму наказі № 1031 о/с від 11.04.2017р., визнаний протиправним.

За таких обставин, оскільки право позивача на працю було порушено саме у момент прийняття спірного наказу № 1039 о/с, а це 11.04.2017р., то позивача слід поновити на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 12 квітня 2017р., а не з 06.11.2015р.

У пункті 8 розділу ІІІ Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року наведено, що нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів.

Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007р. " Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ" було визначено порядок та умова виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1.7 цього наказу при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за яким здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 94 Закону України " Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання даної норми закону був прийнятий наказ МВС України від 06.04.2016р., № 260 " Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання".

Відтак, грошове забезпечення працівників міліції так як і поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів.

Оскільки у працівників міліції так само як і у працівників поліції є ненормований робочий час то грошове забезпечення за час вимушеного прогулу потрібно вираховувати виходячи саме із календарного обчислення, а не з робочого дня.

За таких обставин, у даному випадку суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу потрібно було встановлювати виходячи із календарного обчислення, а це 181 день, а не з робочих днів.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 13 231 (тринадцять тисяч двісті тридцять одна) грн. 10 коп, а саме 181 (дні) х 73.10 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) яка і підлягає до стягнення.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 являються підставними і обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року у справі №813/1768/17- скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 11 квітня 2017 року № 1039 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України за п. 64 "г" /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області працевлаштувати ОСОБА_1 з 07.11.2015р., у відповідності до п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію шляхом призначення на посаду інспектора ювенальної превенції Залізничного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області (оскільки вона є аналогічна, тотожна тій посаді яку займав позивач на момент свого звільнення 06.11.2015р., ( згідно наказу про звільнення позивача), а саме посаді оперуповноваженого Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 12 квітня 2017 року.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 13231 грн. 10 коп. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді Р. М. Гулид С. М. Кузьмич Повний текст судового рішення виготовлено 11.12.2017 року