Ухвала

від 06.12.2017 по справі 820/3667/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 р.Справа № 820/3667/13-а Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.П.

за участю:

представника позивача Черняков С.М.

представника відповідача Озацька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року по справі №820/3667/13-а за позовом Державного підприємства Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 29.12.2012 р. №0000960040, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2363191грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1181596 грн.; та від 29.12.2012 р. №0000970040 , яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 183732грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91866 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013, адміністративний позов Державного підприємства Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 №0000960040 та №0000970040.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013 р. замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на її правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2016 - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 прийнято до розгляду дана позовна заява.

Ухвалою суду від 29.05.2017, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача Спеціалізовано державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року за наслідками повторного перегляду справи задоволено адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (т.161, 162-172 т.7).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 29.12.2012 №0000960040, №0000970040.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а у задоволенні позову відмовити (а.с.177-178 т.7). Апелянт наголошує, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином, підставою для винесення спірних ППР слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з контрагентами за перевіряємий період, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Зазначив, що факт господарських операцій позивача з його контрагентами не підтверджуються.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі. Представник посилається на незаконність та необґрунтованість спірного ППР, вказує на товарність господарських операцій з придбання товарів, їх оприбуткування та відображення у бух.обліку, та використання у власній господарській діяльності. Надані письмові заперечення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (далі ДП "Укрспецвагон") зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, на час спірних правовідносин перебувало на обліку в СДПІ по роботі з обслуговування великих платників у місті Харкові ДПС (правонаступником якої на теперішній час є Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС) як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, видами діяльності ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" є виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; лісопильне та стругальне виробництво; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; вантажний залізничний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; технічні випробування та дослідження; ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (основний).

СДПІ по роботі з обслуговування великих платників у місті Харкові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка державного підприємства Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період січень-червень 2012 року, та податку на додану вартість за період січень - серпень 2012 року при правових відносинах з ТОВ Дон (код 32627930), ТОВ ТК Алиста (код 37259577).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 12.12.2012 № 566/40-028/01056362 (т.1 а.с.10-48), у висновках якого встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, ДП "Укрспецвагон" занижено позитивне значення на суму 2363191,40 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Дон", що призвело до заниження грошового зобов'язання сплати на суму 2363191 грн. по податковим деклараціям з ПДВ за період січень-серпень 2012 року; п.п. 134.1.1 п 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України, ДП "Укрспецвагон" занижено нараховану суму податку на прибуток по операціям з ТОВ Дон : за 1-2 квартали 2012 року 183731,70 грн.

На акт документальної позапланової виїзної перевірки позивачем до СДПІ по роботі з обслуговування великих платників у місті Харкові ДПС подано заперечення (т. 1 а.с.49-68)

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки СДПІ по роботі з обслуговування великих платників у місті Харкові ДПС надано відповідь, що відображена в листі від 27.12.2012ь №11396/10/40-037 (т. 1 а.с.69-70), в якій залишено без змін висновки акту перевірки.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ з обслуговування великих платників у місті Харкові ДПС винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 29.12.2012 № 0000960040, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3544787 грн., в т.ч. за основним платежем - 2363191 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1181596 грн. (т.1 а.с.71);

- від 29.12.2012 № 0000970040, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 275598 грн., в т.ч. за основним платежем 183732 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 91866 грн. (т.1 а. с.72).

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПС України ОДПС Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС (т.1 а.с.73-92).

Рішенням ДПС України ОДПС Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 20.03.2013 №5163/10/10-233 (т.1 а.с.93-99) податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скарга ДП "Укрспецвагон" залишена без задоволення.

Рішення ДПС України ОДПС Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС, оскаржувалось ДП "Укрспецвагон" до ДПС України (т.1 а.с.100-119), проте рішенням Міністерством доходів та зборів від 22.04.2013 №1142/6/99-99-10-01-15 (т.1 а.с.120-124), залишено без змін податкові повідомлення рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - задоволення.

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу, які прийняті внаслідок неналежної правової оцінки фактичним обставинам.

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень ст..ст.134, 138, 198, 201, умовою правомірності формування Позивачем показників податкової звітності, є реальність здійснених господарських операцій по укладеним договорам з рядом контрагентів, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятих ним на підставі акту перевірки спірних податкових повідомлень - рішень.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися о уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено за матеріалами справи, спірні правовідносини, що мали вплив на формування позивачем показників податкового обліку з податку прибуток підприємства та податку на додану вартість у перевіряємий період мало місце по господарським відносинам Товариством з обмеженою відповідальністю "Дон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Алиста".

Перевіряючи обґрунтованість висновків СДПІ з обслуговування великих платників у місті Харкові ДПС, викладених в акті перевірки від 12.12.2012 № 566/40-028/01056362, суд першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, обґрунтовано прийняв до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.12.2016 по справі №820/3667/13-а, якою справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, судом касаційної інстанції при прийнятті вказаної ухвали про скасування рішень першої та апеляційної інстанцій та направленні даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції, визначено про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Алиста", судами не з'ясовано всі умови відповідних договорів, специфіки господарської операції позивача з контрагентами, умов здійснення поставки; не перевірено як мала здійснюватися поставка, на кого покладено обов'язок доставки товару, як здійснювалося його транспортування та прийняття товарів; не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

Згідно вказаного акту перевірки, податковим органом визначено, що за результатами перевірки не встановлено порушень порядку відображення у складі податкового кредиту та собівартості господарських операцій з придбання виробничого обладнання Позивача у ТОВ "ТК "Алиста".

Водночас, як вбачається з акту перевірки від 12.12.2012 № 566/40-028/01056362, податковим органом визначено, що за результатами перевірки по ДП "Укрспецвагон" податковий кредит за період січень, квітень - серпень 2012 у загальній сумі 2 363 191, 40 грн., по операціям з поставки товару від ТОВ "Дон" визнаний таким, що не відповідає дійсності, оскільки вказані взаємовідносини мали на меті отримання штучного податкового кредиту.

Також у вказаному акті перевірки, податковим органом зазначено, що згідно накладних на придбання запчастин, отриманих від ТОВ Дон за період лютий-травень 2012 року в сумі 7348530 грн., позивачем у податковому обліку відображено збільшення балансової вартості основних засобів, нараховано амортизацію у сумі 213732,0 грн. та було використано на ремонти вагонів запчастини отримані від ТОВ Дон у сумі 661181,0 грн. Собівартість придбаних запчастин та використаних на ремонти вагонів за вказаний період складає 874913,0 грн., в тому числі за період : 1 квартал 2012р. 667481,0 грн.; 2 квартал 2012р. 207432,0 грн.

В даному випадку, відсутні підстави для надання оцінки вказаним взаємовідносинам позивача та ТОВ "ТК "Алиста", оскільки податкові зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток, нараховані оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями є результатам виявлених порушень щодо контрагента позивача ТОВ "ТК "Дон".

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП "Укрспецвагон" (покупець) та ТОВ "Дон" (постачальник), укладено декілька договорів поставки, разом з специфікаціями до них, а саме:

- від 15.08.2011 №416П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.405)ю (т. 1 а.с.150-155, т.7 а.с.139). Вказаний договір укладено згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 26.07.2011 (протоколу №261) на постачання вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні). Відповідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар, зазначений в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити такі товари. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 10388520 грн., у т.ч. ПДВ 1731420 грн. Ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору (п.3.3 договору). Місце поставки (передачі) товарів: вул. Леніна,5 смт. Панютине, м. Лозова, Харківська обл., Україна (п.5.2 договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року на умовах DDP( п.5.3 договору поставки). Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору (п.5.4 договору поставки). Також згідно п.п.16.1 вказаного договору поставки - цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011.

В ході судового розгляду судом встановлено з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, що до вказаного договору укладалась додаткова угода, що передбачала продовження дії вказаного договору поставки до кінця 2012 року. Зазначену додаткову угоду було вилучено на підставі ухвали слідчого судді, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т.7 а.с.140-147).

Факт реальності придбання та отримання ТМЦ за вказаним договором поставки, підтверджується наданими первинними документами, а саме: податковими накладними від 17.01.2012 №01, №02, рахунками - фактури від 17.01.2012 №1701/1, №1701/2, видатковими накладними від 17.01.2012 №1701/1, №1701/2, прибутковими ордерами від 17.01.2012 №150, №158 (т.1 а.с. 150-163).

- від 30.08.2011 №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю (т.1 а.с.164-170). Відповідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар, зазначений в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити такі товари.. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 5232000 грн., у т.ч. ПДВ 872000,0грн. Згідно п.3.3 вказаного договору поставки, ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м.Лозова, Харківська область, Україна (п 5.2. договору поставки). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця відповідно до ІНКОТЕРМС редакція 2000 р. на умовах DDP. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п 5.3. договору поставки). Згідно п.5.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору. Також згідно п.п.16.1 вказаного договору поставки - цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011.

Водночас, судами встановлено, що між вказаними сторонами також було укладено додаткова угода від 28.12.2011, відповідно до умов якої внесено зміни до вказаного договору поставки, а саме: до п.п. 16.1 - "цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012" (т.1 а.с.171).

Факт реальності придбання та отримання ТМЦ за вказаним договором поставки, підтверджується наданими первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, рахунками - фактури, прибутковими ордерами (т.1 а.с. 164-183).

від 13.04.2012 №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292) (т.1 а.с.184-189). Відповідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцю товар: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні, що були у використанні). Кількість товару вказана у специфікації №1, що додається до договору. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 18288 000 грн., у т.ч. ПДВ 3048000 грн. Згідно п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів м. Донецьк, м. Костянтинівка, м. Дніпропетровськ (п 5.2. договору поставки). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до ІНКОТЕРМС редакція 2000 р. на умовах EXW (п 5.3. договору поставки). Також згідно п.п.16.1 вказаного договору поставки - цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012.

Факт реальності придбання та отримання ТМЦ за вказаним договором поставки, підтверджується наданими первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, рахунками - фактури, прибутковими ордерами (т.1 а.с. 184-249, т.2 а.с.1-46).

Позивач розрахувався з ТОВ "Дон" за поставлений товар, на підставі зазначених договорів у безготівковій формі, що реєстром платіжних доручень, наявним в матеріалах справи та даними акту перевірки (т.2 а.с. 47-50).

При цьому, судом встановлено, що за умовами п.п.5.2 вказаних договорів поставки товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця, що розташований за адресою вул. Леніна, 5, с.Панютине, м.Лозова, Харківська область.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (т.2 а.с. 153-177).

Отримання придбаного товару здійснювалось уповноваженою особою за довіреностями, які зареєстровані в книзі обліку довіреностей, що підтверджується відповідним витягом з книги обліку довіреностей (т. 2 а.с. 215-232).

На підтвердження наявності у власності транспортних засобів, а саме: МАЗ 54323 039 державний номер НОМЕР_6, МАЗ 54323 039 державний номер НОМЕР_7, МАЗ МАН 543258 державний номер НОМЕР_8, КАМАЗ 54105 державний номер НОМЕР_3 та напівпричепи МА39758 012 державний номер НОМЕР_9, МАЗ 93866041-держномер НОМЕР_10, МАЗ 9758 012 державний номер НОМЕР_4 та МАЗ 9758 державний номер НОМЕР_5 позивачем до матеріалів справи надано свідоцтва на реєстрацію транспортних засобів (т.1 а.с. 70-71).

Придбаний товар від ТОВ "Дон", як встановлено судом першої інстанції, що підтверджується документально, використаний у власній господарській діяльності для деповського та капітального ремонту вантажних вагонів, що підтверджується вимогами №№04002, 02473, 06267, 04027, 02446, 02443, 02457, 02451, 01992, 01191, 02415, 02427, 14391, 14417, 01991, 01110, 14371, 01154, 02442, 04042, 02413, 04003, 01190, 02429, 14370, 14387, 04540; 02247, 341, 7270, 11498, 11509, 11483, 3354, 3276, 3386, 11558, 3412, 11565, 3483, 3471, 3510, 3484, 02298, 01071, 02282,0 02225, 14677, 03846, 04112, 2461, 2446, 04132, 03848, 14676, 14675, 04131, 03847, 02414, 14416, 02469, 13477, на підставі яких цеха отримували матеріали, а також звітом про виробничу діяльність ДП Укрспецвагон за 1,2 та 3 квартали 2012 року, в якому відображено кількість відремонтованих вагонів за три квартали 2012 року, також нормами витрат матеріалів та запасних частин на деповський ремонт окатишевоза та нормами витрат матеріалів та запасних частин на капітальний ремонт окатишевоза.

Невідповідність податкових накладних, виписаних ТОВ "Дон" вимогам ст.201 Податкового кодексу України, не встановлена.

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Дон" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період, поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Дон" - виконало свої зобов'язання за вказаними вище договорами поставки, а ДП Укрспецвагон прийняло ТМЦ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, колегія суддів також приходить до висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ДП Укрспецвагон витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ДП Укрспецвагон матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою 40,6 га, серія ЯЯ№316533, технічний паспорт на одне із нежилих приміщень складу, яке розташоване в м. Харкові по вул. Леніна, 5, загальною площею 483,9 кв.м. (т.2 а.с.133-143), а також персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення господарської діяльності з деповського та капітального ремонту вантажних вагонів та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлюють, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.8 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст. 138, 139 ПК України.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого це діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, видами діяльності ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" є виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; лісопильне та стругальне виробництво; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; вантажний залізничний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; технічні випробування та дослідження; ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (основний).

Таким чином, придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ Дон було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: з деповського та капітального ремонту вантажних вагонів, що підтверджується наявними в матеріалах справи вимогами з цехів, звітами про виробничу діяльність тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ у контрагента безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані ТМЦ (запасних запчастин) забезпечують умови для надання позивачем послуг з деповського та капітального ремонту вантажних вагонів, яке направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ДП Укрспецвагон.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ Дон, позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Щодо посилання відповідача на довідки Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС про результати зустрічних звірок ТОВ "ДОН" від 11.09.2012 №235/22.1-32627930, від 05.09.2012 №227/22.1.-32627930, від 05.06.2012 №140/22-1-32627930, суд зазначає наступне.

Згідно висновків, викладених у вказаних довідках Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС, реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Дон" та ДП "Укрспецвагон" підтверджено їх вид, обсяг, якість та розрахунки (т.2 а.с. 110-132).

Отже, посилання відповідача на вказані довідки, як на доказ недотримання суб'єктом підприємницької діяльності ДП "Укрспецвагон" вимог Податкового кодексу України є необґрунтованим.

В акті перевірки зазначено, що співробітниками головного відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС здійснено опитування водіїв ДП "Укрспецвагон" щодо перевезення ними ТМЦ від ТОВ "Дон" згідно якого встановлено, що водії: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, згідно наданих ним пояснень, ніколи не перевозили ТМЦ від ТОВ "Дон", що унеможливлює факт переміщення ТМЦ від ТОВ "Дон" до ДП "Укрспецвагон", проте не суд обґрунтовано не взяв до уваги вказані пояснення, оскільки, з пояснень з осіб, які містяться в матеріалах справи, не вбачається на підставі чого та за яких обставин вони були надані. Крім того з пояснень ОСОБА_7, вбачається, що він працював на посаді водія в Державному підприємстві "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з 1981 року по липень 2011 року, а поставки здійснювались в січні-серпні 2012 року. Крім того, на товарно - транспортних накладних містяться підписи водіїв. До суду не подано висновок експерта, постанова про порушення кримінальної справи за фактом підробки вищевказаних документів. В судовому засіданні позивач пояснив, що експертні дослідження, щодо дійсності підпису його виконавця, не проводилось та такі рішення компетентними органами не приймались.

Крім того, посилання відповідача на наявність кримінального провадження №42012220260000002, внесеного до ЄРДР за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, в рамках якого здійснено опитування водіїв ДП "Укрспецвагон", колегія суддів зазначає, що виходячи з наданого листа Харківської місцевої прокуратури №1 від 22.06.2017 №03-02-7238 (т.7 а.с.126), повідомлено, що в провадженні СВ ЛВ на ст. Харків - Пасажирський УМВС України на Південній залізниці перебувало кримінальне провадження №42012220260000002, внесеного до ЄРДР від 26.11.2012 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. 14.08.2014 вказане кримінальне провадження, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Тобто, якщо мало місце кримінальна протиправність вчинення дій, в тому числі щодо підробки документів перевезення, то протягом значного часу у сторони Відповідача не було перешкод вчинити усі необхідні дії до доведення цього злочинного діяння, але ж вони так протягом 5 років не спромоглися цього зробити та довести зазначений факт.

Щодо листа Укрзалізниці від 10.10.2012 №ЦЗ-1-0-6/1486, колегія суддів також зазначає, що у вказаному листі, останнім, повідомлено, що на балансі підприємства Укрзалізниці обліковується (встановлено на вагонах) 50 надресорних та 333 бокових рам (перелік надається), у вказаному переліку є й стовпчик, де Укрзалізниця вказує власника (балансоутримувача) вагону, на які були встановлені надресорна балка та рама бокова - ДП "Укрспецвагоном" (т.3 а.с.24-39).

Отже, вказаний лист засвідчує, що наявні деталі на балансі ДП "Укрспецвагоном", а не на балансі Укрзалізниці, а також підтверджує, що станом на 10.10.2012 вказані балки надресорні та рами бокові обліковувались за вагонами ДП "Укрспецвагон" або були встановлені на інші вагони.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що балки надресорні та рами бокові придбавались ДП Укрспецвагон у ТОВ "Дон" в період з січня 2012 року по серпень 2012 року, водночас, податковий орган звернувся до Укрзалізниці в вересні 2012 року, а надана відповідь підприємством станом на 10.10.2012, тобто вже після їх придбання у ТОВ "Дон" та встановлення їх на вагони, що підтверджується змістом листа .

Таким чином, зазначений лист не може бути належним доказом на підтвердження посилань відповідача, викладених у акті перевірки, про неможливість придбання позивачем у ТОВ "Дон" номерних деталей залізничних вагонів.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Дон" персоналу, основних фондів виробничих активів, необхідних для здійснення господарської діяльності, тощо, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд апеляційної інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем доведено здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами. фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ДП "Укрспецвагон" та ТОВ "Дон" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Ні на час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, ні час розгляду справи в суді, не представлено жодних належних доказів, в тому числі наявних судових рішень, за якими встановлений злонавмисний, свідомий зв'язок між позивачем та його контрагентами спрямований на протиправне формування показників податкової звітності з ПДВ та на ухилення від належного оподаткування підприємства. Висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій є лише припущеннями податкового органу, які не підтверджуються належними та допустимими доказами в межах цієї справи.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не встановлено. Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договорів з контрагентами оформлена належним чином. Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача, з урахуванням положень п.44.1-44.2 ст.44 ПК України, надавало усі правові підстави та можливості для формування для себе відповідних показників за господарськими операціями з контрагентами. Крім того, матеріалами справи доведено використання у власній господарській діяльності придбаного товару та послуг, підтверджений рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, є недоречним.

Недоведеність податковим органом правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані ППР, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року по справі №820/3667/13 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року по справі №820/3667/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 11 грудня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.