Вирок

від 08.12.2017 по справі 202/3059/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

202/3059/17

1-кп/202/237/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника-адвоката - ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000486 від 28 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Кам`янське, українки, громадянки України, не одруженої, маючої ну утриманні неповнолітню дитину, не працюючої, раніше судимої, останній раз 27.04.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 28 ч. 2- 205 ч. 1 КК України до штрафу у дохід держави у розмірі 8 500 гривень, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.ст.. 28 ч. 2- 205 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_5 , в лютому 2016 року, більш точну дату та час встановити не вдалося можливим, знаходячись в м. Дніпро, з невстановленою особою вступила в попередню змову, направлену на фіктивне підприємництво, а саме реєстрацію суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, згідно досягнутої з невстановленим співучасником злочину змови, обвинувачена ОСОБА_5 , повинна була за обіцяну матеріальну винагороду у сумі 850 гривень, надати нотаріусу свій паспорт громадянки України, а також картку фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписати у нотаріуса складені та надані їй невстановленою особою для підпису реєстраційну картку Форми 1 та статут підприємства, який є установчим документом суб`єкта господарювання, на підставі яких проводиться її державна реєстрація і повернути зазначені офіційні документи невстановленому співучаснику злочину, який, в подальшому, після проведення ним державної реєстрації юридичної особи, повинен був використовувати реквізити придбаного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Здійснюючи свій злочинний намір, обвинувачена ОСОБА_5 , 03 лютого 2016 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись з невстановленим співучасником злочину в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, 20 «А», необізнаної про злочинні наміри обвинуваченої ОСОБА_5 та невстановленої особи, маючи умисел на реєстрацію суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, діючи умисно, в інтересах невстановленої особи, з корисливих мотивів, погоджено в групі з даною особою, та достовірно знаючи, що вона не буде здійснювати ніякої підприємницької діяльності, підписала реєстраційну картку Форми 1 та статут приватного підприємства «ТД Ларнака», згідно до яких:

1)Визначено засновником та керівником юридичної особи ОСОБА_5 ;

2)Вказано найменування юридичної особи, а саме ПП «ТД Ларнака»;

3)Затверджено розмір частки у статутному капіталі ПП «ТД Ларнака» учасника (засновника) ОСОБА_5 , яка зобов`язана сформувати статутний капітал в розмірі 100 % номінальною вартістю 5 000.00 грн.;

4)Вказано місцезнаходження ПП «ТД Ларнака»: Україна, 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 18;

5)Зазначено основні види діяльності ПП «ТД Ларнака»;

Не будучи обізнаною в злочинних намірах обвинуваченої ОСОБА_5 та невстановленої особи, приватний нотаріус ОСОБА_6 , виконуючи свої передбачені чинним законодавством обов`язки, засвідчила особу ОСОБА_5 , перевірила її дієздатність та роз`яснила їй зміст нотаріальної дії, згідно якої остання, після підписання реєстраційної картки Форми 1 та статуту ПП «ТД Ларнака», становиться його засновником та керівником, а підписані нею офіційні документи є підставою для реєстрації ПП «ТД Ларнака» в органах виконавчої влади в якості юридичної особи та для його внесення до єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, а також пов`язані з цим правові наслідки.

Ознайомившись таким чином із змістом нотаріальної дії та її правовими наслідками, обвинувачена ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що згідно із досягнутої нею з невстановленою особою злочинної змови, в дійсності вона не має відношення до складу і компетенції органів управління ПП «ТД Ларнака», розміру і порядку формування статутного капіталу та інших фондів, розподілу прибутків та збитків, процедур його заснування, реорганізації та ліквідації, ведення фінансово-господарської діяльності, а також інших факторів, пов`язаних з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством, тим не менш, в той же день, 03 лютого 2016 року, підписала реєстраційну картку Форми 1 та статут ПП «ТД Ларнака», який, після його перевірки, був нотаріально засвідчений нотаріусом ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_5 , виконала свою частину досягнутої з невстановленою особою злочинної змови та передала йому, за обіцяну матеріальну винагороду в розмірі 850 гривень, підписану нею реєстраційну картку Форми 1 та нотаріально засвідчений статут ПП «ТД Ларнака».

03 лютого 2016 року невстановлений співучасник злочину, діючи за попередньою змовою в групі осіб з обвинуваченою ОСОБА_5 , прибув до реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський 42, та передав посадовим особам вказаної державної установи реєстраційну картку Форми 1 та нотаріально завірений статут ПП «ТД Ларнака» в якому обвинувачену ОСОБА_5 вказано засновником, які стали підставою для проведення державної реєстрації даного суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), про що 03 лютого 2016 року внесено запис за реєстраційним № 12241020000075517, а також для внесення відомостей про ПП «ТД Ларнака» до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Зазначений статут разом з іншими документами та реквізитами вказаної фіктивної юридичної особи в подальшому використовувались невстановленими співучасниками злочину з метою прикриття незаконної діяльності яка виразилася у відображенні в податковому та бухгалтерському обліках ПП «ТД Ларнака» неіснуючих фінансово- господарських операцій протягом 2016 року.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши реєстраційну картку Форми 1 від 03 лютого 2016 року та нотаріально завірений статут ПП «ТД Ларнака» (код 40251342), на підставі якого створюється юридична особа, і тим самим в порушення вимог:

- статті 57 Господарського кодексу України, згідно якої, установчими документами суб`єкта господарювання є статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна ( засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

- статті 58 Господарського кодексу України, згідно якої, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

- статті 81 Цивільного кодексу України, згідно якої, юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів.

- статті 87 Цивільного кодексу України, згідно якої, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками); установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками; товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою; юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

- статті 92 Цивільного кодексу України, згідно якої, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

- статті 93 Цивільного кодексу України, згідно якої, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

- статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої, державна реєстрація юридичних осіб - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

- статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої, державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

- статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

- статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої, документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: установчий документ юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству.

- статті 45 Податкового кодексу України, згідно якої, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

- статті 48 Податкового кодексу України, згідно якої, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер.

- статті 64 Податкового кодексу України, згідно якої, взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами, підписавши від власного імені документи по ПП «ТД Ларнака» (код 40251342) та передавши підписані нею документи по ПП «ТД Ларнака» невстановленому співучаснику злочину для проведення державної реєстрації підприємства, створила суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_5 виразилися у фіктивному підприємстві, тобто створення суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, тобто в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.ст.. 28 ч. 2- 205 ч. 2 КК України.

Будучи допитаною в якості обвинуваченої ОСОБА_5 , свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю, та підтвердила суду фактичні обставини викладені у обвинувальному акті.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої, та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченої, яка має на утриманні неповнолітню дитину.

До обставин що пом`якшують її покарання суд відносить щире каяття та приходить до висновку про необхідність призначити покарання у виді штрафу у дохід держави.

Крім того, суд враховує, що п. "в" ст.1 Закону України „Про амністію у 2016 році від 22 грудня 2016 року передбачає звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими, осіб, які на день набрання чинності цим Законом не позбавлені батьківських прав, мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами. Таким чином, суд вважає необхідним обвинувачену ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді штрафу у дохід держави на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, оскільки ОСОБА_5 має сина - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого не позбавлена батьківських прав, а також вчинене кримінальне правопорушення не є тяжким та під обмеження амністії не підпадає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.ст.. 28 ч. 2- 205 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покарання призначеного за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року у виді штрафу у дохід держави у розмірі 8 500 гривень, призначеним покаранням, остаточно призначив покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 51 000 гривень.

На підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного вироком суду покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави кошти за рахунок проведення експертизи у розмірі 1584 гривні.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Головуюча: ОСОБА_1