Рішення

від 04.08.2015 по справі 182/1924/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1924/15-ц

Провадження № 2/0182/1761/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.08.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

за участю секретаря Скоробогатової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Реєстраційна служба Нікопольського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності на майно та звільнення його з-під обтяжень, -

ВС Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на майно та звільнення його з-під обтяжень.

В обгрунтування своїх позовних вимог вона посилається на наступні обставини.

15.04.2011 року відповідач ОСОБА_2 (далі - іпотекодавець) уклала з Приватним акціонерним товариством „Міллер Брендз Україна" (іпотекодержатель) договір іпотеки, яким забезпечуються усі вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (приватне підприємство „Тропік" код ЄДРПОУ 24610625, власником якого на момент укладення договору була ОСОБА_2.) зобов'язань за договором дистрибуції № Д-1148 від 05 квітня 2011 року. Договір іпотеки від 15.04.2011 року був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. За вказаним договором іпотеки у забезпечення виконання забезпечених вимог боржника ОСОБА_2 передала в іпотеку іпотекодержателю будівлю промтоварного магазину, розташовану в АДРЕСА_1 (предмет іпотеки). Приватним нотаріусом Михайловою Н.О. в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за заявою іпотекодержателя 20 квітня 2011 року була зареєстрована заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 11098514 (після перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - номер запису про обтяження - 5286832), об'єкт обтяження: будівля промтоварного магазину по АДРЕСА_1, номер РПВН: 21336858. На час укладення договору іпотеки ніяких обтяжень на будівлі магазину зареєстровано не було, тому перепон в нотаріальному посвідченні договору іпотеки та накладенні обтяження на нього не виникло. Нерухоме майно, що стало предметом іпотеки за договором іпотеки від 15 квітня 2011 року, належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.03.2011 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.04.2014 року. 24.04.2012 року позивач уклала з Приватним акціонерним товариством „Міллер Брендз Україна" договір про відступлення права вимоги за договором дистрибуції № Д-1148 від 05.04.2011 року. За договором до позивача перейшло право вимоги ПрАТ „Міллер Брендз Україна" до боржника - Приватного підприємства „Тропік" - суми заборгованості за продукцію пивоварного виробництва та неповоротної тари у розмірі 3 243 223,00 грн. У якості оплати за відступлене право вимоги, відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги за договором дистрибуції, на підставі квитанції № 14 К від 24 квітня 2012 року позивачем було сплачено на користь ПрАТ „Міллер Брендз Україна" 3 243 223,00 грн. У зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги за договором дистрибуції та повною сплатою ОСОБА_1 оплати за відступлення права вимоги, для забезпечення її вимог до боржника, між позивачем та ПрАТ „Міллер Брендз Україна" 24.04.2012 року було також укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. та зареєстровано в реєстрі за № 3509. За договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки до ОСОБА_1 у повному обсязі перейшли права іпотекодержателя за договором іпотеки від 15 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. за реєстровим № 4803. Враховуючи укладені договори про відступлення права вимоги за договором дистрибуції та договором іпотеки 14.05.2012 року позивач звернулась з листом до Приватного підприємства „Тропік" та ОСОБА_2 з вимогою про сплату на її користь 3 243 223,00 грн. та попередженням про те, що у разі непогашення суми заборгованості у 30-ти денний термін вона скористається своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки. Адже, відповідно до п.п.2.1.5 та 8.2 договору у разі порушення іпотекодавцем та/або боржником обов'язків, встановлених цим договором та/або основним договором (договір дистрибуції), іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. На її лист від 14.05.2012 року позивач отримала відповідь від 01.06.2012 року (вих. № 79/2), у якій ПП „Тропік" погодилось з сумою заборгованості та запропонувало організувати зустріч для укладання графіку з поетапного погашення заборгованості. Неодноразові зустрічі з боржником та іпотекодавцем до погашення заборгованості хоча б частково не призвели. До теперішнього часу сума заборгованості у розмірі 3 243 223,00 грн. залишається не погашеною. Як стало відомо, ОСОБА_2 відступила своє право власності на ПП „Тропік" іншій особі, ПП „Тропік" комерційної діяльності не веде, тобто сподівання позивача про погашення заборгованості ПП „Тропік" грошовими коштами є марними. У зв'язку з цією обставиною вона вирішила скористатися визначеним договором іпотеки та законом правом на звернення стягнення на предмет іпотеки. 08.12.2014 року вона звернулась до відповідача ОСОБА_2 та ПП „Тропік" з вимогою про погашення суми заборгованості у розмірі 3 243 223,00 грн. у 30-ти денний термін та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості. Директор ПП „Тропік" отримав вимогу 11.12.2014 року, ОСОБА_2 отримала вимогу 12.12.2014 року. Строк виконання вимоги сплинув 11.01.2015 року, але вимога залишилася без відповіді та задоволення. Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до приписів ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання. За ч.1 ст.625 України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч.1,3 ст.33 ЗУ „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У п.10.1. договору іпотеки вказується, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання за рішенням Іпотекодержателя, згідно ст.36, 37 ЗУ „Про іпотеку". Згідно п.10.2.1. договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на власний розсуд, у тому числі способом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки. У п.10.3 договору іпотеки підтверджується згода іпотекодавця на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у разі виникнення в іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки. Для реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки - будівлю промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_1 - вона звернулась до Реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції. Рішенням № 19048657 від 03.02.2015 року їй було відмовлено у державній реєстрації права власності на предмет іпотеки у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав на будівлю промтоварного магазину, що розташована: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Крім того, у Державному реєстрі речових прав та Державному реєстрі іпотек відсутні відомості про реєстрацію договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.04.2012 року. З висновком державного реєстратора стосовно подання документів для реєстрації права власності на предмет іпотеки після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, погодитись не можна, адже, як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.04.2014 року, заборона на нерухоме майно за заявою ПрАТ „Міллер Брендз Україна" за договором дистрибуції № Д-1148 від 05.04.2011 року була накладена приватним нотаріусом Михайловою Н.О. Донецького міського нотаріального округу 20.04.2011 року. Інші обтяження на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, накладені відповідачем - Відділом державної виконавчої служби Нікопольського МУЮ - пізніше: 21.04.2011 року № 11100634 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286858), 17.08.2011 року № 11511113 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286897), 11.12.2012 року № 13362531 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286692 (спеціальний розділ), № 13362618 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286719 (спеціальний розділ) та 23.07.2014 року номер запису про обтяження 6423717 (спеціальний розділ). Відповідно до п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем. Стосовно того, що у Державному реєстрі речових прав та Державному реєстрі іпотек відсутні відомості про реєстрацію договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.04.2012 року, що також стало перепоною у реєстрації за нею права власності на предмет іпотеки, пояснює наступне. Дійсно, відповідно до діючого на момент укладення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.04.2012 року законодавством договори іпотеки укладалися з реєстрацією обтяження нерухомого майна іпотекою у Державному реєстрі іпотек на підставі заяви Іпотекодержателя. Так, обтяження майна, що виникло за договором іпотеки, було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, як вбачається з п.12.2 договору іпотеки. З якої причини нотаріусом Михайловою Н.О., що посвідчувала договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.04.2012 року, не була внесена до Державного реєстру іпотек інформація про реєстрацію такого договору їй невідомо. З набуттям чинності ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 01.01.2013 року Державний реєстр іпотек закритий, створено Державний реєстр речових прав. Таким чином, виправити помилку нотаріуса та внести інформацію у Державний реєстр іпотек у теперішній час не можливо. Крім того, виправити помилку може лише нотаріус, який її допустив. Але, у зв'язку з проведенням АТО у Донецькій та Луганській областях приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Михайлова Н.О. припинила нотаріальну діяльність. Таким чином, позивач змушена звернутись до суду саме з позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, оскільки усунути перешкоди, що є підставою для відмови у державній реєстрації за нею права власності на будівлю промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_1, вона не має змоги. Тобто її право власності на вказане майно не визнається іншою особою. У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Крім того, як вказувалось вище, на будівлю промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_1, Відділом державної виконавчої служби Нікопольського МУЮ накладено ряд арештів, зареєстрованих після заборони на нерухоме майно, накладеної при реєстрації договору іпотеки. Згідно ч.6 ст.3 ЗУ України „Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ „Про виконавче провадження", заставодержатель має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з заставленого майна. Згідно ч.1 цієї ж статті Закону, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За таких обставин позивач змушена поставити перед судом і вимоги про звільнення з - під арештів будівлі промтоварного магазину, відповідно вимог ч.4 ст.54 Закону України „Про виконавче провадження".

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивачка наполягала на задоволенні позову. Відповідачі проти задоволення позову не заперечували.

Третя особа до суду не прибула. Про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заперечень на позов не надала. Справа слухалась у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності зі ст.328, 334 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до приписів ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст.625 України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.1,3 ст.33 ЗУ „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.04.2011 року відповідач ОСОБА_2 уклала з ПрАТ „Міллер Брендз Україна" договір іпотеки, яким забезпечуються усі вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (ПП „Тропік", власником якого на момент укладення договору була ОСОБА_2.) зобов'язань за договором дистрибуції № Д-1148 від 05.04.2011 року. Договір іпотеки від 15.04.2011 року був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. (а.с.14-18). За вказаним договором іпотеки (а.с.21-24) у забезпечення виконання забезпечених вимог боржника ОСОБА_2 передала в іпотеку іпотекодержателю будівлю промтоварного магазину, розташовану в АДРЕСА_1. Приватним нотаріусом Михайловою Н.О. в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за заявою іпотекодержателя 20.04.2011 року була зареєстрована заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 11098514 (після перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - номер запису про обтяження - 5286832), об'єкт обтяження: будівля промтоварного магазину по АДРЕСА_1, номер РПВН: 21336858. На час укладення договору іпотеки ніяких обтяжень на будівлі магазину зареєстровано не було, тому перепон в нотаріальному посвідченні договору іпотеки та накладенні обтяження на нього не виникло. Нерухоме майно, що стало предметом іпотеки за договором іпотеки від 15.04.2011 року, належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.03.2011 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.04.2014 року (а.с.8-13). 24.04.2012 року позивач уклала з Приватним акціонерним товариством „Міллер Брендз Україна" договір про відступлення права вимоги за договором дистрибуції № Д-1148 від 05.04.2011 року (а.с.19-20). За договором до позивача перейшло право вимоги ПрАТ „Міллер Брендз Україна" до боржника - ПП „Тропік" - суми заборгованості за продукцію пивоварного виробництва та неповоротної тари у розмірі 3 243 223,00 грн. У якості оплати за відступлене право вимоги, відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги за договором дистрибуції, на підставі квитанції № 14 К від 24.04.2012 року позивачем було сплачено на користь ПрАТ „Міллер Брендз Україна" 3 243 223,00 грн. (а.с.26). У зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги за договором дистрибуції та повною сплатою ОСОБА_1 оплати за відступлення права вимоги, для забезпечення її вимог до боржника, між позивачем та ПрАТ „Міллер Брендз Україна" 24.04.2012 року було також укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (а.с.25). Договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. та зареєстровано в реєстрі за № 3509. За договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки до ОСОБА_1 у повному обсязі перейшли права іпотекодержателя за договором іпотеки від 15.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. за реєстровим № 4803. Враховуючи укладені договори про відступлення права вимоги за договором дистрибуції та договором іпотеки 14.05.2012 року позивач звернулась з листом до ПП „Тропік" та ОСОБА_2 з вимогою про сплату на її користь 3 243 223,00 грн. та попередженням про те, що у разі непогашення суми заборгованості у 30-ти денний термін вона скористається своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.27). На її лист від 14.05.2012 року позивач отримала відповідь від 01.06.2012 року (вих. № 79/2), у якій ПП „Тропік" погодилось з сумою заборгованості та запропонувало організувати зустріч для укладання графіку з поетапного погашення заборгованості (а.с.28). Неодноразові зустрічі з боржником та іпотекодавцем до погашення заборгованості не призвели. До теперішнього часу сума заборгованості у розмірі 3 243 223,00 грн. залишається не погашеною. На теперішній час ОСОБА_2 відступила своє право власності на ПП „Тропік" іншій особі, ПП „Тропік" комерційної діяльності не веде. У зв'язку з цією обставиною вона вирішила скористатися визначеним договором іпотеки та законом правом на звернення стягнення на предмет іпотеки. 08.12.2014 року позивачка звернулась до відповідача ОСОБА_2 та ПП „Тропік" з вимогою про погашення суми заборгованості у розмірі 3 243 223,00 грн. у 30-ти денний термін та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості (а.с.29-30). Директор ПП „Тропік" отримав вимогу 11.12.2014 року, ОСОБА_2 отримала вимогу 12.12.2014 року. Строк виконання вимоги сплинув 11.01.2015 року, але вимога залишилася без відповіді та задоволення.

У п.10.1. договору іпотеки вказується, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання за рішенням Іпотекодержателя, згідно ст.36, 37 ЗУ „Про іпотеку".

Згідно п.10.2.1. договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на власний розсуд, у тому числі способом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки.

У п.10.3 договору іпотеки підтверджується згода іпотекодавця на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у разі виникнення в іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Для реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки - будівлю промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_1 - позивачка звернулась до Реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції. Рішенням № 19048657 від 03.02.2015 року їй було відмовлено у державній реєстрації права власності на предмет іпотеки у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав на будівлю промтоварного магазину, що розташована: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Крім того, у Державному реєстрі речових прав та Державному реєстрі іпотек відсутні відомості про реєстрацію договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.04.2012 року (а.с.31-32). Однак, як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.04.2014 року, заборона на нерухоме майно за заявою ПрАТ „Міллер Брендз Україна" за договором дистрибуції № Д-1148 від 05.04.2011 року була накладена приватним нотаріусом Михайловою Н.О. Донецького міського нотаріального округу 20.04.2011 року. Інші обтяження на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, накладені відповідачем - Відділом державної виконавчої служби Нікопольського МУЮ - пізніше: 21.04.2011 року № 11100634 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286858), 17.08.2011 року № 11511113 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286897), 11.12.2012 року № 13362531 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286692 (спеціальний розділ), № 13362618 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 5286719 (спеціальний розділ) та 23.07.2014 року номер запису про обтяження 6423717 (спеціальний розділ) (а.с.33-38). Виправити помилку нотаріуса та внести інформацію у Державний реєстр іпотек у теперішній час не можливо.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.3-10, 30, 60, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю промтоварного магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 141,9 кв.м.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції зняти арешти з будівлі промтоварного магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1:

- номер запису про обтяження 5286858, зареєстровано 21.04.2011

року, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції;

- номер запису про обтяження 5286897, зареєстровано 17.08.2011 року,

обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції.

Виключити з обтяжень:

- номер запису про обтяження 5286692 (спеціальний розділ), зареєстровано 11.12.2012 року, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції;

- номер запису про обтяження 5286719 (спеціальний розділ), зареєстровано 11.12.2012 року, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції;

- номер запису про обтяження 6423717 (спеціальний розділ),

зареєстровано 23.07.2014 року, обтяжувач: ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області,

-об'єкт нерухомого майна - будівлю промтоварного магазину, що

знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал