Рішення

від 17.10.2017 по справі 206/4256/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/4256/17

Провадження 2/206/1104/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2017 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

11 серпня 2017 року позивач звернувся до Самарського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивач в осатаній редакції обґрунтував тим, що 24 жовтня 2013 року померла його дружина, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд. 327 та земельної ділянки, що розташовані на території Любимівської сільської ради площею 1,490га, кадастровий номер 1221484000-01-151-0067. В процесі прийняття спадщини, Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку х відсутністю у нього правовстановлюючих документів на житловий будинок. Також нотаріусом було повідомлено позивачу, про те що за життя його дружини на випадок її смерті склала заповіт, згідно якого розпорядилася про те, що належне їй майно вона заповідає сину ОСОБА_2. Після смерті дружини відповідач вигнав батька з хати, по теперішній час відповідач не спілкується з батьком та не дає можливості отримати документи на спадкове майно.

На підставі викладеного просить суд визнати за позивачем право власності на 1/6 частину домоволодіння №327 по вулиці Чаплинській в м. Дніпро, до складу якого входить житловий будинок, з відповідними господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої 24.10.2013 року. Визнати за позивачем, право власності на 1/6 частину земельної ділянки, що розташована в м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд. 327, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої 24.10.2013 року. Визнати за позивачем, право власності на 1/6 частину земельної ділянки загальною площею 1,49га, що розташована на території Любимівської сільської ради, з цільовим призначенням - ведення особистого сільського господарства, кадастровий номер 1221484000-01-151-0067, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої 24.10.2013 року. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача уточнену позовну заяву підтримали, просили її задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні уточнену позовну заяву визнав, пояснив, що 1/6 частина домоволодіння після смерті матері належить позивачу, а 5/6 належить йому, з будинку позивача ніхто не виганяв.

ретя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову позивача не заперечував.

В судове засідання представник Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу за їх участі (а.с. 24).

Вислухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва, виданого повторно 02 червня 2017 року, шлюб було зареєстровано 05 березня 1982 року, про що зроблено актовий запис за №91 (а.с. 9).

Згідно до свідоцтва про народження виданого 15.12.1981 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_2 23 грудня 1980 року, про що зроблено відповідний запис за №34 (а.с. 43).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 098716, виданого на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №350-р від 04.06.2003р., ОСОБА_4 видано земельну ділянку розташовану на території Любимівської сільської ради, площею 1.490га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, про що в книзі записів реєстрації державних актів зроблено відповідний запис за №010312000769, присвоєно кадастровий №1221484000-01-151-0067 (а.с. 57).

11 лютого 2005 року ОСОБА_4 склала заповіт, на підставі якого заповіла все їй належне майно гр. ОСОБА_2, заповіт було посвідчено державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (а.с. 40).

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого повторно, 24 жовтня 2013 року померла ОСОБА_4, про що зроблено відповідний актовий запис №974 (а.с. 26).

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернувся 02 червня 2017 року до Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с. 25).

Відповідно до постанови від 02 червня 2017 року Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю на руках правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та земельну ділянку, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд. 327 (а.с. 33).

Згідно свідоцтва від 11 лютого 2005 року про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 набула право власності в порядку спадкування після смерті гр. ОСОБА_6, а саме право власності на житловий будинок А-1, жилою площею 49,6кв.м.; загальною площею 64,1кв.м; літня кухня Б - цегла; сарай Г - цегла; душ Д- цегла; убиральня Ж- цегла; інші споруди №11-9. К І-ІІ, що знаходяться в м. Дніпропетровську по вул. Чаплинська, буд. №327, та розташовані на земельній ділянці площею 1196кв.м. (а.с. 81).

На підставі заяви від 16 серпня 2017 року ОСОБА_2, державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 було видано свідоцтво від 16 серпня 2017 року про право на спадщину за заповітом на 5/6 частин складеного в заповіті майна ОСОБА_4, яка померла 24 жовтня 2013 року, а саме земельну ділянку площею 1,490га в межах згідно планом, розташованої на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та переданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1221484000:01:151:0067 (а.с. 37,72).

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, суд доходить до наступного.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положенням ст. 1222 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Змістом ст. 1261 Цивільного кодексу України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки відповідно до заповіту, ОСОБА_4 заповідала все належне своє майно своєму сину ОСОБА_2, після її смерті відкрилася спадщина на належне її майно, кожен з трьох членів сім?ї мав право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частини. На зазначене майно зі спадкоємців претендували лише ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_7 на спадкове майно не претендував до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини не звертався. ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 успадкував 5/6 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину належного їй майна, тобто 1/6 частина яка не успадкована є позивача.

Так, ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Положеннями ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В силу ч. 3 ст. 59 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи усі наявні докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1225, 1241, 1261, Цивільного кодексу України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, який народився 18 січня 1943 року (і.н. НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом обов'язкової частини після ОСОБА_4, померлої 24 жовтня 2013 року, право власності на 1/6 (одну шосту) частину домоволодіння за адресою вул. Чаплинська, 327 (триста двадцять сім) у м. Дніпро, яке в цілому складається із житлового будинку літ. А-1 житловою площею 49,6 кв. м, загальною площею 64,1 кв. м, літньої кухні Б, сараю Г, душ Д, вбиральні літ. Ж, інші споруди №1-9, К, І-ІІ, яке належало ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 11 лютого 2005 року нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2-402.

Визнати за ОСОБА_1, який народився 18 січня 1943 року (і.н. НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом обов'язкової частки після ОСОБА_4, померлої 24 жовтня 2013 року, право власності на 1/6 (одну шосту) частину земельної ділянки площею 1196 кв.м, з яких 1000 кв.м передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 196 кв.м -ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 11 лютого 2006 року нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2-402.

Визнати за ОСОБА_1, який народився 18 січня 1943 року (і.н. НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом обов'язкової частки після ОСОБА_8, померлої 24 жовтня 2013 року, право власності на 1/6 (одну шосту) частину земельної ділянки площею 1,490 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ДП №098716, виданого Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження №350-р від 04.06.2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000-01-151-0067.

Стягнути із петраєва ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков