Рішення

від 14.11.2017 по справі 206/4878/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4878/17

Провадження № 2/206/1242/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя: Маштак К.С.

за участю:

секретаря: Мороза К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю Зоря Нив до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, штрафу, інфляційних збитків та 3% річних за договором позики та стягнення штрафу за попереднім договором , -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2017 представник позивача, з урахування уточнень до позовної заяви, звернувся до суду з даним позовом (а.с. 1-6, 51-55).

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 24.03.2016 до позивача звернувся відповідач з проханням надати йому позику в розмірі 3000,00 грн. для здійснення права на спадкування та нотаріальне оформлення спадкових прав на земельну ділянку, в зв'язку із чим, між сторонами, того ж дня, було укладено договір позики. На виконання умов договору позивач перерахував грошові кошти у сумі 3000,00 грн. на картку відповідача. Відповідно до умов договору позика повинна була бути повернута до 31.08.2016. Однак, відповідач умови договору не виконав, кошти не повернув. У зв'язку із чим станом на 06.09.2017 відповідач має заборгованість у розмірі 4411,42 грн., яка складається із: 3000 - сума позики, 831,84 грн. - штраф, 488,10 грн. - інфляційні збитки, 91,48 грн. - 3 % річних. Окрім того, 24.03.2016 між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір оренди землі. За умовами попереднього договору оренди землі сторони зобов'язались не пізніше ніж в тридцятиденний строк з моменту виникнення права власності відповідача на земельну ділянку, що оформлюється у власність, укласти договір оренди в узгодженій формі. Крім того, відповідач зобов'язався не менше одного разу на три місяці письмово повідомляти позивача про стан оформлення у власність земельної ділянки, та протягом десяти календарних днів з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку, що оформлюється у власність надати копії необхідних документів для підготовки проекту договору оренди. В той же час, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач довідався, що 13.10.2016 між відповідачем та ФГ "Агрофірма Віктор" укладено договір оренди землі, яка є предметом попереднього договору та щодо якої відповідач зобов'язався укласти з позивачем договір оренди землі. Після чого, позивачем на адресу відповідача були направлені відповідні листи щодо повернення позики, припинення договору з ФГ "Агрофірма Віктор", сплати штрафу, однак, відповідач жодної із вимог позивача не задовольнив. В зв'язку із чим, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 4411,42 грн. - заборгованість за договором позики та 27560,00 грн. - штраф за попереднім договором оренди землі.

Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглядати дану справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.03.2016 відповідач звернувся до позивача із письмовою заявою про надання останньому позики у розмірі 3000,00грн., для здійснення права на спадкування та нотаріальне оформлення спадкових прав (а.с.7).

24.03.2016 між позивачем та відповідачем укладено Договір позики, де сторони узгодили п.п. 1.1., 2.1., 4.1., що позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., а відповідач повертає кошти до 31.08.2016 (а.с.10).

Пунктом 3.2.1. даного договору сторони встановили, що цільове призначенні позики полягає в здійсненні відповідачем права на спадкування та оформлення права на спадщину, яка відкрилась 15.02.2010, після смерті ОСОБА_2, та складається із земельної ділянки площею 6,174 га з кадастровим номером 1220781100-02-007-0031, розташованої на території Богданівської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до платіжного доручення № 750 від 04.05.2016 позивач здійснив перерахування коштів у розмірі 3000,00 грн., призначення платежу - ОСОБА_1, виплата позики (а.с.26).

Пунктом 6.1. сторони передбачили, що у випадку порушення терміну повернення позики відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом строку існування заборгованості, від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно розрахунків, штраф за порушення терміну повернення позики складає 831,84 грн., інфляційні збитки - 488,10 грн., 3 % річних - 91,48 (а.с.34-36).

24.03.2016 між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір оренди землі, де сторони дійшли згоди про укладення між ними в тридцятиденний строк з моменту виникнення права власності у відповідача на земельну ділянку, що оформлюється у власність, договору оренди земельної ділянки площею 6,174 га з кадастровим номером 1220781100-02-007-0031, розташованої на території Богданівської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області (а.с.12-20).

Відповідно до п. п. 2, 7 згаданого договору відповідач взяв на себе обов'язок протягом одного року з моменту укладення даного договору вжити необхідних заходів, передбачених законодавством України та направлених на оформлення земельної ділянки у власність, та/або на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та/або реєстрацію права власності на неї. Не менше одного разу на три місяці письмово повідомляти позивача про стан оформлення у власність земельної ділянки. Протягом десяти календарних днів з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку письмово повідомити позивача та надати відповідні документи.

Пунктом 3 вказаного договору сторони зобов'язались не пізніше ніж в тридцятиденний строк з моменту виникнення права власності відповідача на земельну ділянку укласти договір оренди в узгодженій формі.

Сторона, яка ухилятиметься від укладення договору оренди, або відмовиться від його підписання зобов'язана сплатити штраф іншій стороні у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей попередній договір - пункт 10 даного договору.

Як встановлено судом мінімальна заробітна плата, встановлена на 01.01.2016, згідно ст. 8 ЗУ Про державний бюджет на 2016 рік, складає 1378,00 грн., а відтак сума штрафу має становити 27560,00 грн. (1378*20).

В той же час відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 72163230 від 03.11.2016 земельна ділянка площею 6,174 га з кадастровим номером 1220781100-02-007-0031, розташована на території Богданівської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 06.10.2016, передана в оренду ФГ "АГРОФІРМА ВІКТОР", на підставі договору оренди землі від 13.10.2016 строком до 31.12.2026 (а.с.21-22).

Таким чином, земельна ділянка, яка була предметом попереднього договору укладеного між позивачем та відповідачем та яка мала бути передана в оренду позивачу, була передана іншій особі в оренду до 2026 року.

25.01.2017 та 07.07.2017 позивачем на адресу відповідача направлено листи, згідно яких позивач просив виконати умови договорів укладених між позивачем та відповідачем, а саме повернути суму позики, укласти договір оренди земельної ділянки та/або сплатити штраф (а.с.27-33).

На час розгляду справи вимоги позивача залишались не задоволеними.

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. В світлі зазначених приписів суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору щодо повернення суми позики у строк визначений сторонами, а відтак сума позики підлягає стягненню на користь позивача. За змістом ст. ст. 610, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). А відтак, суми заявлені до стягнення внаслідок порушення зобов'язань відповідачем, а саме: штраф, три відсотки річних та інфляційні збитки, також, підлягають задоволенню з огляду на порушення відповідачем умов договорів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Зоря Нив підлягають задоволенню. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1046 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженої відповідальністю Зоря Нив - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю Зоря Нив (ідентифікаційний код юридичної особи 34196352) суму боргу за договором позики від 24.03.2016 у розмірі 4411,42 грн., яка складається з: 3000,00 грн. - основного боргу, 831,84 грн. - штрафу, 488,10 грн. - інфляційних збитків та 91,48 грн. - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю Зоря Нив (ідентифікаційний код юридичної особи 34196352) штраф за попереднім договором оренди землі від 24.03.2016 у розмірі 27560,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженої відповідальністю Зоря Нив витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: К.С. Маштак