АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 04 грудня 2017 апеляційну скаргу представника ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року,
за участі: прокурора адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що на праві власності належить ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» (код ЄДРПОУ 34780301), а саме: котельні та розміщене в них обладнання, які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, 14 та вул. Меблева, 1.
Крім того, вказане майно передано на зберігання управлінню житлово-комунальному господарства «Біличі» (код ЄДРПОУ 23579209, 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-А).
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку апеляційного оскарження, адвокат зазначає, що клопотання прокурора розглядалося без повідомлення власника майна, а копія ухвали останньому була надана 14 листопада 2017 року.
Автор апеляційної скарги вважає клопотання прокурора не обґрунтованим та таким, що не підлягало задоволенню, а оскаржувану ухвалу слідчого суді незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчий суддя поверхнево дослідив підстави та докази, якими обґрунтовано клопотання прокурора про накладення арешту, в результаті чого, всупереч статті 132 КПК України, застосував захід забезпечення кримінального провадження за відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та обґрунтованої потреби, що виправдовує такий ступінь втручання у права юридичної особи.
Наголошує автор апеляційної скарги на тому, що слідчий суддя наклав арешт на майно юридичної особи ПрАТ «Коцюбинські тепломережі», яка не є стороною кримінального провадження, а підставою для накладення арешту стала виключно внесена в Єдиний реєстр досудових розслідувань інформація із заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Звертає увагу адвокат і на те, що ухвалою Господарського суду Київської області віл 02 серпня 2017 року за заявою Першого заступника прокурора Київської області було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ПрАТ «Коцюбинські тепломережі». Зазначений арешт досі залишається не скасованим, тому будь-які дії щодо відчуження арештованого майна на користь третіх осіб ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» вчиняти не може, адже за відчуження арештованого майна передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 КК України.
Проте, на думку представника, слідчий суддя, незаконно наклавши арешт на котельні та передавши їх на відповідальне зберігання УЖКГ «Біличі», не виконав передбачених п. 5 та п. 6 ч. 2 ст. 173 та ч. 4 ст. 173 КПК України обов`язків, чим зупинив діяльність підприємства, що здійснювало до 14 листопада 2017 року теплопостачання на школу, лікарню та житлові будинки.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, яка вважала ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 17 січня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017110000000036, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 206-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у продовж 2005 року службові особи ТОВ «УкрОпт Мастер-енерго» (ЄДРПОУ 33482826) незаконно заволоділи майном територіальної громади селища Коцюбинське, а саме котельнями, які знаходяться за адресою: Київська область, селище Коцюбинське, по вул. Доківська, 14 та по вул. Меблева, 1 (цілісні майнові комплекси).
Крім того встановлено, що службові особи ТОВ «УкрОпт Мастер-Енерго» привласнили кошти від сплати за споживчий газ населенням, а також заволоділи майном територіальної громади смт. Коцюбинське Київської області.
10 липня 2017 року старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» (код ЄДРПОУ 34780301), а саме: котельні та розміщене в них обладнання, які знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14 та вул. Меблева, 1.
Крім того, вказане майно просив передати на зберігання управлінню житлово-комунальному господарства «Біличі» (код ЄДРПОУ 23579209, 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-А).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року зазначене клопотання задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, внесене в межах кримінального провадження № 42017110000000036, щодо накладення арешту на вищезазначене майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно арештувати майно, зазначене у клопотанні прокурора.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
Так, слідчий суддя, вирішуючи одночасно з накладенням арешту на майно питання про передачу цього майна на відповідальне зберігання управлінню житлово-комунальному господарства «Біличі» (код ЄДРПОУ 23579209, 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-А), вийшов за межі розгляду клопотання про арешт майна, оскільки рішення щодо речових доказів не є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто перебуває поза межами не тількиглави 17 КПК України, яка регулює питання арешту майна, а і за межамирозділу ІІ КПК України, який визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування.
Вирішення питання про речові докази на стадії досудового розслідування може мати місце лише у випадках, визначених в ч. 7ст. 100 КПК України, за відповідним клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, яке розглядається згідно із ст.ст. 171 - 173 КПК України.
Такими випадками є відсутність згоди власника на передачу речових доказів для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передача речових доказів для їх технологічної переробки або знищення, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів або якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Жоден із наведених випадків до вирішеного слідчим суддею питання про передачу майна на відповідальне зберігання управлінню житлово-комунального господарства «Біличі» не відноситься, а тому ухвала слідчого судді в цій частині є незаконною.
Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор ОСОБА_7 звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Разом з цим, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з врахуванням відсутності у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено як доданими до клопотання матеріалами так і у судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту намайно, що на праві власності належить ПрАТ «Коцюбинські тепломережі», підлягає скасуванню, як необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого прокурора як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна з метою збереження речових доказів, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника представника ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» - адвоката ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що на праві власності належить ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» (код ЄДРПОУ 34780301), а саме: котельні і розміщене в них обладнання, які знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, 14, та вул. Меблева, 1, і передано це майно на зберігання управлінню житлово-комунальному господарства «Біличі» (код ЄДРПОУ 23579209, 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-А), - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ПрАТ «Коцюбинські тепломережі» (код ЄДРПОУ 34780301) - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/5942/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 70864585 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні