Справа № 473/3835/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"11" грудня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі Заблоцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (далі - Вознесенський МРЦЗ) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року Вознесенський МРЦЗ звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що 17 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про реєстрацію її як безробітної та призначення допомоги по безробіттю.
Наказом центру №НТ160622 від 22 червня 2016 року відповідачці з дати звернення надано статус безробітної, згідно наказу №НТ160624 від 24 червня 2016 року їй призначено допомогу по безробіттю (з врахуванням скорочення виплати) з 22 вересня 2016 року по 18 червня 2017 року, згідно наказу №НТ161010 від 10 жовтня 2016 року останній розпочато виплату допомоги з 22 вересня 2016 року.
25 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про припинення її реєстрації як безробітної та припинення виплати допомоги по безробіттю.
Наказом центру №НТ161125 від 25 листопада 2016 року припинено реєстрацію відповідачки як безробітної та припинено виплату їй допомоги по безробіттю.
Проте актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 23 червня 2017 року №159 встановлено, що відповідачка з 19 вересня 2016 року працює на посаді буфетника у ФОП ОСОБА_2, про цю обставину позивача не повідомила, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю в розмірі 1 142,40 грн.
Оскільки відповідачка добровільно безпідставно отримані кошти не повернула, а тому позивач просив стягнути з неї на свою користь надмірно виплачені кошти за період з 19 вересня 2016 року по 25 листопада 2016 року в розмірі 1 142,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 17 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про реєстрацію її як безробітної та призначення допомоги по безробіттю.
Наказом центру №НТ160622 від 22 червня 2016 року відповідачці з дати звернення надано статус безробітної, згідно наказу №НТ160624 від 24 червня 2016 року їй призначено допомогу по безробіттю (з врахуванням скорочення виплати) з 22 вересня 2016 року по 18 червня 2017 року, згідно наказу №НТ161010 від 10 жовтня 2016 року останній розпочато виплату допомоги з 22 вересня 2016 року.
25 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про припинення її реєстрації як безробітної та припинення виплати допомоги по безробіттю.
Наказом центру №НТ161125 від 25 листопада 2016 року припинено реєстрацію відповідачки як безробітної та припинено виплату їй допомоги по безробіттю.
Проте актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 23 червня 2017 року №159 встановлено, що відповідачка з 19 вересня 2016 року працює на посаді буфетника у ФОП ОСОБА_2, про цю обставину позивача не повідомила, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю в розмірі 1 142,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону (п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення ).
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Призначення та виплата допомоги по безробіттю на час подачі відповідачкою заяви про надання статусу безробітної здійснювалася центром зайнятості після звернення до центру особи, яка має право на таку допомогу, надання інформації (документів), які підтверджують право на отримання таких виплат, реєстрації безробітного та призначення виплат в порядку, передбаченому Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності , затвердженим Міністерством соціальної політики України від 15 червня 2015 року №613.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення , п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, п.п. 2 п. 1 глави V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності , затвердженого Міністерством соціальної політики України від 15 червня 2015 року №613 реєстрація безробітного та виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайнятості особи (початку його трудової діяльності).
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім цього відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Водночас згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування лише в разі, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 умисно не виконала обов'язок з інформування позивача про припинення передбачених законом підстав для отримання з 19 вересня 2016 року допомоги по безробіттю, що призвело до безпідставного отримання відповідачкою допомоги за період з 19 вересня 2016 року по 25 листопада 2016 року.
Розмір безпідставно отриманої допомоги згідно довідки від 06 листопада 2017 року №5086 становить 1 142,40 грн.
На час розгляду справи вказані кошти відповідачкою не повернуті, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.
В силу положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь державного бюджету також слід стягнути 1 600 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Вознесенського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37171001000515 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) безпідставно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 1 142 (одна тисяча сто сорок дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень судового збору на користь держави (отримувач коштів ГУК в м.Києві/м.Київ, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання нею копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.В. Вуїв
Суд | Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2017 |
Оприлюднено | 14.12.2017 |
Номер документу | 70868179 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Вуїв О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні