Вирок

від 12.12.2017 по справі 489/5766/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/5766/17

кримінальне провадження

№1-кп/489/581/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з освітою - середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 14.01.2014 до 3 років позбавлення волі за ч.3 ст.185 КК України та умовно-достроково звільненого 25.03.2015, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

встановив:

На початку червня 2017 року, обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 102-Д, де здійснював охорону комплексу АЗС, який складається з ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, металевої будки для охоронця та заправної колонки, та належить ОСОБА_6 , придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб незаконно виготовлений підакцизний товар дизельне пальне невідомого походження у кількості понад 3500 літрів без документів щодо його походження та якості, яке у подальшому зберігав у металевій ємкості за вказаною адресою з метою збуту за готівкові кошти без дозвільних документів на роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами.

У період з початку червня 2017 року по 20 червня 2017 року, ОСОБА_3 збув близько 600 літрів незаконно виготовленого підакцизного товару дизельного пального невстановленому колу осіб.

Зокрема, 20 червня 2017 року приблизно о 10 годині, ОСОБА_3 , переслідуючи умисел направлений на незаконний збут незаконно виготовленого підакцизного товару дизельного пального, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , збув ОСОБА_7 незаконно виготовлений підакцизний товар дизельне пальне у кількості 11 літрів за ціною 18,20 грн. за 1 літр, на загальну суму 200 гривень.

20 червня 2017 року було проведено обшук на АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено незаконно виготовлений підакцизний товар дизельне пальне у кількості 2900 літрів.

Відповідно до висновку №142005701-1511 від 05.10.2017 за перевіреними показниками зазначена рідина не відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови».

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 в порушення вимог Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, переслідуючи прямий умисел, направлений на отримання неконтрольованого державою прибутку, здійснював незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут невстановленому колу осіб незаконно виготовленого підакцизного товару дизельного пального, чим вчинив злочин передбачений ч.1ст.204 КК України, а саме незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину в предявленому обвинуваченні визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому.

Між обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , та прокурором ОСОБА_4 28 листопада 2017 року, у кримінальному провадженні № 32017150000000074 було укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1ст. 204 КК України.

ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання у вигляді штрафу в розмірі тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень), враховуючи те, що ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив злочин при обставинах, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, яке має понести за вчинення злочину.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст.473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Також в інтересах власника майна ОСОБА_6 захисник заявив клопотання про скасування арешту майна, а саме відеореєстратора «Alhua» MODEL: DHI-HCVR7104H-82, S/n:2C00781PAELY592; мережевого кабеля (SWITCHING ADAPTER) MODEL: SOYO24A-1200200EU; кабеля формату HDMI № 453010100570R; електронного табло для заправної колонки; металевої бочки зеленого кольору об`ємом приблизно 10 тон; колонки для заправки автотранспорту синього кольору; металевої будки для охорони, арешт на які вирішувався судом за його відсутності. У ході судового засідання захисник відмовився від клопотання в частині скасування арешту майна - металевої будки для охорони, так як арешт на неї не накладався.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. ст.468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений в присутності захисника цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину який вчинив ОСОБА_3 .

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, та відповідно клопотання захисника про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 28 листопада 2017 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України і призначити йому, узгоджене сторонами угоди покаранняу вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою Центрального районного суду від 27.06.2017 скасувати.

Речові докази по справі:

- рідину з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів у кількості 2900 літрів, яка знаходяться на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю «ГКОЇЛ» (код за ЄДРПОУ 40971989) знищити;

- грошові кошти в сумі 4500 гривень, які зберігаються на депозитному рахунку ГУ ДФС у Миколаївській області, звернути в дохід держави;

- відеореєстратор «Alhua» MODEL: DHI-HCVR7104H-82, S/n:2C00781PAELY592, мережевий кабель (SWITCHING ADAPTER) MODEL: SOYO24A-1200200EU, кабель формату HDMI № 453010100570R, електронне табло для заправної колонки, як зберігаються у камері речових доказів ГУ ДФС у Миколаївській області, а також металеву бочку зеленого кольору об`ємом приблизно 10 тон, колонку для заправки автотранспорту синього кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1