Номер провадження: 22-ц/785/7058/17
Номер справи місцевого суду: 521/8060/17
Головуючий у першій інстанції Целух А. П.
Доповідач Сегеда С. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Кононенко Н.А.,
Цюри Т.В.,
за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, за участю третіх осіб Управління патрульної поліції у місті Одесі, ОСОБА_4 про відшкодування оціненої шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
встановила:
29.05.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), за участю третіх осіб: Управління патрульної поліції у місті Одесі, ОСОБА_4, про відшкодування оціненої шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП).
Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що 31 серпня 2016 року по вулиці Дальницькій у місті Одесі між автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобілем Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, сталася ДТП, внаслідок чого транспортні засоби зазнали ушкоджень.
07.09.2016 року співробітниками органів поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 024588 від 07 вересня 2016 року, відносно позивача, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП.
Однак, постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, передбаченої ст. 124 КУпАП, закрито, з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач зазначив, що з вини співробітників Управління патрульної поліції у місті Одесі МВС України притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності юридично неможливо, оскільки перебіг строку притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП розпочався 01 вересня 2016 року та сплив 30 листопада 2016 року. Оскільки цивільно-правова відповідальність позивача ОСОБА_3 застрахована СК Галицька , а відносно ОСОБА_4 співробітниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ПС2 №112185 лише по ч. 1 ст. 126 КУпАП України - тобто не пов'язаною з ДТП (відсутність полісу обов'язкового страхування), та у зв'язку з відсутністю полісу страхування, позивач звернувся до МТСБУ з вимогою щодо відшкодування завданої йому шкоди.
Листом начальника департаменту врегулювання МТСБУ №9995 від 24 квітня 2017 року позивачу було повідомлено про відсутність правових підстав для відшкодування шкоди.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування даного судового рішення із ухваленням нового про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Так, у відповідності до положень ст. 2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1961-IV від 01 липня 2004 року, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Статтею 6 вказаного Закону України визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Приписами п. а ч. 1 ст. 41 вищевказаного Закону України встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_4 не визнаний винним у скоєнні ДТП і матеріали справи не містять доказів його винних дій, а тому МТСБУ звільнена від відшкодування шкоди позивачу, оскільки зазначені обставини не передбачені вищевказаним Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів, оскільки він є правильним і відповідає вимогам чинного законодавства України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі відшкодування шкоди потерпілій особі в ДТП, у відповідності до п. а ч. 1 ст. 41 вищевказаного Закону України, МТСБУ має право пред'явлення регресної вимоги до винної особи.
Однак, враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 не є винною особою в ДТП, пред'явлення до нього регресної вимоги виключається.
Тобто зазначені обставини додатково свідчать про законність і обгрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Так, відповідно листа МТСБУ позивача повідомили про реєстрацію справи №38793 щодо врегулювання вимоги на отримання регламентної виплати з централізованого страхового резервного фонду МТСБУ.
Відповідно до звіту про оцінку №26-01/1, складеного ТОВ Делфі Групп (код ЄДРПОУ 34320575) на замовлення МТСБУ, вартість відновлювального ремонту автомобілю Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 23986,38 грн.
Листом начальника департаменту врегулювання МТСБУ №9995 від 24 квітня 2017 року позивачу ОСОБА_3 було повідомлено про відсутність правових підстав для відшкодування шкоди, оскільки відносно водія ОСОБА_4 не виносилася постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також не встановлена особа, що винна у ДТП, яке сталося 31 серпня 2016 року, за участю транспортного засобу марки Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно п. 32.1 ст. 32 вищевказаного Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , передбачено, що шкода, заподіяна при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону, не відшкодовується.
Таким чином, оскільки особа, з вини якої сталася ДТП, у відповідності до діючого законодавства не встановлена, то правові підстави для стягнення з МТСБУ страхового відшкодування відсутні, враховуючи, що вищевказаним Законом України не передбачена відповідальність страховика (МТСБУ) здійснити виплату страхового відшкодування за власника транспортного засобу, який не несе відповідальність перед третіми особами без наявності його вини.
Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України Змагальність сторін цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.
Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда
Н.А. Кононенко
Т.В. Цюра
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2017 |
Оприлюднено | 14.12.2017 |
Номер документу | 70872490 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Сегеда С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні