Ухвала

від 11.12.2017 по справі 530/1543/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1543/17 Номер провадження 11-сс/786/600/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

представника скаржника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Бурат -Агро» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 7.11.2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно ТОВ «Бурат Агро» : зернозбиральний комбайн марки КЗС-11 «Дніпро-350» д.н.з. НОМЕР_1 , кукурудзозбиральну машину КМС -6-04 1\3 та автомобіль марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_2 шляхом заборони його відчуження із відвантаженим зерном кукурудзи шляхом його відчуження, розпорядження використання.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявні в матеріалах клопотання докази дають підстави вважати, що майно товариства ( зернозбиральний комбайн та автомобіль марки "Камаз" та ін.) є предметами, які не визнані у встановленому порядку речовими доказаи , при цьому в даний час в органу досудового розслідування є об*єктивна потреба встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.197 -1 ч.1 КК України, для чого необхідним є належне зберігання даних речових доказів з метою проведення необхідних слідчих дій в подальшому.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Бурат -Агро» адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме сільгосптехніки ТОВ «Бурат Агро» .

При цьому вказує, що справу було розглянуто у відсутності володільця майна, що позбавили останнього надати до суду першої інстанції докази, які могли суттєво вплинути на рішення слідчого судді.

Зазначає, що у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» ТОВ «Бурат Агро» уклало договори оренди зелі із Зіньківською районною державною адміністрацією, що фактично виключає сам факт самовільного зайняття земельних ділянок. Тим більше, що на протязі 2016 2017 років товариство у повному обсязі постійно та своєчасно сплачує оренду плату за користування вказаними у клопотанні слідчого ділянками. Дана орендна плата та податкова звітність приймалися та контролювалися фіскальною службою.

Крім того, слідчий суддя в мотивування свого рішення поклався на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, якими встановлено факт самовільного зайняття землі, однак до складу комісій, зазначених у цих актах були залучені представники Держеокадастру, сільської ради та слідчого відділу, а представники РДА (власне орендодавці) до участі у дослідженнях умов використання землі залучені не були, що унеможливило відображення в актах перевірки об`єктивної інформації щодо наявності існуючих пролонгованих договорів оренди землі та проведення ТОВ «Бурат Агро» фактичної своєчасної орендної оплати.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «Бурат- Агро» ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Переглянувши ухвалу в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при ухваленні судового рішення слідчий суддя не дотримався цих вимог закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Бурат-Агро» на території Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області здійснило посіви кукурудзи на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) площами 24,88 га, 69,17 га, 80,17 га, 41,89 га та 13,53 га.

18.07.2017 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного використання ТОВ «Бурат-Агро» на території Попівської сільської ради залужених пасовищ загальною площею понад 229 га на яких знаходяться сільськогосподарські культури.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «Бурат-Арго», зокрема сільськогосподарську техніку, яка знаходилась на вказаних земельних ділянках, слідчий суддя послався на те, що це майно відповідає критеріям , зазначеним у ст.98 КПК України, є доказом злочину, набуте злочинним шляхом, є доходом від злочинної діяльності. Необхідність арешту майна слідчий суддя обґрунтував наявністю ризиків щодо приховання, пошкодження, спотворення, знищення і відчуження речових доказів.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя недостатньо перевірив вказані обставини та дійшов хибного висновку щодо наявності законних підстав для накладення арешту на сікогосподарську техніку товариства.

Зокрема, сільськогосподарська техніка, яка належить ТОВ «Бурат Агро» не є ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, речовим доказом у даному кримінальному провадженні не визнавалась, а тому немає жодних підстав вважати, що вона, як майно на яке накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя недостатньо ретельно перевірив доводи, викладені в клопотанні та безпідставно наклав арешт на майно ТОВ «Бурат-Агро».

Крім того, колегія суддів враховує те, що частиною 1 ст.197-1 КК України такий вид покарання, як конфіскація не передбачений. Згідно ст.96-1 КК України це майно не підлягає спеціальній конфіскації. Також у справі не заявлено цивільний позов, а вартість арештованого майна вочевидь більша, а отже не співрозмірна з зазначеним у клопотанні розміром шкоди від самовільного зайняття земельної ділянки.

За таких обставин апеляційні вимоги підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню із ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

Керуючись статтями 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Бурат -Агро» адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 7.11.2017 року про накладення арешту на майно ТОВ «Бурат Агро».

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ТОВ «Бурат Агро». а саме: зернозбиральний комбайн марки КЗС-11 «Дніпро-350» д.н.з. НОМЕР_1 , кукурудзозбиральної машини КМС -6-04 1\3 та автомобіль марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_3