Постанова

від 04.12.2017 по справі 320/6714/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 04.12.2017

Справа № 320/6714/17

Провадження № 3/320/1416/17

Справа № 320/6715/17

Провадження № 3/320/1417/17

Справа № 320/6716/17

Провадження № 3/320/1418/17

Справа № 320/6717/17

Провадження № 3/320/1419/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріал про корупційне правопорушення, що надійшов з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України у відношенні :

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого директором навчального закладу «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Жовтнева), 80, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався

за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшли протоколи № 171, № 172, № 173, № 174 від 13 вересня 2017 року про вчинення адміністративних правопорушень за ознаками ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП директором навчального закладу «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1

У протоколах зазначено, що відповідно до абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 14.07.2016, конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об’єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об’єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статуту Державного навчального закладу «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», навчальний заклад створено на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2004 № 678 шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 24 м. Мелітополя.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та єдиним підписантом Державного навчального закладу «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» (ЄДРПОУ – 02544000), створеного на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2004 № 678 шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 24 м. Мелітополя, є ОСОБА_1

01.07.2010 між Управлінням освіти і науки Запорізької області в особі начальника управління ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт №1/2010, згідно з яким останнього призначено на посаду директора Державного навчального закладу «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» строком на 4 роки з 02.07.2010 по 02.07.2014.

22.05.2014 між Міністерством освіти і науки України в особі заступника міністра ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено контракт, згідно з яким останнього призначено на посаду директора Державного навчального закладу «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» строком на 4 роки з 02.07.2014 по 02.07.2018.

Таким чином, ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» є юридичною особою публічного права, а ОСОБА_1 будучи директором цього навчального закладу, відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП та п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП.

07.09.2009 на підставі наказу директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» № 147/к ОСОБА_4 прийнято на посаду майстра виробничого навчання ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти».

04.01.2010 на підставі наказу директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» № 4-к ОСОБА_4 з 01.01.2010 переведено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти».

Наказом директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» від 15.12.2016 № 187-к ОСОБА_4 з 19.12.2016 переведено на посаду методиста ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти».

Згідно з інформацією Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в області, 11.01.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб.

Наказом від 19.09.2016 № 24 затверджено склад атестаційної комісії ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», головою якої призначено ОСОБА_1, заступником голови – ОСОБА_5, секретарем – Журавель В.П., а членами комісії – ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

12.10.2016 року в приміщені ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» проходило організаційне засідання атестаційної комісії ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» з атестації педагогічних працівників центру, на якому були присутні голова комісії ОСОБА_1, його заступник – ОСОБА_5, секретар – Журавель В.П. та члени комісії ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Одним із питань, яке було внесено до порядку денного засідання було питання щодо розгляду списку педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації та заяв про позачергову атестацію.

Із зазначеного питання виступив голова атестаційної комісії ОСОБА_1, який повідомив, що на розгляд атестаційної комісії подано список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації у 2016 – 2017 навчальному році. До даного списку входила ОСОБА_4 (кваліфікаційна категорія «спеціаліст 2 категорії»), яка претендувала на присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст 1 категорії».

За результатами голосування атестаційної комісії, ОСОБА_4 включено до наказу про атестацію педагогічних працівників у 2016 – 2017 навчальному році.

За прийняття вказаного рішення проголосували голова комісії ОСОБА_1, його заступник – ОСОБА_5, секретар – Журавель В.П. та член комісії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

На підставі прийнятого рішення 17.10.2016 директором ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 видано наказ № 26 про організацію та проведення атестації педагогічних працівників закладу у 2016-2017 навчальному році, до якого внесено його дружину ОСОБА_4 на присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст 1 категорії».

Наказом від 01.03.2017 № 31 затверджено зміни у складі атестаційної комісії ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», головою якої призначено ОСОБА_1, заступником голови – ОСОБА_9, секретарем – Журавель В.П., а членами комісії – ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

31.03.2017 в приміщені ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» проходило засідання атестаційної комісії ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» з атестації педагогічних працівників центру, на якому були присутні голова комісії ОСОБА_1, його заступник – ОСОБА_9, секретар – Журавель В.П. та член комісії ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Голова атестаційної комісії ОСОБА_1, виніс на розгляд питання щодо відкритого голосування з питань порядку денного (без бюлетенів та без присутності педагогічного працівника, який атестується) за яке всі присутні проголосували одноголосно.

Одним із питань, яке було внесено до порядку денного засідання було питання щодо атестації ОСОБА_4 на присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст 1 категорії».

Із зазначеного питання виступила член атестаційної комісії ОСОБА_5, яка доповіла інформацію про діяльність ОСОБА_4 у міжатестаційний період.

За результатами голосування атестаційної комісії, підтверджено відповідність ОСОБА_4 займаній посаді та ухвалено присвоїти їй кваліфікаційну категорію «спеціаліст 1 категорії».

За прийняття вказаного рішення проголосували голова комісії ОСОБА_1, його заступник – ОСОБА_9, секретар – Журавель В.П. та член комісії ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

На підставі прийнятого рішення 03.04.2017 директором ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 видано наказ № 82-Ф про результати атестації педагогічних працівників закладу у 2016 –2017 навчальному році, яким ОСОБА_4 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст 1 категорії».

Унаслідок вчинених ОСОБА_1 дій та прийнятих ним рішень щодо присвоєння його дружині ОСОБА_4 кваліфікаційної категорії «спеціаліст 1 категорії» остання щомісячно з 03.04.2017 отримує до заробітної плати додаткові грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», будучи головою атестаційної комісії навчального закладу, діючи у майнових інтересах своєї дружини ОСОБА_4 проголосував за включення її до наказу про атестацію педагогічних працівників, видав наказ від 17.10.2016 № 26 щодо організації та проведення атестації своєї дружини, голосував за підтвердження відповідності ОСОБА_4 займаній посаді, присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст 1 категорії» та видав наказ від 03.04.2017 № 82-Ф, яким присвоїв своїй дружині кваліфікаційну категорію «спеціаліст 1 категорії», у наслідок чого ОСОБА_4 щомісячно з 03.04.2017 отримує до заробітної плати додаткові грошові кошти.

При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його майновим інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, не повідомив начальника Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, керівництво Міністерства освіти і науки України про наявність реального конфлікту інтересів при голосуванні на вказаних засіданнях атестаційної комісії та при видачі наказів від 17.10.2016 року № 26, від 03.04.2017року № 82-Ф.

При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його майновим інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, проголосував на вказаних засіданнях атестаційної комісії та видав накази від 17.10.2016 № 26, від 03.04.2017 № 82-Ф щодо своєї дружини ОСОБА_4, діючи її у майнових інтересах, тобто вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, у період часу з жовтня 2015 року до квітня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», видав накази від 12.10.2015 № 125-Ф, від 16.11.2015 № 137-Ф, від 17.12.2015 № 145-Ф, від 17.01.2016 № 145-Ф, від 07.02.2016 № 23-Ф, від 17.03.2016 № 43-Ф, від 21.04.2016 № 69-Ф, від 15.12.2016 № 187-Ф, від 16.03.2017 № 71-Ф, від 21.04.2017 № 101-Ф про преміювання працівників навчального закладу, на підставі яких його дружиною ОСОБА_4 одержано премії на загальну суму 22141 грн.

Крім того, 19.09.2016 ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», видав наказ № 133-Ф про надання грошової винагороди працівникам навчального закладу, на підставі якого його дружиною ОСОБА_4 одержано винагороду у розмірі 270 грн.

Усього, на підставі виданих ОСОБА_1 наказів, його дружиною ОСОБА_4 одержано грошові кошти у сумі 22411 грн.

Таким чином, у період часу з жовтня 2015 року до квітня 2017 року ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», діючи у майнових інтересах своєї дружини ОСОБА_4, видав накази про її преміювання та виплату грошової винагороди, на підставі яких ОСОБА_4 одержано додаткові грошові кошти до заробітної плати у сумі 22411 грн.

При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його майновим інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив начальника Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, керівництво Міністерства освіти і науки України про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначених наказів.

При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його майновим інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав накази про преміювання своєї дружини та виплату їй грошової винагороди, діючи її у майнових інтересах, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, оперуповноважений міжрайонного відділу № 2 Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, капітан поліції ОСОБА_12 вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачений ч. 1 (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів) та ч. 2 (вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів) ст. 172-7 КУпАП.

Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП,, суд вважає необхідним об'єднати адміністративні справи в одне провадження, об’єднаній справі присвоїти єдиний номер № 320/6714/17 (провадження № 3/320/1416/17).

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні корупційних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, пояснивши, що він дійсно є директором ДНЗ « Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», Не заперечуючи викладені фактичні обставини щодо підписання наказів про атестацію та преміювання працівників ДНЗ, яким він керує, до складу якого входить і його дружина ОСОБА_4, він заперечував той факт, що мав при цьому реальний конфлікт інтересів. Так, атестація педагогічних працівників є обов’язковою і не включення до наказу про атестацію ОСОБА_4 було б порушенням чинного законодавства та її законних прав. Щодо підписання наказу про присвоєння дружині кваліфікаційної категорії «спеціаліст 1 категорії», то це рішення він приймав не одноособово, а на підставі результатів голосування атестаційної комісії, під час якого його голос не був вирішальним. Преміювання працівників ДНЗ, до складу якого входить і його дружина ОСОБА_4 здійснювалося ним виключно на підставі наданих його заступниками списків працівників, які підлягають преміюванню, обговореному на комісії. Оскільки його дружина перебуває у безпосередній підпорядкованості його заступнику, то питання про включення її до списку таких працівників вирішував не він. Преміювання працівників відбувалося при наявності на це коштів та преміювалися всі працівники ДНЗ. Будь-яких переваг у преміюванні він не міг надавати, оскільки підписував накази, які формувалися на підставі поданих та затверджених на комісії списків. Крім того, при підписанні контракту у 2014 році з Міністерством він повідомляв про те, що в ДНЗ, директором якого він є, працює також його дружина, на що йому в усній формі було повідомлено, що це виключно його питання, які він вирішує самостійно. Коли він з ОСОБА_4 оформили шлюбні відносини, він також повідомив про це директора Департаменту, ОСОБА_13 Таким чином, вважав, що про цей факт знали у його вищому керівництві. Після змін до антикорупційного законодавства у 2016 році, він перевів дружину з посади заступника директора на посаду методиста, внаслідок чого вона перейшла у пряме підпорядкування заступника директора з- навчальної роботи.

Допитаний свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є директором Департаменту освіти та науки Запорізької облдержадміністрації з 12.08.2015 року. За час її роботи директором Департаменту ОСОБА_1 до неї жодного разу не звертався з повідомленням про наявність в нього конфлікту інтересів. Про існування такого конфлікту інтересів вона дізналася з листа прокуратури від 27.02.2017 року, про що повідомила до Міністерства освіти та науки, а звідти отримала вказівку провести відповідну перевірку даного факту.

Допитаний свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працює заступником директора з навчальної роботи ДНЗ « Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти». Її керівником є ОСОБА_1 В даному ДНЗ також працює дружина ОСОБА_1, ОСОБА_4, яка займає посаду методиста. Щодо преміювання педагогічних працівників у ДНЗ, то на підставі результатів роботи кожного працівника, вона пише відповідні доповідні, які оговорюються на засіданні профспілкового комітету та тільки після цього формуються накази про преміювання і подаються на підпис директору. Будь-яких випадків впливу директора ДНЗ на її рішення чи рішення профспілкового комітету про преміювання працівників не було. Також, до 01.01.2017 року вона була заступником голови атестаційної комісії в ДНЗ. Згідно Типового положення про атестаційну комісію, головою даної комісії є директор ДНЗ. У 2016 році ОСОБА_4 була включена до складу працівників, які підлягали атестації, оскільки ця атестація для неї була планова та обов’язкова. Наказ про присвоєння чергового класу педагогічному робітнику підписується головою атестаційної комісії на підставі результатів проведеного комісією голосування. Вважає, що у ОСОБА_1 не було підстав не підписувати наказ про атестацію працівників ДНЗ, в тому числі ОСОБА_4, оскільки це була обов’язкова атестація і комісія атестувала її одноголосно, оскільки недоліків у роботі ОСОБА_4 не було.

Допитана свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює головним бухгалтером ДНЗ « Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти», директором якого є ОСОБА_1 За результатам економії заробітної плати щомісяця керівники підрозділів ДНЗ надають пропозиції щодо преміювання працівників. Ці пропозиції оговорюються з профспілковим комітетом і формуються списки працівників, які підлягають преміюванню. Нарахування премій здійснюється на підставі наказів, підписаних директором.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_16 , підтримав доводи свого підзахисного та вважає, що в його діях відсутній склад корупційного правопорушення, передбачений ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки при підписанні наказів щодо атестації та преміювання працівників ДНЗ, до якого входить і його дружина ОСОБА_4, в нього не існувало реального конфлікту інтересів, що є складовою об‘єктивної сторони цього корупційного діяння. У зв‘язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення просить закрити провадження по справі.

Заслухавши думку прокурора Карімова Е., який вважав наявним склад корупційного правопорушення у діях ОСОБА_1, пояснення самого ОСОБА_1, думку його захисника - адвоката ОСОБА_16 та дослідивши матеріали справи, оцінивши подані суду докази, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад корупційного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.

Висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення ґрунтується на наступному.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов‘язаний з‘ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Суб’єктивна сторона правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ст.172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно учиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Об‘єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП полягає в діях особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об‘єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх представницьких обов‘язків, тому зобов‘язана була повідомити про це.

Як визначено в абз. 4 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у п.п. 1,2 ч.1ст. 3 цього Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно п. 2 примітки до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП визначено поняття реального конфлікту інтересів, під яким слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об‘єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно абз. 11 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв‘язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» характеризується виключно прямим умислом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

Як зазначено в Преамбулі Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджені Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2, їх метою є формування єдиного підходу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, запроваджених Законом.

Неоднозначність підходів при вирішенні питань врегулювання конфлікту інтересів у окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування свідчить про відсутність на законодавчому рівні однозначних правил розв‘язання конфлікту інтересів, що унеможливлює притягнення особи у чинній справі до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП.

Згідно ст. 8 Конституції України «в Україні визнається і діє принцип верховенства права».

Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України» від 19.02.2009, заява №4465/04). Правова визначеність вимагає, щоб норми актів були зрозумілими, точними й гарантували, що ситуації та правовідносини будуть передбачуваними. Адже інакше не можна забезпечити однакового застосування положень законів, що уможливлює необмежене їх трактування в правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі.

Європейський суд неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права. Адже це є гарантією визнання правомірності чи неправомірності дій як державних службовців, так і окремих громадян (рішення у справах «Рябих проти Росії», заява від 2003 р., №52854/99, п.52; «Савінський проти України», заява від 28.02.2006, №6965/02, п.23).

Такий підхід випливає також із змісту рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 11.04.2013 року у справі «Вєренцов проти України», у якому суд зазначив, що відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством.

Суд констатував, що за браком чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку суперечить ст. 7 Конвенції про захист прав люди і основоположних свобод.

За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», національні суди при розгляді справ зобов‘язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права України.

Таким чином, з викладеного та зазначених вище норм Законів випливає, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її представницькі повноваження можуть не суперечити один одному.

Конфлікт інтересів має місце тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи ОСОБА_17 науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката ОСОБА_17, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи.., що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Таким чином, з досліджених матеріалів справи судом не було встановлено наявності в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів або реальної заінтересованості у власному збагаченні чи збагаченні інших осіб, оскільки накази про атестацію ОСОБА_4 та її преміювання хоч і підписувалися ним особисто в силу його повноважень, як директором ДНЗ, але ці рішення не приймалися ним особисто, а були результатом колегіальних рішень, у яких його голос не був вирішальним.

На підставі викладеного, оцінивши досліджені докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст.ст.33-35, ч.2 ст.172-7, 247, 280, 284-285 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Об'єднати справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в одне провадження, присвоївши об’єднаній справі єдиний номер 320/6714/17 (провадження № 3/320/1416/17).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1,2 ст.172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: Ю.В.Горбачова