Постанова

від 05.12.2017 по справі 461/5998/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5998/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Лялюка Є.Д.

при секретарі - Збожній О.Р.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - Крилач О.І., Витушенко О.М.,

представника відповідача - Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС України від 14 серпня 2017 року у справу про порушення митних правил №1078/20900/17, а справу про порушення митних правил №1078/20900/17 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки у постанові відсутні докази, що позивач заявив у митній декларації неправдиві відомості щодо коду товару. Також вказує, що відповідач не вказав, які саме правила класифікації товарів ним порушені. Вважає, що відповідач вирішив самостійно класифікувати товар, не маючи на це права і законних підстав. Покликається на відсутність доказів умислу в його діях та ознак самої події правопорушення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні до викладених у позові та просили такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення, в яких вказує, що оскаржувана постанова винесена згідно чинного законодавства, тому відсутні підстави для скасування такої. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 14 серпня 2017 року в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромним Я.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил №1078/20900/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 591151,80 грн. (а.с.10-11).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 06.03.2017 року о 17 год. 31 хв. представником митного брокера ТОВ "Зелінка Україна" ОСОБА_1 подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ з чотирма найменуваннями товарів із довідковим номером 32028, якій присвоєно номер UA209140/2017/101358. Відправником товару є Tj Trade s.r.o. (Cermelska cesta 1, 04001 Kosice, Slovakia), одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавін" (ЄДРПОУ: 38048012. Україна, 81130, Львівська область, с. Сокільники, вул. Бузкова, буд.16).

07.03.2017 року у ході проведення митного контролю товару №1 - Медичні вироби. Ортопедичне взуття для пацієнтів, хворих на цукровий діабет… , (код згідно УКТЗЕД - 9021101000: ставка мита - 0%, ставка ПДВ - 7% ) та на підставі спрацювання профілю ризику АСАУР №107-3 Контроль правильності класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД скеровано запит з метою перевірки правильності класифікації та визначення коду товару №1 вищевказаної митної декларації згідно УКТЗЕД до відділу класифікації товарів УАМП Львівської митниці ДФС.

24.03.2017 року відділом класифікації товарів прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0057-2017, згідно якого код товару №1 згідно УКТЗЕД змінився з 9021101000 на 6404199000 (ставка мита - 10%, ставка ПДВ - 20%). Внаслідок чого, орієнтовна сума митних платежів за новими відомостями, які підлягають сплаті за становить 197050,60 грн. Сума розрахована станом на дату подання митної декларації, тобто на 06.03.2017 року.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Так, положеннями ч.8 ст. 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати;

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.п. 1,4 ч.1 ст.266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу.

Згідно з п.2 ст.266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Згідно норм ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Вищевказаним підтверджується, що представником митного брокера ТОВ "Зелінка Україна" ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів у сумі 197050,6 грн., тобто заявлення у митній декларації неправдивих відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, який впливає на рівень митної вартості даного товару.

Відповідно до ч.2 ст.69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ч.4 вказаної статті, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч.ч.7,8 вказаної статті, рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Таким чином, вищевказаним підтверджується, що класифікації товару для цілей митного оформлення належить до компетенції органів доходів і зборів України.

Класифікація товарів наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 21.12.10 № 2829-VI "Про внесення змін до закону України "Про Митний тариф України" та в редакції від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України", з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, поясненнями до УКТЗЕД затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 №401 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності".

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Відповідно до Основного правила інтерпретації класифікації товарів (далі - ОПІ) № 1, затвердженого Законом України від 21.12.10 № 2829-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Згідно з ОПІ №6 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Отже, враховуючи вищевикладене, класифікація товарів за УКТЗЕД здійснюється за назвами товарних позицій.

Як вбачається із матеріалів справи, за запитом митного поста "Малехів" Львівської митниці ДФС №30 від 07.03.2017 у зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР 107-3, відділ класифікації товарів управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС розглядав питання класифікації товару №1 "Медичні вироби. Ортопедичне взуття для пацієнтів, хворих на цукровий діабет. Відносяться до класу ризику І. (Нестерильні, без функції вимірювання)…" за кодом 9021101000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 0%), що був поданий до митного оформлення згідно з МД ІМ40ДЕ №UA209140/2017/101358 від 06.03.2017, одержувачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавін" (код ЄДРПОУ 0038048012).

Згідно з поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, в товарну позицію 9021 (Пристрої ортопедичнi, включаючи хiрургiчнi пояси, бандажi та милицi; шини та iншi пристрої для лiкування переломiв; штучні частини тіла; слухові та iншi апарати, якi носять на собi, і з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду) включається:

(I) Пристрої ортопедичні

Ортопедичні пристрої визначені в примітці 6 до цієї групи. Це пристрої для:

- запобігання або виправлення тілесних каліцтв; або

- підтримування або утримання органів після хвороби, операції або ушкодження.

До них відносяться:

(1) Пристрої, використовувані у разі хвороб стегон (коксалгія та ін.).

(2) Плечові шини (що дозволяють користуватися рукою після резекції), (розтягувальні шини).

(3) Пристрої для щелепи.

(4) Тягнучі і т.п. пристрої для пальців.

(5) Пристрої для лікування хвороби Потта (випрямлення голови і хребетного стовпа).

(6) Ортопедичне взуття і спеціальні устілки, виготовлені для корекції ортопедичних станів, за умови, що вони або (1) зроблені лише за (індивідуальною) міркою на замовлення, або (2) масового виробництва, представлені одним предметом, а не парами, та розроблені так, щоб однаково підходити до будь-якої ноги.

Таким чином, взуття вважається ортопедичним і класифікується у товарній позиції 9021, якщо відповідає умові (1), або умові (2) примітки 6 до групи 90.

Відповідно до інформації, зазначеної в комерційній пропозиції для ТзОВ "Діавін" взуття dw представлене в серіях dw classic та dw active , моделі: чоловічі, жіночі та унісекс. Серія dw classic в чорному кольорі пропонується для жінок та чоловіків, доступні 3 різні ширини та розміри від 36 до 46. Серія dw active в сірому кольорі з рожевими акцентами - для жінок, пропонуються розміри від 36 до 41 з можливістю підбору ширини (середня, широка, екстра) та розроблена чоловіча модель в синьому кольорі, розміри від 40 до 46, ширина - середня, широка, екстра.

Згідно з фотокартками (Див. зображення 1, 2, 3, 4) з Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209140/2017/101358 від 06.03.2017 року, взуття dw поміщено в індивідуальне упакування від виробника по розмірах та по парно (правий та лівий).

Відповідно до інформації, зазначеної в листі ДП "Український медичний центр сертифікації" від 19.12.2016 №674 року вироби медичні "Ортопедичне взуття для пацієнтів, хворих на діабет", виробництва diawin Deutschland GmbH, Berliner Stra?e, 75 (Kubus), 63065 Offenbach am Main, відносяться до медичних виробів та підлягає оцінці відповідності вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затверджений Постановою КМУ від 02.10.2013 р. № 753, і маркуванню національним знаком відповідності.

Проте, згідно з поясненими до УКТЗЕД взуття dw в серіях dw classic та dw active не є ортопедичним взуттям, оскільки не відповідає умові (1), або умові (2) примітки 6 до групи 90.

Суд приходить до висновку, що митним органом, враховуючи вищенаведене, та інформацію про матеріал виготовлення, правильно визначено, що взуття dw в серіях dw classic та dw active повинно класифікуватися в групі 6404 (Взуття на пiдошвi з гуми, пластмаси, натуральної або композицiйної шкiри та з верхом з текстильних матерiалiв) згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, класифікація даного товару відбулась з дотриманням вимог УКТ ЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Суд не приймає до уваги твердження сторони позивача на те, що диспозиція ст.485 МК України вказує на те, що правопорушення характеризується прямим умислом, виходячи із наступного.

Статею 485 МК України передбачено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Для кваліфікації дій за ст. 485 МКУ не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.

Тобто Митним кодексом України визначено, що порушення митних правил є правопорушення, яке вчинено як умисно так і з необережності.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено за допомогою належних та допустимих доказів, перевірених в судовому засіданні, що ОСОБА_1, як представником митного брокера ТОВ Зелінка Україна вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, а саме надано до оформлення органу доходів і зборів, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів 197050,60 грн., тобто заявлено у митній декларації неправдиві відомості щодо коду товару згідно УКТЗЕД, який впливає на рівень митної вартості товару.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що позивачем, всупереч вимогам вищевказаних статей, не надано належних та допустимих доказів, які б виключали склад порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України в його діях.

З огляду на вищевикладене, а також на те, що постанова від 14 серпня 2017 року винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ухвали; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 19 ч.2, ст.55 Конституції України, ст.ст. 6-12, 86, 160 - 162, 167 КАС України, ст.ст. 69, 257, 264, 266, 459, 485 МК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лялюк Є.Д.