Ухвала

від 12.12.2017 по справі 802/2337/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

12 грудня 2017 р.                                                  Справа № 802/2337/17-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом:           Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області

до:                     Балківського навчально - виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів", Балківської сільської ради

про:                     застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Балківський навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад -загальноосвітня школа І-ІІ ступенів", Балківської сільської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною третьою статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції від 01.01.2017 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 01.01.2017 ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 становить 1600 грн.

Таким чином, починаючи з 01.01.2017 для суб'єкта владних повноважень ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1600 грн.

Натомість, в матеріалах позовної заяви відсутні докази про сплату судового збору та не зазначені обставини, за яких позивач можливо звільнений від сплати такого.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочку сплати судового збору в обґрунтування якого зазначив, що його майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору.

Так, відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства в Україні визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься і у статті 10 КАС України.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 15.08.2008 року у справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін є одним із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду та передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (п. 26). Аналогічні висновки містяться і в рішеннях Суду від 07.06.2001 року у справі "Кресс проти Франції", від 28.08.1991 року у справі "Ф.С.Б. проти Італії", від 12.10.1992 року у справі "Т. проти Італії" та від 08.06.2006 року у справі "Кайя проти Австрії".

Принцип рівності перед законом і судом є проявом загального принципу рівності, він забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Крім того, відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною першою статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

У той час позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним тяжкий майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.

Приймаючи до уваги викладене, вважаю, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору.

Згідно із частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Балківський навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад -загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду залишити без руху.

Запропонувати позивачу у строк до 03.01.2018 усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                   Комар Павло Анатолійович