Постанова

від 07.12.2017 по справі 809/1494/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. справа № 809/1494/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представників позивача - Клименко О.І., Бандури Т.І.

представника відповідача - Карпаш Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок,

до відповідача: Управління Держпраці в Івано-Франківській області,

про визнання незаконною та скасування постанови від 19.10.2017 року за № 09-01-339/464,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови від 19.10.2017 року за № 09-01-339/464.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем без з'ясування всіх обставин та перевірки їх доказами, необґрунтовано та безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а відтак протиправно, на підставі акта перевірки за № 09-01-352/482 від 06.10.2017 року, накладено на ГО обласну організацію УТМР штраф у розмірі 96000,00 грн. згідно постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.10.2017 року за № 09-01-339/464.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та додаткових поясненнях, які містяться в матеріалах справи. Просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечила з мотивів, викладених в письмовому запереченні та додаткових поясненнях, які містяться в матеріалах справи. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

18.07.2017 року слідчий - заступник начальника СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, майор поліції Самокіщук В.В. звернулась до начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області Росипайла І.Я. із листом за № 10871/108/56-2017, де вказала, що СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016090180001893 від 21.12.2016 за ст. 191 ч. 2 КК України (а.с.84-85).

Зазначеним листом відповідача повідомлено про те, що у ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу за підписом голови обласної організації УТМР Лущака М.М. за № 30-к від 17.12.2012 року ОСОБА_7 прийнято на роботу єгерем в Коломийську організацію УТМР з 17.12.2012 року. Відповідно до наказу за підписом голови обласної організації УТМР Лущака М.М. за № 17-к від 03.08.2016 року ОСОБА_7 звільнено з роботи за власним бажанням з 05.08.2016 року. Водночас встановлено, що починаючи з червня 2013 року останній періодично виїжджав за кордон, в той же час голова Коломийської організації УТМР ОСОБА_8 табелював ОСОБА_7 про перебування на робочому місці дні, коли останній був закордоном. Допитані в ході досудового розслідування працюючі єгері, ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_9 вказали, що коли ОСОБА_7 виїжджав закордон, то фактично замість нього працювала його дружина. Зокрема відповідно до даних з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин кордону ОСОБА_7, зафіксовано наступні перетинання кордону: 20.06.2013 року виїзд, 29.08.2013 року в'їзд, 08.09.2013 року виїзд, 06.12.2013 року в'їзд, 29.04.2014 року - виїзд, 23.08.2014 року в'їзд, 31.08.2014 року виїзд, 06.12.2014 року в'їзд, 21.04.2015 року виїзд, 15.08.2015 року в'їзд, 29.08.2015 року виїзд, 18.12.2015 року в'їзд, 27.01.2016 року - виїзд, 28.04.2016 року - в'їзд, 18.05.2016 року - виїзд, 15.06.2016 року (11:51 год.) - в'їзд, 15.06.2016 року (12:30 год.) - виїзд, 21.07.2016 року - в'їзд, 28.07.2016 року - виїзд, 16.09.2016 року - в'їзд. Згідно табелів робочого часу працівників Коломийської УТМР за підписом ОСОБА_8, єгерю ОСОБА_7 протабельовано відроблені години за періоди коли останній згідно даних виїжджав за межі України. Крім того, відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_7, останньому починаючи з 08.01.2013 року по 08.08.2016 року нараховувалась заробітна плата Івано-Франківською обласною організацією УТМР.

У зв'язку із вищенаведеним, керуючись ст. 93 ч. 2 КПК України, слідчий - заступник начальника СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, майор поліції Самокіщук В.В. звернулась до відповідача із проханням провести перевірку по вищевказаним фактам та направити матеріали перевірки для долучення до матеріалів кримінального провадження (а.с.84-85).

Згідно листа за № 14341/108/56-2017 від 31.08.2017 року, Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області направлено на адресу управління Держпраці в Івано-Франківській області матеріали кримінального провадження № 12016090180001893, у яких наявні документи з інформацією, що підтверджують факти, викладені у листі від 18.07.2017 року (а.с.86).

03.10.2017 року відповідачем скеровано ГО обласній організації УТМР вимогу про забезпечення проведення інспекційного відвідування (а.с.42-43).

Відповідно до наказу від 03.10.2017 року за № 9587-Д (а.с.78), направлення від 02.10.2017 року за № 04-13/15-10/5725 (а.с.79) та на підставі, зокрема, листів Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за № 10871/108/56-2017 від 18.07.2017 року (а.с.84-85), за № 14341/108/56-2017 від 31.08.2017 року (а.с.86), управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено позапланове інспекційне відвідування ГО обласної організації УТМР щодо додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт за № 09-01-352/482 від 06.10.2017 року (а.с.80-83).

Інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що ГО обласною організацією УТМР здійснено фактичний допуск найманого працівника до роботи без оформлення трудового договору.

На підставі документів, наданих інспектору праці під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що протягом 2012-2016 років в Коломийській районній організації Українського товариства мисливців та рибалок працював єгерем громадянин ОСОБА_7, який був прийнятий на роботу 17.12.2012 року, згідно наказу Івано-Франківської обласної організації УТМР від 17.12.2012 року № 30-к. Єгер ОСОБА_7 звільнений з роботи за власним бажанням (стаття 38 КзпП України) 05.08.2016 року, на підставі наказу від 03.08.2016 року № 17-к.

За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (лист № 0.64-3469/0/15-17 від 30.01.2017 року) у період з 2014 по 2016 роки єгер ОСОБА_7 неодноразово виїжджав за межі України. Так, з 29.04.2014 року відбувся виїзд ОСОБА_7 в пропускному пункті Дольськ, а в'їзд на територію України відбувся 23.08.2014 року в пропускному пункті Виступовичі. Таким чином, ОСОБА_7 не перебував на території України протягом 3 місяців і 25 днів. Також єгер ОСОБА_7 не перебував на території України з 31.08.2014 року по 06.12.2014 року - 97 днів; з 21.04.2015 року по 15.08.2015 року -117 днів; з 29.08.2015 року по 18.12.2015 року -112 днів; з 27.01.2016 року по 28.04.2016 року -93 дні; з 18.05.2016 року по 21.07.2016 року -65 днів; з 28.07.2016 року по 05.08.2016 року (день звільнення) - 9 днів. Але за цей період йому нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.

З матеріалів кримінального провадження № 12016090180001893, направленого Коломийським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 14341/108/56-2017 від 31.08.2017 року встановлено, що згідно протоколу допитів свідків від 03.03.2017 року, проведеного слідчим - заступником начальника СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, майором поліції Самокіщуком В.В., єгер ОСОБА_7 повідомив, що під час його роботи в Російській Федерації, замість нього працювала дружина ОСОБА_9, яка сама підтвердила факт роботи в Коломийській організації УТМР (протокол допиту свідка від 04.03.2017 року). Крім цього факт роботи ОСОБА_9 підтвердили старший єгер ОСОБА_8, єгері ОСОБА_10 та ОСОБА_11, член первинної мисливської організації "Прут" - ОСОБА_12

Таким чином інспекційним відвідуванням встановлено, що в Івано-Франківській обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок у 2014-2016 роках, без належного оформлення трудових відносин, здійснено фактичний допуск до роботи працівниці ОСОБА_9, чим порушено частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України. Факт допуску до роботи працівниці ОСОБА_9 встановлено з матеріалів кримінального провадження № 12016090180001893 Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (а.с.80-83).

Позивачем надано заперечення щодо порушень, викладених у акті перевірки, що підтверджується сторінкою 26 акта перевірки (а.с.80-83).

На підставі акта перевірки за № 09-01-352/482 від 06.10.2017 року, відповідач прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.10.2017 року за № 09-01-339/464, якою на ГО обласну організацію УТМР накладено штраф у розмірі 96000,00 грн. згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с.21).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 1 сттатті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено підстави для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Згідно частини 2 коментованої статті проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яка містить приписи щодо розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю), передбачено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо).

Суд зазначає, що Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року за № 96 (надалі - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм, управлінню Держпраці в Івано-Франківській області делеговано повноваження щодо здійснення на території Івано-Франківської області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року за № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі за текстом - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, не обмежуючись при цьому підставами, передбаченими як статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", так і іншими нормативними національного законодавства.

З огляду на вищезазначене, твердження позивача про безпідставність проведення інспектування, враховуючи вимоги статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є хибним.

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, зокрема, не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі, якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

Однак, позивач таким правом недопуску до інспекційного відвідування не скористався та допустив посадову особу управлінням Держпраці в Івано-Франківській області до проведення інспекційного відвідування.

Слід зазначити, що власне ж допуск до проведення інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні такого заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як наслідок, судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що відповідачем під час здійснення інспекційного відвідування допущено порушення в частині виходу за встановлені межі перевірки.

Стосовно порушення позивачем вимог частин 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску до роботи працівниці ОСОБА_9 без належного оформлення трудових відносин, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).

Стаття 265 Кодексу законів про працю України регламентує відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема, частиною 1 визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року за № 509.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Таким чином, за змістом наведених норм, питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження посадовими особами управління Держпраці в Івано-Франківській області.

У той же час, як слідує з матеріалів справи, відповідач не встановлював порушення позивачем трудового законодавства безпосередньо за результатами інспекційного відвідування, а зафіксував порушення в акті перевірки виключно на підставі даних досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12016090180001893.

При цьому, документів щодо особи ОСОБА_9, крім протоколів допиту свідка, щодо обставин працевлаштування якої відповідач дійшов висновку про допущення порушення позивачем трудового законодавства, не отримував, особу не встановлював і не перевіряв. Матеріали справи таких документів також не містять.

Водночас суд вказує, що в ході досудового розслідування ОСОБА_9 змінено показання, що підтверджується заявою від 20.10.2017 року, згідно якої остання просила вважати такими, що не відповідають дійсності пояснення в частині виконання нею роботи за чоловіка (а.с.63).

Вказану обставину в судовому засіданні підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_8 Також, зазначив, що жодних домовленостей щодо виконання робіт, обов'язків та оплати праці, між ним та ОСОБА_9 не було.

Окрім того, суд зазначає, що на момент розгляду справи відсутній вирок, що набрав законної сили та яким вирішено обвинувачення по суті, а відтак обставини, встановлені в ході досудового розслідування не можуть братися судом до уваги, як і не могли бути взяті за основу визначених відповідачем порушень без їх перевірки та безпосереднього встановлення.

Зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до переконання, що відповідачем під час проведення інспекційного відвідування, не було всебічно та повно досліджено обставини щодо допуску до роботи ОСОБА_9, а відтак висновки управління Держпраці в Івано-Франківській області про порушення ГО обласною організацією УТМР вимог частин 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України є помилковими.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, а також покази свідка, суд робить висновок, що зафіксовані в акті перевірки за № 09-01-352/482 від 06.10.2017 року порушення не знайшли свого підтвердження, а відтак постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.10.2017 року за № 09-01-339/464 є протиправною та такою, що підлягає до скасування.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд зазначає, що оскаржуване рішення винесено необґрунтовано, без урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для його прийняття.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору в розмірі 1600,00 грн. підтверджується платіжним дорученням за № 759 від 30.10.2017 року (а.с.3).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-01-339/464 від 19.10.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625) на користь Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (код ЄДРПОУ 03928330) понесені судові витрати у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2017.