Постанова

від 13.11.2017 по справі 810/3267/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року №810/3267/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чупирянське" про стягнення заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - позивач, УПФУ) з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чупирянське" (далі - відповідач, Товариство), в якому просить стягнути заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1435,39 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що Товариство має заборгованість перед УПФУ по відшкодуванню пільгових пенсій по списку №2 за вересень 2017 року в загальній сумі 1435,39 грн. Сума боргу по відшкодуванню пільгових пенсій підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просив суд задовольнити адміністративний позов.

Від відповідача заперечень проти позову, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003089707 від 03.10.2017, Товариство зареєстроване як юридична особа 31.03.2000, якій присвоєно ідентифікаційний код 05291338 (том 1 а.с. 22-24).

Як встановлено судом, позивачем було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня 2017 року, якими визначено місячний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок Товариства у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії, пенсіонерці ОСОБА_1, у розмірі 1435,39 грн. (том 1, а.с. 11).

Вказаний розрахунок був направлений на адресу місцезнаходження Товариства, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 09185, Київська область, Білоцерківський район, с. Чупира, вул. Леніна, буд. 10, проте поштове відправлення повернулось на адресу позивача з довідкою оператора поштового зв'язку на конверті "даного підприємства не існує" (том 1, а.с. 11 зворотній бік). Однак, суд зважаючи на те, що вказаний розрахунок був направлений відповідачу на адресу державної реєстрації його місцезнаходження, вважає, що такий розрахунок є належним чином вручений адресату.

Оскільки відповідач не погасив вказаної заборгованості перед позивачем, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №400/97-ВР).

Пунктом першим статті 1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Отже, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 14 Закону №1058-ІV, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону №1058-ІV встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1788-XII), виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2, визначено пунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.

Приписами пункту другого розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд встановив, що у відповідача утворилась заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень 2017 року за списком №2 у розмірі 1435,39 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також, карткою особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що суду не надано доказів оскарження Товариством вказаного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Слід зазначити, що доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості суду не надано.

З огляду на зазначене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чупирянське" (09185, Київська обл., Білоцерківський район, с. Чупира, вул. Леніна, буд. 10, ідентифікаційний код: 05291338) на користь Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, ідентифікаційний код: 41249051) заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 у розмірі 1435 (одна тисяча чотириста тридцять п'ять) грн. 39 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.