Постанова

від 07.12.2017 по справі 809/1532/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 809/1532/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.М.,

за участю:

представника позивача - Гоголь М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватної комерційної фірми "Марс" про стягнення заборгованості в сумі 750185,76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватної комерційної фірми "Марс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 750185,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 225547,00 грн, податку на прибуток приватних підприємств 33521,19 грн та орендної плати за землю 366,84 грн Крім того відповідачем не погашено в повному обсязі зобов'язання по штрафних санкціях з податку на додану вартість в розмірі 57407,00 грн, податку на прибуток в розмірі 79175,44 грн та податку на доходи фізичних осіб 510,00 грн, військового збору 146,10 грн та орендної плати за землю 140,72 грн. У відповідача також обліковується борг по пені з податку на додану вартість в сумі 29383,05 грн, податку на прибуток 22938,83 грн та військового збору 49,59 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача станом на день звернення до адміністративного суду становила 750185,76 грн, яка ним не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Судом 09.11.2017 року постановлено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.49-51). Дані матеріали 16.11.2017 та 01.12.2017 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.1994 року проведено державну реєстрацію приватної комерційної фірми "Марс" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 03.10.2017 року (а.с. 49-51).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.2., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133, підпункту 162.1.3. пункту 162.1 статті 162 та пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та статті 269 Податкового кодексу України відповідач являється платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Крім того, згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, відповідач, є платником військового збору. Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Відповідно підпункту 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Підпунктом 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України вказано, що ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом щодо зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб встановлено наступне. Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IVцього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Судом встановлено, що позивачем 24.03.2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку, яку оформлено Актом № 183/09-19-14-06/20542370 від 24.03.2017 року, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення №0003311406 від 12.05.2017 року та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб 510,00 грн (а.с. 30).

Щодо зобов'язання відповідача із податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, то суд зазначає, що позивачем на підставі акту позапланової виїзної перевірки №183/09-19-14-06/20542370 від 24.03.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003291406 від 12.05.2017 року, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 281934,00 грн, за податковим зобов'язанням - 225547,00 грн та за штрафними (фінансовими) - санкціями 56387,00 грн та податкове повідомлення-рішення № 0003301406 від 12.05.2017 року, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1020,00 грн (а.с. 10-22, 28, 29).

Також, на підставі акту позапланової виїзної перевірки №183/09-19-14-06/20542370 від 24.03.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003281406 від 12.05.2017 року, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 412674,00 грн з яких 334552, 00 грн - податкове зобов'язання (30,81 грн сплачено) та 78122,00 грн штрафні (фінансові) санкції (а.с. 27).

11.09.2017 року проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено Акт №8113/09-19-12-08/20542370 від 11.09.2017 року, встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0030621208 від 11.09.2017 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1053,44 грн (а.с. 35).

Щодо податкового зобов'язання з плати за землю суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем подано 15.06.2017 року уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2017 рік. Сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет складає 3686,59 грн, з щомісячною сплатою 307,22 грн. (а.с.32-33). Відповідачем не сплачено самостійно задекларовані ним податкові зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 366,84 грн.

Крім того, ГУ ДФС в Івано-Франківській області було винесено на підставі Акта камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 06.09.2017 р. № 7923/09-19-12-08/20542370 (а.с. 36), за платежем орендна плата з юридичних осіб податкові повідомлення рішення форми Ш № 0030031208 від 08.09.2017 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в сумі 61,44 грн (а.с. 37), та № 0030041208 від 08.09.2017 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в сумі 79,28 грн (а.с.38).

На підставі акту перевірки від №183/09-19-14-06/20542370 від 24.03.2017 року, податковим повідомленням - рішення № 0003321406 від 12.05.2017 року визначено з військового збору штраф (фінансову) санкцію в сумі 146,10 грн та нараховано пеню відповідно до підпункту 129.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ в розмірі 49,59 грн. (а.с. 31).

Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені (а.с. 70), то визначені ними суми грошових зобов'язань являються узгодженим податковим боргом відповідача, які підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно довідки про борг, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 29383,05 грн., та по податку на прибуток в сумі 22938,83 грн. (а.с.8, 41-44).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем надсилалась на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога форми "Ю" № 1396-17 від 27.06.2017 року, яку відповідач залишив без реагування (а.с. 9).

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікової картки платника податків, корінцем податкової вимоги форми та довідкою-розрахунком податкового боргу, наявних у матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 750185,76 грн є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватної комерційної фірми "Марс" (ідентифікаційний код 20542370, місцезнаходження: 77400, Івано-Франківська область, місто Тисмениця, вулиця Галицька, будинок 32 А) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, в дохід бюджету, податковий борг в розмірі 750185 ( сімсот п'ятдесят тисяч сто вісімдесят п'ять) гривень 76 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2017.