Постанова

від 07.12.2017 по справі 810/3986/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року № 810/3986/17

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання - Приходько Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Столиця Інновейшн до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про оскарження приписів та постанов,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Столиця Інновейшн з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області про визнання протиправними та скасування: припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2017 № С-0111/7; припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.11.2017 № С-0111/8; постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2017 №3-1511/3-10/10-24/1511/08/01, №3-1511/4-10/10-25/1511/08/01, № 3-1511/5-10/10-26/1511/08/01 (з урахуванням уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил на Об'єкті будівництва Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня та необґрунтовано зроблено висновок про порушення ТОВ Сервіс Столиця Інновейшн Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що виявилось у виконанні будівельних робіт без Дозволу на виконання будівельних робіт, виконавча документація ведеться з порушенням, відсутній Проект на виконання робіт, Загальний журнал робіт не пронумеровано та не прошнуровано, відсутні сертифікати на матеріали та конструкції, застосовано несертифіковані матеріали. Зазначив, що посадові особи відповідача безпідставно дійшли такого висновку, оскільки зазначений об'єкт будівництва відноситься до об'єктів з незначним класом наслідків СС1 та не потребує отримання Дозволу. Щодо відсутності виконавчої документації на об'єкті, пояснив, що ні під час перебування на об'єкті, ні під час проведення перевірки перевіряючі не зверталися до позивача з питанням щодо надання такої документації. Крім того, всі копії були надані відповідачу під час розгляду протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проте, безпідставно не взяті до уваги відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач позов не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки при проведенні перевірки Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством. Представник відповідача вважав висновки, викладені в акті перевірки, такими, що відповідають дійсності, а тому винесення приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірними.

Заслухавши представників сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Столиця Інновейшн є юридичною особою, індивідуальний податковий номер 402762810081, код ЄДРПОУ 40276283, зареєстроване за адресою Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня , 49А.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ Сервіс Столиця Інновейшен є генеральним підрядником на Об'єкті будівництва Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня.

Вказаний об'єкт будівництва розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221886000:03:166:0107 та 3221886000:03:166:0106, які, відповідно до Договорів оренди від 17.07.2017, перебувають у користуванні ТОВ Вершки та корінці (а.с. 58-64, том 1).

У серпні 2017 року ТОВ Вершки та корінці через Центр надання адміністративних послуг подало до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області Повідомлення про початок будівельних робіт (а.с. 11-22, том 1). У повідомленні зазначено об'єкт будівництва - Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , загальною площею 1 858,0 м2. та генеральний підрядник будівництва - ТОВ Сервіс Столиця Інновейшен .

Відповідно до Проекту будівництва, об'єкт складається з приміщень адміністративної будівлі, площею 411,0 м2 та приміщень теплиць, площею 1447,0 м2 та за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками СС1 (а.с. 113-131,том 1).

У період з 04.10.2017 по 18.10.2017 та з 31.10.2017 по 01.11.2017 на підставі наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області від 25.09.2017 №205П про проведення позапланової перевірки та направлень для проведення позапланового заходу від 27.09.2017 №787.17/01 та від 31.10.2017 №787.17/01/П, посадовими особами Департаменту була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил на Об'єкті будівництва Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня (а.с. 34-36, том 2).

Перевіркою встановлено порушення позивачем норм статей 29, 31, 32, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність , Додатку Е ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , Наказу №45 від 16.05.2011 Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів , ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

У ході перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку, що відповідно до проектної документації площа адміністративної будівлі складає 441,2 м2, а враховуючи норми п. 5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення , якими передбачено, що площу на робоче місце працівника слід приймати не менше 6 м2, шляхом математичної дії - ділення (441.2: 6 ), було визначено кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті - 74 особи. Це, на думку посадових осіб, свідчить про те, що ТОВ Вершки та корінці неправильно визначено клас наслідків об'єкту - СС1, оскільки відповідно до Таблиці 1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва та статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності такий об'єкт з такою кількістю людей відноситься до класу наслідків СС2. У свою чергу, об'єкт з таким класом наслідків передбачає отримання Дозволу на початок будівельних робіт. А тому, враховуючи складність об'єкта , замовник зобов'язаний був отримати Дозвіл на початок будівельних робіт. Оскільки на момент перевірки такий Дозвіл відсутній, генпідрядником ТОВ Сервіс Столиця Інновейшн виконуються будівельні роботи без Дозволу на виконання будівельних робіт.

Окрім того, в ході перевірки було встановлено, що виконавча документація ведеться з порушенням норм ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного будівництва та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", а саме: відсутні акти на закриття прихованих робіт, сертифікати на матеріали та конструкції, відсутній Проект на виконання робіт, Загальний журнал робіт не пронумеровано та не прошнуровано, застосовано несертифіковані матеріали.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 01.11.2017 №Т-0111/2 (а.с.23-36, том 1), на підставі якого винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.11.2017 №С-0111/7, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.11.2017 №С-0111/8, та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2017 №1-Л-З-0111/9, №1-Л-З-0111/8, №1-Л-З-0111/7 (а.с. 37-45, том 1). У вказаних протоколах містилася інформація про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачем, що 14.11.2017 позивач подав до Департаменту письмові пояснення з приводу встановлених порушень, зазначених у вищевказаних протоколах. До заперечень були додані копії: Розрахунку категорії складності об'єкту проектування, Паспортів якості на бетонну суміш, Сертифікатів приймання на прокат арматурний, Журналу авторського нагляду, актів на закриття прихованих робіт, Протоколу випробування бетонних кубів, Технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування, Технічних умов на підключення об'єкту до водопостачання та водовідведення, Технічних умов на підключення об'єкту до теплових мереж, Технічних умов на підключення об'єкту до електричних мереж, Топографо-геодезичних вишукувань (а.с.45-48, том1). У поясненнях позивач вказав, що всі оригінали документів будуть подані при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні у якості свідка був допитаний ОСОБА_1, який здійснював перевірку на об'єкті позивача та був присутній при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який пояснив, що перелічені документи були оглянуті, але не були взяті посадовими особами відповідача до уваги під час розгляду справи, оскільки це були копії, а не оригінали.

За наслідками розгляду справи Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2017 №3-1511/3-10/10-24/1511/08/01, №3-1511/4-10/10-25/1511/08/01, № 3-1511/5-10/10-26/1511/08/01.

Не погоджуючись з висновками перевірки та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування є Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон України № 2780-XII), Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон України № 3038-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Стаття 5 Закону України № 2780-XII визначає основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до статті 7 Закону України № 2780-XII державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 41 Закону України № 3038-VI інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Частиною третьою статті 41 Закону України № 3038-VI передбачено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 208/94-ВР), справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4 Закону України №208/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (надалі -Закон України № 208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Так, частиною третьою статті 3 вищевказаного Закону, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі -Порядок).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, які мають службові посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до пункту 11 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України № 3038-VI, постанови інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури або до суду.

Як свідчить аналіз норм чинного законодавства, суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися при будівництві вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки. За невиконання або неналежне виконання зазначених вимог, суб'єкти містобудування несуть відповідальність, передбачену законом.

Як убачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме, здійснення будівельних робіт на Об'єкті будівництва Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , який належить до класу наслідків СС2, без отримання Дозволу на початок будівельних робіт.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_1, який здійснював перевірку на об'єкті позивача, пояснив, що при визначенні класу наслідків об'єкта позивача, посадові особи Департаменту керувалися Таблицею ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва та п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення . При цьому, клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва було встановлено за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. Зазначив, що головним критерієм для визначення класу наслідків була загальна площа адміністративної будівлі - 441.2 м2. Беручи до уваги приписи п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010, згідно з якими площа на одне робоче місце працівника не може бути менша ніж 6 м2, кількість осіб, які постійно перебуватимуть на об'єкті (441,2:6) становить 74 особи. А це, у свою чергу, змінює клас наслідків, зазначеним позивачем із СС1 на СС2. А тому, перед початком будівельних робіт позивач зобов'язаний був отримати Дозвіл на виконання робіт.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідно до проектної документації, штатна чисельність працівників на об'єкті становитиме не більше 15 осіб. На підтвердження чого, надав штатний розпис, яким дійсно передбачена кількість осіб, які постійно перебуватимуть на об'єкті - 10 (а.с.97, том 2). А тому, на його думку, відповідачем безпідставно, в залежності від кількості працюючих, змінено клас наслідків, який, у свою чергу, передбачає отримання такого Дозволу.

Крім цього, надав суду Експертну оцінку щодо розгляду Проектної документації робочого проекту по визначенню класу наслідків об'єкта Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, виконану ТОВ БУДПРОЕКТЕКСПЕРТИЗА (а.с. 156-157, том 1), з якої убачається, що вказаний об'єкт правильно віднесено до об'єктів з класом наслідків СС1.

Суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення класу наслідків об'єкта з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Згідно із ч. 7 цієї статті визначено, що правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.

Відповідно до ч.8 ст. 32 цього Закону, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Так, відповідно до статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Статтею 37 вказаного Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва визначення категорії складності об'єктів будівництва слід визначати на підставі класу наслідків (відповідальності) у відповідності з Таблицею. При цьому, основними показниками для визначення класу наслідків є кількість людей, які постійно та періодично перебувають на об'єкті, знаходяться ззовні; економічні витрати. У цій же Таблиці, також, наведено орієнтовний перелік об'єктів по класах наслідків, згідно із яким парники та теплиці відносяться до класу СС1. (а.с. 105-107, том 2).

При цьому, суд звертає увагу на те, що п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення встановлює лише мінімальну площу для одного працівника управління не менше ніж 6 м2, а для працівника інваліда, який користується інвалідним кріслом-коляскою - не менше ніж 7,65 м2, однак він не обмежує ні замовників, ні проектувальників передбачати більшу ніж 6 м2 площу для одного працівника.

А тому, висновок посадових осіб відповідача про віднесення об'єкту будівництва до класу наслідків СС2, з огляду на можливість постійного перебування на цьому об'єкті більше ніж 50 осіб, не ґрунтується на встановлених фактах, які б свідчили про потенційну можливість фактичного перебування там 74 особи.

Зазначене підтверджується і наданим позивачем до матеріалів справи Експертним висновком, виданим експертною організацією, який також підтверджує правильність визначення позивачем категорії об'єкта.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо віднесення об'єкту позивача до класу наслідків СС2, який передбачає отримання Дозволу на проведення будівельних робіт, та, як наслідок, порушення позивачем вимог статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, під час розгляду справи, не встановлено і порушення позивачем статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність та п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , що виявилося у порушенні ним ведення виконавчої документації, а саме: відсутності актів на закриття прихованих робіт, сертифікатів на матеріали та конструкції, використання несертифікованих матеріалів, відсутній Проект на виконання робіт, Загальний журнал робіт не пронумеровано та не прошнуровано, з огляду на наступне.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_1, який здійснював перевірку на об'єкті позивача, пояснив, що під час перебування на об'єкті будівництва відповідальною особою позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було надано до перевірки акти на закриття прихованих робіт, сертифікати на матеріали та конструкції, Робочий проект. А Загальний журнал робіт, наданий до перевірки, не пронумеровано та не прошнуровано. Зазначив, що ця документація обов'язково повинна бути на об'єкті, а відсутність її на об'єкті є порушенням вимог Закону України Про архітектурну діяльність .

У судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_2, який працює на посаді заступника директора з капітального будівництва на підприємстві позивача, та пояснив, що коли перевіряючі особи прибули на об'єкт, вони запитали, що ви будуєте, та попросили надати документи, які у нього були. Ним було надано Предпроектну пропозицію, Журнал загальних робіт та Журнал бетонних робіт. У його присутності керівництву не телефонували, будь яких інших документів надати не просили. Після отримання Предпроектної пропозиції та Журналів, пішли в машину робити з них фотокопії.

У судовому засіданні представник позивача наполягав, що уповноважена особа позивача не була присутня на об'єкті, а всі документи, про відсутність яких зазначив перевіряючий, були в наявності. Наполягав на тому, що перевірка проводилася протягом 18 днів, а тому з урахуванням строку проведення перевірки, при необхідності, перевіряючі об'єктивно мали змогу запропонувати надати такі документи відповідальним особам позивача. Проте, будь-яких запитів про надання виконавчої документації під час проведення перевірки до позивача не надходило, що не заперечувалось відповідачем в ході розгляду справи.

Також, під час розгляду справи, судом встановлено, що 14.11.2017 позивач подав до Департаменту письмові пояснення з приводу встановлених під час перевірки порушень, до яких додано було копії: Розрахунку категорії складності об'єкту проектування, Паспортів якості на бетонну суміш, Сертифікатів приймання на прокат арматурний, Журналу авторського нагляду, актів на закриття прихованих робіт, Протоколу випробування бетонних кубів, Технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування, Технічних умов на підключення об'єкту до водопостачання та водовідведення, Технічних умов на підключення об'єкту до теплових мереж, Технічних умов на підключення об'єкту до електричних мереж, Топографо-геодезичних вишукувань (а.с. 45 - 48, том 1). У цих поясненнях позивач вказав, що всі оригінали документів будуть подані при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На запитання суду, чому перевіряючими не було взято до уваги перелічені вище документи, пояснив, що підстав для залучення їх до справи не було, оскільки це були не оригінали чи належним чином засвідчені копії.

Такі доводи представника відповідача суд оцінює критично з урахуванням того, що позивач пропонував надати оригінали для огляду при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, під час перевірки, перевіряючими було встановлено, що Загальний журнал робіт не пронумеровано та не прошнуровано.

У судовому засіданні судом оглянуто оригінал Журналу та встановлено, що останній містить нумерацію та прошнурований, як того вимагають норми чинного законодавства.

При цьому, додана відповідачем до заперечень на адміністративний позов копія Журналу, відрізняється від останньої сторінки Журналу, наданого позивачем, що дає підстави вважати, що це сторінка іншого документу.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 на запитання суду чи це той же Журнал загальних робіт, який надавався під час перевірки, пояснив, що дійсно це той же Журнал, а відмінність останньої сторінки пояснив тим, що це ймовірно ними помилково прикріплена копія з іншого Журналу бетонних робіт.

У судовому засіданні судом оглянуто оригінали Проекту виконання робіт, Протоколу випробування арматурної сталі, Загального журналу робіт, актів на закриття прихованих робіт, паспортів якості на бетонну суміш, сертифікатів на арматуру, копії яких містяться в матеріалах справи, що, у свою чергу, спростовує доводи відповідача про відсутність таких документів.

При прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується також і те, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не взято до уваги фактичну наявність виконавчої документації, відсутність якої покладено в основу оскаржуваних рішень.

На думку суду, це свідчить про необ'єктивне ставлення відповідача до проведення перевірки, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначені у частині третій статті 2 КАС України.

Так, суд повинен перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки 01.11.2017 №Т-0111/2, а тому прийняті на їх підставі оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 01.11.2017:

- № С-0111/7,

- № С-0111/8.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 15.11.2017:

- № 3-1511/3-10/10-24/1511/08/01,

- № 3-1511/4-10/10-25/1511/08/01,

- № 3-1511/5-10/10-26/1511/08/01.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Столиця Інновейшн" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області судові витрати у сумі 15 443 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 грудня 2017 р.