Постанова

від 07.12.2017 по справі 813/3293/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року № 813/3293/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

судді Мартинюка В.Я.,

судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача Бідак О.О.,

представника позивача Сворень Я.М.,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління Південенергомонтаж до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління Південенергомонтаж (далі - ТзОВ ЗУМУ ПЕМ , позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 28 липня 2017 року №22668/31416882 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22 червня 2017 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТзОВ ЗУМУ ПЕМ ;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 червня 2017 №10, подану ТзОВ ЗУМУ ПЕМ .

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення комісії ДФС України №22668/31416882 від 28.07.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22 червня 2017 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТзОВ ЗУМУ ПЕМ . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Більше того, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №10 від 22.06.2017, оскільки господарські операції, за результатами яких видано податкову накладну №10 носять реальний характер. Позивач стверджує, що на момент здійснення таких господарських операцій мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси, що підтверджуються долученими до матеріалів справи документами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на обґрунтування письмових заперечень. Зокрема, зазначив, що позовні вимоги не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТзОВ ЗУМУ ПЕМ є суб'єктом господарювання в розумінні ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 №755-IV та перебуває на обліку у Червоноградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

30.05.2017 між ТзОВ ЗУМУ ПЕМ та ТзОВ Українсько-Російське спільне підприємство Памібро (далі - ТзОВ УРСП Памібро ) було укладено договір генерального підряду №30/05-1 про будівництво складу сировини та готової продукції (далі - Договір). Термін виконання робіт - з 01.06.2017 по 31.10.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, за домовленістю сторін за Договором, можливі ризики в ході виконання будівельних робіт застраховано укладенням Договору №2300/207/003519 комплексного добровільного страхування майна та відповідальності перед третіми особами при здійсненні будівельно-монтажних робіт.

Фізичний об'єм та вартість робіт відповідно до умов укладеного Договору визначаються згідно проектної документації і відображаються в Додатку №1 до Договору.

Договірна ціна на будівництво та виконання робот для підприємства ТзОВ УРСП Памібро , що здійснюється у 2017 році, встановлена у твердій грошовій сумі та складає 15 176 296,44 грн., в т.ч. ПДВ - 2 529, 382, 74 грн.

Згідно з п.1 Додатку №2 Договору передбачені такі авансові проплати:

-01.06.2017 - 100 000,00 грн.;

-22.06.2017 - 2 840 000, 00 грн.

Як встановлено з пояснень представників позивача та підтверджується матеріалами справи, 01.06.2017 поступила авансова оплата в сумі 100 000, 00 грн.

22.06.2017 сформована податкова накладна на цю суму та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу: 9119260801 від 21.06.2017.

22.06.2017 поступила авансова оплата в сумі 2 840 000, 00 грн.

11.07.2017 сформована податкова накладна №10 на цю суму та подана для реєстрації в Єдиний державний реєстр податкових накладних, реєстраційний номер документу 9131709864 від 11.07.2017.

Згідно інформації зазначеної у квитанції №1 від 12.07.2017, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.07.2017 представник позивача наручно подав до Червоноградської ОДПІ Кам'янка-Бузького району згідно п.201.16.2 ПК України для відправлення до комісії центрального органу виконавчої влади для розгляду надання дозволу реєстрації податкової накладної №10 від 22.06.2017 такі документи: витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виписку з банку, додаток до критеріїв оцінки ступеня ризиків, договір №30/05-1, Додаток до Договору №1, Додаток до Договору №2, ліцензію, додаток до ліцензії, Квитанцію №1 про прийняття документа, повідомлення з поясненнями, протокол установчих зборів Товариства, рахунок про оплату.

28.07.2017 згідно Квитанції №2, комісією ДФС України прийнято рішення №22668/31416882 від 28.07.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з рішенням відповідача №22668/31416882 від 28.07.2017 та вважаючи таке необґрунтованим, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

У силу положення п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанції №1 по податковій накладній від 22.06.2017 №10 видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст. 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З наведеного положення слідує, що фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у Квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту Квитанції №1 по податковій накладній від 22.06.2017 №10 видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

Таким чином, у Квитанції №1 фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Щодо формулювання фіскальним органом у Квитанції №1 вимоги надання та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (тобто Наказу №567), суд зазначає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, Наказ №567 містить у собі п. 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки .

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить п. 4 наступного змісту: Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою .

Поряд з цим, Вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. в пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2 ПК України.

Так, судом встановлено, що у порядку визначеному пп.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем були надані копії документів та пояснення для направлення для Комісії ДФС України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних. Однак, 28.07.2017 року Комісія ДФС України прийняла рішення №22668/31416882 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 22.06.2017.

Суд погоджуються з позивачем, що Рішення комісії № 22668/31416882 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 22.06.2017 не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Однак, всупереч наведеному, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Тому, зважаючи на те, що платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів, вбачається, що господарська операція, за результатами якої видана податкова накладна №10, носить реальний характер. Позивач на момент здійснення такої господарської операції мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси.

Так, позивач надав фіскальному органу копії податкових накладних на закупівлю металопрокату, товарно-транспортні накладні на перевезення, сертифікати, акти виконаних робіт, договір на оренду виробничих приміщень, акт про надання оренди приміщень, банківські виписки, які спростовують наявність будь-яких ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної.

ТзОВ ЗУМУ ПЕМ на момент здійснення господарських операцій мало достатні людські ресурси. Як стверджує позивач, в різний час на підприємстві працювало від 70 до 130 працівників. На підприємстві наявні власні основні засоби, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи оборотно-сальдову відомість станом на 01.07.2017.

Суд зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТзОВ УРСП Памібро , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови ТзОВ ЗУМУ ПЕМ у реєстрації податкової накладної №10.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України від 28 липня 2017 року №22668/31416882 є актом індивідуальної дії.

Головною рисою актів індивідуальної дії є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Всупереч цьому, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, а це в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України від 28.07.2017 №22668/31416882 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкову накладну ТзОВ ЗУМУ ПЕМ від 22.06.2017 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення від 28.07.2017 №22668/31416882, а також те, що вказаним рішенням порушено право позивача на отримання податкового кредиту, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 28 липня 2017 року №22668/31416882 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22 червня 2017 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління Південенергомонтаж .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 червня 2017 №10, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління Південенергомонтаж .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління Південенергомонтаж (код ЄДРПОУ 31416882; місцезнаходження: 80461, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт.Запитів Територія АББ ШРБУ №65) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.12.2017.

Головуючий суддя Сакалош В.М.

Суддя Мартинюк В.Я.

Суддя Гулкевич І.З.