Постанова

від 30.11.2017 по справі 814/2102/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30.11.2017 № 814/2102/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., суддів Птичкіної В.В., Устинова І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія "СТ - Росток", вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57145

доДержавної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655

провизнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2017 № 216549/37599971, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "СТ - Росток" (далі - позивач, ТОВ Компанія "СТ-Росток") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 216549/37599971 від 10.10.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 140 від 22.09.2017, подану ТОВ Компанії "СТ-Росток".

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ Компанія "СТ-Росток" зазначило, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних у реєстрі та не навів жодного посилання в рішенні на норми права, за якими було відмовлено у реєстрації та не зазначив які саме потрібно платнику податків подати докази. Надані позивачем документи доводять реальність господарської операції, по якій проводилася реєстрація податкової накладної, та спростовують припущення відповідача про ризик операції.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку і коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є законним та обґрунтованим, отже скасуванню не підлягає.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача залишив клопотання на розсуд суду.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 128 КАС України.

Суд дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив таке.

27.09 2017 року, засобами телекомунікаційного зв'язку, позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних була надіслана до відповідача, податкова накладна № 140 від 22.09.2017 на суму 1020000,00 грн.

27.09.2017 року за допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію 13.06.2017податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 120600 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

03.10.2017 року Позивачем подано пояснення та копії документів, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ № 567 від 13.06.2017 року, таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 вказаного наказу, звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01.10.2017, який відповідно до Квитанції № 2 від 02.10.2017. доставлено та прийнято Центром обробки електронних звітів Держстату України.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 10.10.2017 року прийнято рішення № 216549/37599971 (арк.спр. 35-36) про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії), передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС згідно з за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України.

У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано наступне: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567 містить у собі визначення різних критеріїв, зокрема п.п.1: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд звертає увагу, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної № 140 від 22.09.2017, не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальний текст про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФЄ рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, в даному рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзац 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017(далі-Постанова КМУ № 190) встановлює, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзац 2 Постанови КМУ № 190 визначає, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, рішення відповідача, повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, а у даному випадку оскаржуване рішення не містять визначення підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення № 216549/37599971 від 10.10.20172017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 140 від 22.09.2017, та з метою відновлення порушеного цим рішенням права позивача вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.10.2017 № 216549/37599971.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 140 від 22.09.2017, подану товариством з обмеженою відповідальністю Компанії "СТ-Росток" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "СТ-Росток" (код ЄДРПОУ 37599971) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 1600,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 374 від 13.10.2017, та судовий збір у розмірі 1600,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 373 від 13.10.2017.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.М. Мельник

Судді В.В. Птичкіна

І.А. Устинов