Постанова

від 07.12.2017 по справі 813/3881/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року справа № 813/3881/17

13год 32хв м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача Сеньківа А.І.,

представника відповідача Чубак К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом обслуговуючого кооперативу ЖБК "Фамілія - Львів 2" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

обслуговуючий кооператив ЖБК Фімілія - Львів 2 (далі - ОК ЖБК Фімілія - Львів 2 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0014251601.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки відповідача від 27.07.2017 №1080/13-01-14-01/39491694 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність його правовідносин з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю Валіо груп (далі - ТзОВ Валіо груп ) підтверджується договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації за господарськими операціями з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Також вказує, що в акті перевірки податковий орган не навів будь-яких фактів щодо визнання недійсними первинних документів, поданих позивачем під час перевірки. Зазначає також, що на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку.

Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача про порушення ОК ЖБК Фімілія - Львів 2 вимог п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, через що позивач втратив статус неприбуткової організації, став платником податку на прибуток та повинен був подати податкову декларацію з податку на прибуток. Позивач зазначає, що відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення неправильно застосував норми матеріального права, а саме п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, до спірних правовідносин. Просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані неможливістю підтвердити факт проведення позивачем операцій з контрагентом з ТзОВ Валіо груп . Відповідач зазначає, що ТзОВ Валіо груп анульовано свідоцтво платника ПДВ, у зв'язку з незнаходженням його за місцем реєстрації. Крім того, відповідач вважає, що ТзОВ Валіо груп не могло виконати роботи за договором субпідряду, оскільки не має виробничих потужностей та найманих працівників. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 24.10.2016, засновника та директора ТзОВ Валіо груп , останній не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності вказаної юридичної особи, жодних документів, як директор товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував. З цих підстав відповідач дійшов висновку, що операції, відображені позивачем з оприбуткування виконаних ТзОВ Валіо груп робіт є безтоварними, а сума перерахованих коштів на розрахунковий рахунок ТзОВ Валіо груп є коштами, які використані не за цільовим призначенням позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та письмових поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач - ОК ЖБК Фімілія - Львів 2 зареєстрований як юридична особа 14.11.2014, основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів, код ЄДРПОУ 39491694, місцезнаходження: м.Львів, вул.Наливайка, 3/9.

Відповідно до рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області №105 від 24.11.2014, ОК ЖБК Фімілія - Львів 2 внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Ознака неприбуткової установи (організації) - 0015.

На підставі п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку ОК ЖБК Фімілія - Львів 2 код ЄДРПОУ 39491694 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТзОВ Валіо груп за період з 01.01.2014 по 31.01.2017, за результатами якої складено акт від 27.07.2017 №1080/13-01-14-01/39491694.

Перевіркою встановлено такі порушення:

- п.п.133.4.4 п.133.4 ст.133, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1397939,77грн.;

- п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133ПК України - не подано декларацію з податку на прибуток за 2015 рік.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені кримінальні провадження від 08.12.2015 №32015100020000162, від 07.07.2016 №32016100070000026, від 05.01.2017 за №32017100070000002 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.200, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м.Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних фіктивних підприємств, зокрема, ТзОВ Валіо груп , вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТзОВ Валіо груп з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів конвертаційного центру , вилучено печатку ТзОВ Валіо груп , чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТзОВ Валіо груп .

У протоколі допиту засновника та директора ТзОВ Валіо груп ОСОБА_3 від 24.10.2016 зазначено, що він не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТзОВ Валіо груп , жодних документів, як директор вказаного товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Крім того, у ТзОВ Валіо груп відсутні виробничі потужності, наймані працівники, таким не подаю жодної декларації з податку на прибуток підприємств, єдиний податковий звіт - декларація з ПДВ за липень 2014 року з нульовими показниками, а 23.06.2015 ТзОВ Валіо груп анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку із незнаходженням по місцю реєстрації.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0014251601, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток на суму 1397939,77грн. за основним зобов'язанням.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування такого податкоого повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Валіо груп код ЄДРПОУ 39200771 суд встановив таке.

Між замовником (ТзОВ ВТП Бодекс ) та забудовником (ТзОВ Квартал-Буд ) укладено договір від 31.10.2014 про будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарівська, 230а.

На виконання вказаного договору ТзОВ Квартал-Буд уклало з позивачем договір №2 від 28.11.2014 про забудову земельної ділянки за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 230а.

Між позивачем та ТзОВ Валіо груп укладено договір підряду №8/05-69п від 08.05.2015, відповідно до умов якого за дорученням замовника (позивача) підрядник (тЗОВ Валіо груп ) зобов'язується на власний ризик виконати роботу відповідно до умов вказаного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ Валіо груп позивач надав суду копії таких документів: договору підряду №8/05-69п від 08.05.2015, акта приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 30.10.2015.

Факт оплати робіт за договором підтверджується виписками з банківських рахунків позивача та платіжними дорученнями за період з 03.08.2015 по 30.09.2015.

Суд встановив, що будівництво об'єкт нерухомості за договором підряду №8/05-69п від 08.05.2015 здійснюється на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 230-а, та передана для будівництва на підставі договору оренди землі від 07.02.2008, укладеного з Львівською міською радою.

Факт виконання робіт за договором підряду №8/05-69п від 08.05.2015 підтверджується також декларацією про готовність до експлуатації об'єкт, який належить до 1-3 категорії складності Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарівська 230а , зареєстрованою ІДАБК у м.Львові 20.09.2016 за №ЛВ143162640770.

На думку відповідача, для виконання всього обсягу робіт за договором підряду №8/05-69п від 08.05.2015, укладеним між позивачем та ТзОВ Валіо груп , у строки, визначені договором, необхідно, щоб вказану роботу виконували 575 працівників (при 8-годинному робочому дні). А тому, працівники ТзОВ Валіо груп не могли виконати весь обсяг робіт за договором підряду №8/05-69п від 08.05.2015.

Господарською діяльністю в розумінні п.п.14.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу.

В силу вимог п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Згідно з п.137.1 ст.135 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Так, п.133.4 ст.133 включено до Податкового кодексу згідно із Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій №652-VІІ від 17.07.2015 року. Вказаний Закон набув чинності 13.08.2015. Тобто тільки з вказаного моменту (13.08.2015), відповідно до пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПК України, спричиняє певні правові наслідки.

Згідно з п.133.4 ст.133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених вказаним пунктом.

Відповідно до пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

За правилами пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених вказаним пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 вказаного Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Згідно з пп.133.4.4 п.133.4 вказаної ж статті встановлення контролюючим органом відповідно до норм вказаного Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм вказаного Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

До 12.08.2015 включно, чинне на той момент законодавство не містило п.133.4 ст.133 ПК України та відповідно не могло передбачати жодних правових наслідків за порушення неіснуючого п.133.4 ст.134 ПК України.

Наведене свідчить про те, що відповідач застосував норму закону, яка не підлягала застосуванню, зокрема - в період до 12.08.2017. Тому, нарахування податку на прибуток на цю суму, як на кошти, використані не за цільовим призначенням, є безпідставним та суперечить вимогам п.133.4 ст.134 ПК України, який не має зворотної дії в часі (ст.58 Конституції України).

З огляду на таке, суд враховує, що якщо встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 05.12.2006 (справа №21-527во06).

Разом з тим, надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми податкового зобов'язання. Суд виключно досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону. Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, згідно з якою суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Скасування рішення контролюючого органу повністю у такій ситуації дає йому можливість визначити в установленому законодавством порядку правильне рішення, зокрема, через прийняття нового рішення (у випадку необхідності в цьому).

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 09.08.2017 №0014251601 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням наведеного, на користь позивача слід стягнути з ГУ ДФС у Львівській області судовий збір у розмірі 20969,10грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення №49 від 26.10.2017 на суму 1600грн. та квитанції від 10.11.2017 на суму 19369,10грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 09.08.2017 №0014251601.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700 за рахунок бюджетних асигнувань на користь обслуговуючого кооперативу ЖБК "Фамілія - Львів 2" судовий збір в сумі 20969 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 10коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик