Постанова

від 08.12.2017 по справі 815/5762/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5762/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Асоціації фермерів Сатурн до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 року №0066151210, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Асоціації фермерів Сатурн до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 року №0066151210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов'язанням у сумі 35110,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8777,62 грн., прийнятого на підставі акту перевірки №7499/15-32-12-10/300297015 від 19.09.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.07.2017 року між АФ Сатурн та ТОВ АДМ ОСОБА_1 Україна було укладено договір поставки №400/1-109753, на виконання якого 08.07.2017 року позивачем виставлено рахунок №41 на загальну суму 210662,81 грн. (ПДВ 35110,47 грн.) та зареєстровано податкову накладну №2. Поряд з цим, позивачем 08.07.2017 року помилково було зареєстровано податкову накладну №1, по контрагенту ТОВ АДМ Україна , у зв'язку з чим АФ Сатурн 12.07.2017 року проведено коригування вказаної податкової накладної шляхом надіслання відповідного документу до ЄРПН. Однак, оскільки квитанція про прийняття розрахунку коригування на адресу відповідача не надійшла, позивачем продубльовано 21.09.2017 року вказану операцію, за наслідками якої отримано відповідну квитанцію про реєстрацію розрахунку коригування №9195134060. Під час перевірки відповідачем не враховано вказані обставини та визначено в акті перевірки порушення АФ Сатурн п.187.1 ст.187 та п.194.1 ст.194 ПКУ щодо заниження позивачем суми податкових зобов'язань у розмірі 35110,47 грн. Позивач вважає, що рішення контролюючого органу є неправомірним, оскільки суб'єкт господарювання вірно та на законних підставах не відображено у податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року податкові зобов'язання за ПН №1 від 08.07.2017 року, оскільки з контрагентом ТОВ АДМ України ніяких договорів не укладалось і правовідносин у позивача не існує з таким підприємством, грошові кошти не перераховувались, а отже і відсутня подія виникнення податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання виникло між АФ Сатурн та ТОВ ОСОБА_1 Україна , ПН №2 від 08.07.2017 року зареєстрована та визначена загальна сума ПДВ у розмірі 35110,47 грн. і вказане зобов'язання відображено у додатку №5 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року, що свідчить про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, та, відповідно, протиправністю нарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов'язанням у сумі 35110,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8777,62 грн.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 47-49), в яких зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача встановлено порушення останнім п.187.1 ст.187 та п.194.1 ст.194 ПКУ щодо заниження позивачем суми податкових зобов'язань у розмірі 35110,47 грн., оскільки АФ Сатурн не включено в податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року суму ПДВ згідно зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ПН №1 від 08.07.2017 року за найменуванням продавця ТОВ АДМ Україна (ІПН 335465326554). Таким чином, вищенаведене свідчить про наявність порушень з боку позивача та у зв'язку з встановленим порушеннями відповідачем прийнято оскаржуване повідомлення-рішення, а отже, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України .

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Так, 19.09.2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Лиманської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І та у порядку ст.76 глави 8 розділу ІІ ПКУ, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Асоціації фермерів Сатурн за липень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки №7499/15-32-12-10/300297015 від 19.09.2017 року (а.с. 9-12).

Зазначеним актом перевірки правомірності визначення податкового зобов'язання, відображеного у декларації за липень 2017 року (з додатками) встановлено, що в порушення п.187.1 ст.187 та п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України позивачем занижено суму податкових зобов'язань у розмірі 35110,47 грн. (а.с.12).

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2017 року №0066151210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов'язанням у сумі 35110,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8777,62 грн. (а.с. 13).

Позивачем подано до ГУ ДФС в Одеській області скаргу на вказане ППР (а.с.36-37), яка отримана відповідачем 24.10.2017 року (а.с.27-29).

Не отримавши відповіді на вищезазначену скаргу та не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає рішення відповідача незаконним та таким, що не відповідає суті виявленого порушення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (надалі по тексту - ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 3 Закону передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.-п.201.1-201.2 ст.201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, наказом МФУ від 31.12.2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної.

Так, судом встановлено, що підставою викладених в акті перевірки порушень слугували доводи перевіряючого щодо не включення до складу податкових зобов'язань, відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року, податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №1 від 08.07.2017 року за найменуванням продавця ТОВ АДМ Україна (ІПН 335465326554) , виписаної у липні 2017 року на суму ПДВ 35110,47 грн.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.1 Порядку №1307, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.5 Порядку №1307, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Судом встановлено, що 07.07.2017 року між АФ Сатурн та ТОВ АДМ ОСОБА_1 Україна укладено договір поставки №400/1-109753, на виконання якого 08.07.2017 року позивачем виставлено рахунок №41 на загальну суму 210662,81 грн. (ПДВ 35110,47 грн.) та зареєстровано податкову накладну №2 (а.с.27-32).

Поряд з цим, як вбачається з наданих до суду письмових доказів, позивачем 08.07.2017 року помилково зареєстровано податкову накладну №1, по контрагенту ТОВ АДМ Україна , у зв'язку з чим АФ Сатурн 12.07.2017 року проведено коригування вказаної податкової накладної шляхом надіслання відповідного документу до ЄРПН із відповідним зазначенням причин коригування технічна помилка (а.с.15), квитанція про прийняття розрахунку коригування на адресу відповідача не надійшла.

У зв'язку з ненадходженням квитанції, позивачем вдруге 21.09.2017 року проведено вказану операцію, за наслідками якої отримано відповідну квитанцію про реєстрацію розрахунку коригування №9195134060 (а.с.16-17).

Відповідно до п.21 Порядку №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно з п.22 Порядку, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, що жодних правовідносини між позивачем та ТОВ АДМ Україна , які мали б за собою наслідок складання відповідної накладної №1 від 08.07.2017 року, відсутні, при цьому АФ Сатурн подано відповідний розрахунок коригування, передбачений п.21 Порядку №1307 з метою ведення належного бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності як того вимагає ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що надає користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Отже, факт порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства не підтверджено належними доказами, при цьому, АФ Сатурн до суду надано матеріали, які спростовують викладені в акті перевірки обставини.

При цьому, відповідачем не враховано вказане коригування, жодних посилань на вказані дії позивача не зазначено, хоча 12.07.2017 року останнім було проведено коригування вказаної податкової накладної, на яку посилається в акті відповідач, шляхом надіслання відповідного документу до ЄРПН із відповідним зазначенням причин коригування технічна помилка (а.с.15), квитанція про прийняття розрахунку коригування на адресу відповідача не надійшла, що свідчить про її реєстрацію в силу положень абз.12 п.201.10 ст.201 ПКУ.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без дотриманням усіх зазначених принципів, а тому таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Асоціації фермерів Сатурн до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 року №0066151210 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 05.10.2017 року №0066151210.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Асоціації фермерів Сатурн (код ЄДРПОУ 30029715) судовий збір у розмірі 1600 /одна тисяча шістсот/ грн. 00 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин